Скільки поживних елементів виносить із ґрунту озимий ріпак за врожайності 3 т/га

За врожайності 3 т/га ріпак озимий виносить із ґрунту: 200-250 г – бору, 300-400 г – мангану, 200-400 г – цинку, 30-120 г – міді, 3,6 г – молібдену. За низької забезпеченості мікроелементи вносять у підживлення не менше двох найбільш дефіцитних відповідно до картограм ґрунтів. На провапнованих ґрунтах молібден не застосовують.

Про це у статті в журналі The Ukrainian Farmer пише Григорій Господаренко, доктор сільськогосподарських наук, професор Уманського національного університету.

З усіх мікроелементів для ріпаку вирішальне значення має бор. Восени він засвоює 25% загальної потреби бору, решту – у фазу диференціації бруньок. За браку бору в рослин запізнюється вихід із фази розетки («сидіння» ріпаку), молоді листки мають світле забарвлення, їх краї скручені, зморшкуваті.

На старіших листках утворюються плями червонуватого й червоно-фіолетового забарвлення. Брак бору спостерігається насамперед на легких за грануломе тричним складом, кислих і провапнова них ґрунтах, за високої забезпеченості рослин азотом, а також під час посухи, холодної й вологої погоди.

Перші ознаки дефіциту бору на ріпаку чітко розпізнають від фази 4-6 листків. Від фази 6 листків уже помітне побуріння в серцевині кореневої шийки. Бор добре поглинається через листки й не переміщується, тому новоутворені органи рослин, попри попереднє листкове підживлення, можуть мати дефіцит бору.

Рівень забезпеченості ріпаку бором найліпше визначати за аналізом рослин, якщо вміст бору, мг/кг сухої речовини: у фазу 8 листків 30, до початку росту стебла – 40, у фазу бутонізації – 50, то навіть за посухи рослини ним достатньо забезпечені.

Нагадаємо, весняне підживлення ріпаку азотом слід виконувати якомога раніше. Восени ріпак використовує 25% від усієї кількості засвоюваного ним азоту. Раніше ми писали, як азотне живлення ріпаку залежить від очікуваної врожайності й агрокліматичних умов.