Як вапнування змінює ефективність добрив
У роботі агронома немає дрібниць, особливо коли йдеться про стартові умови розвитку рослин. Саме на початкових етапах формується потенціал майбутнього врожаю, і тут ключову роль відіграє доступність елементів живлення.
Фосфор і калій є визначальними елементами для формування молодих рослин. Вони відповідають за розвиток кореневої системи, енергію росту, стійкість до стресів. Проте навіть за, здавалося б, оптимального показника pH ґрунту на рівні 6,0 молодим сходам часто складно отримати необхідну кількість поживних елементів для швидкого та здорового старту.
Причина проста: у кислих або слабокислих ґрунтах значна частина фосфору та калію переходить у важкодоступні для рослин форми. Візуально ми можемо мати «нормальний» аналіз ґрунту, але фактично культура відчуває прихований дефіцит живлення.
У нашій практиці були випадки, коли вапнування кислих ґрунтів фактично замінювало основне удобрення, зокрема під кукурудзу. Ця культура дуже чутливо реагує на нестачу кальцію, і за його дефіциту навіть високі норми мінеральних добрив не дають очікуваного ефекту.
Правильно підібраний меліорант і точно розрахована норма внесення можуть мати значно кращий вплив на підвищення врожайності, ніж додаткове внесення мінеральних добрив. По суті, ми не «підгодовуємо» ґрунт, а відновлюємо його здатність працювати на культуру.
Нейтралізуючи кисле середовище, можна підвищити врожайність сільськогосподарських культур більш ніж на 20%. Але тут важливо пам’ятати: кислотність ґрунту не зникає після одноразового вапнування. Це системна робота, яку необхідно періодично повторювати з урахуванням конкретних ґрунтово-кліматичних умов і інтенсивності землеробства.
Найоптимальнішим часом для проведення вапнування я вважаю післяжнивний період. Саме тоді подальші технологічні операції – дискування, культивація – забезпечують рівномірне перемішування меліоранту з верхнім шаром ґрунту.
У практиці окремих господарств трапляється також внесення взимку або під час ранньовесняних робіт з підготовки ґрунту. Кожен варіант має право на існування, але ключовим залишається рівномірність внесення та дотримання агрохімічних рекомендацій.
В «Агрейн» вапнування дало відчутний економічний ефект. Після нейтралізації кислотності значно зріс відсоток засвоєння мінеральних добрив. Це дозволило нам знизити норми їх внесення без критичного зменшення врожайності – а в окремих випадках навіть із її зростанням.
Для вапнування кислих ґрунтів ми переважно використовуємо крейду. Вона містить від 80 до 99% карбонату кальцію та лише незначну кількість домішок – магнію, піску, глини (до 5%).
З власного досвіду можу сказати: за результатами агрохімічного аналізу на закислених ґрунтах із pH 5,0-5,8 ми визначили, що середня ефективна норма внесення крейди становить 1,5-2 тонн на гектар. Саме така доза дозволяє стабілізувати кислотність і створити сприятливі умови для живлення рослин.