Що упровадження Регламенту EUDR нам готує
Не встигли українські агровиробники оговтатися від запровадження експортного мита на сою та ріпак, як на європейському ринку актуалізувалось тема упровадження Регламенту ЄС щодо запобігання вирубці лісів (EUDR).
Нові правила мали б запрацювати з 30 грудня 2024 року, проте їх упровадження відтермінували на рік. Тож ринок готувався до старту регулювання з 30 грудня 2025 року.
Щоправда, наприкінці вересня почали лунати заяви з боку представників Єврокомісії щодо чергового відтермінування упровадження EUDR, яке аргументували неготовністю ІТ-рішень щодо збору і обробки значного масиву даних за новими вимогами.
Ринок сприйняв цю новину і з полегшенням видихнув. Проте з боку Єврокомісії з’явилась пропозиція, щоб Регламент все ж таки набуде чинності з 1 січня 2026 року, але із запровадженням перехідного періоду на пів року для великих компаній і 12 місяців – для маленьких.
До того ж ЄК працює над спрощенням процедури подання документів. Особливо для країн, які входять у зону низького ризику, що для України є беззаперечним плюсом. Щоправда, і США входять до цієї ж категорії, що посилить конкуренцію за європейський ринок.
Зокрема, малі та мікрооператори з річним оборотом до 12 млн євро у країнах із низьким рівнем ризику більше не зобов’язані подавати детальні звіти з належної перевірки (due diligence). Натомість вони мають подати одноразову декларацію, що підтверджує походження та місце виробництва товарів.
Запровадження Регламенту може призвести до формування на початковому етапі преміального сегменту соєвих продуктів і сої, які мають сертифікат, що підпадає під регулювання EUDR. За словами учасників ринку, початкові премії на продукти переробки сої можуть становити 10-15 доларів. Також у виграші залишиться сегмент неГМО-сої, який отримає більшу підтримку.
В Україні великі виробники сої готувались до експорту за стандартами EUDR. Тож вже сьогодні вони можуть запропонувати продукцію і виграти від цього найбільше. Для виробників, які ще не встигли пристосуватися до роботи за новими правилами, є перехідний період для оформлення необхідної документації, якщо Україна дійсно не хоче втратити європейський ринок.
Адже інші країни-експортери сої та продуктів переробки не пасуть задніх. Зокрема, Аргентина, яка є найбільшим експортером соєвого шроту, вже давно готується до запровадження EUDR. Тож для України, яка збільшує постачання соєвої олії та шроту до ЄС, це є певним сигналом для активізації зусиль.