Агромаркет

У нових реаліях

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
У нових реаліях

Наступний рік має стати унікальним через відновлення після глибокої кризи. Та чи довго триватиме така тенденція?

Завершення аграрних сезонів цьогоріч відбувалося на тлі наслідків коронакризи. Як свідчать індикатори щоденної активності від Bloomberg Economics, відновлення економіки у світі вповільнюється. В Америці у ІІ кварталі вона зазнала глибокого спаду рівня 40-х років минулого століття, в Єврозоні найбільше постраждали Франція й Італія, а рекордне падіння ВВП — більш ніж на 20% — зафіксовано у Великій Британії.  

Торгові протиріччя поглиблюються 

Подолання кризи вимагає швидких екстраординарних і ефективних заходів у сфері фіскальної політики і стимулювання попиту через кредитно-грошові інструменти. Натомість маємо прискорення темпів нарощування глобального боргу (на 31 березня 2020-го він становив 258 трлн доларів) і поглиблення торгових протиріч між країнами та економічними зонами. Так, Китай пришвидшив закупівлі кукурудзи та сої в США, але їх може виявитися недостатньо, щоб досягнути цілей першої фази угоди щодо імпорту в 2020 році аграрної продукції з США на 36,5 млрд доларів (це на 52% більше, ніж у 2017-му). Набули чинності нові правила імпорту продуктів харчування — вантажовідправники мають надавати сертифікати про відсутність у сої, м’ясі й рибі коронавірусу. А ще КНР запровадила мита на експорт ячменю з Австралії й заборонила імпорт яловичини з чотирьох австралійських м’ясокомбінатів… Тим часом у минулому липні Америка продовжила дію додаткових мит на товари з ЄС (на 7,5 млрд доларів). Такі вони особливості нової COVID-реальності… 

Реакція світових аграрних ринків зводиться передусім до посилення продовольчої безпеки. Відтак прагне до скорочення і підвищення надійності ланцюжків постачання харчових продуктів і продовольчої сировини. Все це на тлі посилення розбалансованості логістичних ланцюгів (вартість морського фрахту зросла на 12%, до найвищого рівня за останні п’ять з половиною років). Тож ще однією ознакою нової кризової реальності стала тенденція до регіоналізації торгівлі або локалізації виробництва. У цьому контексті дедалі частіше говорять про територіалізм і прояви протекціонізму у світовій економіці. Втім, така тенденція є вкрай суперечливою. 

Вижити у парадигмі самодостатності 

Прагнення до продовольчої самодостатності спостерігається в діях багатьох країн. Наприклад, Ірак, один із найбільших у світі імпортерів пшениці, цьогоріч розширив площі власних посівів зернової на 30% (однак подальше збільшення площ є проблематичним через дефіцит води). Китай прагне збільшити власні врожаї рису (хоча цьому не сприяє погодний чинник, і головне — імпортний рис дешевший за власне виробництво). Ще одна країна Південно-Східної Азії — Індонезія — розширює площі під саго (замінником рису) і нарощує обсяги виробництва цукру. Це свідчить про її намір використовувати всі наявні ресурси для підвищення самодостатності. Жару в вогонь додають прогнози, що населення цієї країни до 2025 року виросте до 300 млн. 

У цій парадигмі дедалі більше посилюються вимоги до якості зерна та рослинних олій. Для України це передусім питання, пов’язані з хлорпірифосом і хлорпірифосметилом. Уже в липні 2021-го набуває чинності Директива Європарламенту та Ради (ЄС) 2018/2001 щодо відновлюваних джерел енергії (так звана RED II), яка вимагає скорочення парникових викидів під час вирощування сировини для виробництва біопалива. А це, своєю чергою, призведе до зростання конкуренції на ринку сировини, де найбільш затребуваною буде продукція з низьким коефіцієнтом парникових викидів. 

У тренді передбачуваність і прогнозованість 

Тенденція до регіоналізації в кінцевому підсумку призведе до формування нових зон вільної торгівлі та надання інших преференцій. Так, до листопада 2020 року може бути укладено найбільшу у світі угоду про вільну торгівлю країн Індо-Тихоокеанського регіону. Згідно з прогнозами, Угода про вільну торгівлю в Африці збільшить внутрішньоафриканську торгівлю на 52% за два роки. Тенденцію до регіоналізації посилює також необхідність перевірок величезної кількості фейкової інформації, що потрапляє в Інтернет. 

Протилежна тенденція — глобалізація аграрної торгівлі може бути досягнута лише за наявності високої передбачуваності, достатнього обсягу об’єктивної інформації і надійного прогнозування цін. Важливість аналітичної роботи вже себе показала і в економіці України: минулий сезон став першим, коли ринки працювали в умовах реформи колишньої системи збору інформації щодо темпів посівних та збиральних робіт. Обсяг інформації у вільному доступі помітно виріс, але дефіцит офіційних даних залишився, і це послаблює довіру та зумовлює труднощі в укладанні зернового меморандуму. Посилюється також вплив політичного чинника. 

Поряд із тенденцією до регіоналізації фіксується падіння маржинальності бізнесу. Реакцією на економічну невизначеність і нестабільність з боку операторів ринку є пошук найбільш прибуткових товарів. Як заявив один із провідних світових трейдерів аграрними товарами Archer-Daniels-Midland Co., зростання операцій на ринку готових продуктів харчування зумовило зменшення втрат на високоволатильних ринках зерна. Інший спосіб підтримки маржі (його застосовують у Бразилії), — це девальвація власної валюти, що стимулює експорт, та посилення сектору тваринництва, що підтримує внутрішній попит на кукурудзу та соєвий шрот. 

Додати цінності — зберегти маржу 

В економіці України намітилася тенденція до експорту товарів із високою доданою вартістю. Передусім у переробці й виробництві рослинних олій. За оцінками «УкрАгроКонсалту», до 2025 року продовження інвестицій у цей сегмент призведе до того, що загальна потужність переробних заводів досягне 22 млн тонн. Утім, значна частина деяких потужностей ризикує бути зупинена через свою неконкурентоспроможність. 

Найближчі 3–4 сезони Україна продовжить працювати переважно на сировинних ринках з низькою прибутковістю. Це негативно позначається на показниках ефективності українського агросектору, включно на капіталізації вітчизняних агрокомпаній на європейських фондових біржах. 

Починаючи з 2016 року, капіталізація компаній знижується, що свідчить про недостатню ефективність більшості наявних бізнес-моделей. Це не дає змогу їм досягати середньота довгострокових фінансових показників. А тому час підвищувати якість управління аграрними компаніями й модифікувати наявні стратегії. 

Зростання ефективності управління та адаптація корпоративної стратегії до нових реалій дасть змогу: 

• оптимізувати інвестиційні плани шляхом визначення пріоритетності інвестицій; 

• зменшити кредитні ризики; 

• максимізувати виробництво/ продажі на основі короткоі середньострокових прогнозів; 

• скоротити цикл виробництва; 

• збільшити загальний грошовий потік і рівень повернення інвестицій, забезпечити стабілізацію/зростання маржі; 

• визначити локації, найбільш сприятливі для вирощування зернових і олійних культур; 

• підвищити врахування екологічних вимог. 

Коли погоду на ринку робить… погода 

За оцінками фахівців «УкрАгроКонсалту», криза і її наслідки прискорять адаптацію бізнесу не лише до змін в економіці, фінансах, стратегіях, а й до кліматичних змін. Аналіз погодних ризиків донедавна не мав настільки вирішального значення у формуванні тенденцій ринку, як нині. Від посухи постраждали такі великі європейські виробники й експортери пшениці, як Франція, Болгарія, Румунія. Загалом експортний потенціал Європи суттєво знизився. Ще гіршими були погодні умови у Великій Британії, так що урожай пшениці ймовірно, скоротиться більш ніж на третину — до 10 млн тонн. Це означає, що Велика Британія буде імпортером пшениці в поточному сезоні. Тим часом Австралії прогнозують найвищі показники експорту пшениці за останні п’ять років (на рівні 17 млн тонн), що посилить конкуренцію, особливо на ринках Азії. 

І якщо з липня по жовтень ринок зосереджений, головним чином, на погодних чинниках, то після січня на перший план виходить співвідношення попиту і наявності запасів. За оцінками аналітиків «УкрАгроКонсалту», у 2021 році очікується помітне зростання прибутковості агровиробництва. Загалом наступний рік має стати унікальним на тлі відновлення після глибокої кризи, втім, малоймовірно, що така тенденція збережеться у 2022–24 роках. 

Для досягнення найвищої маржинальності слід дуже ретельно відстежувати форвардні ціни для визначення найкращого моменту укладання контрактів за оптимальними цінами і термінами поставки. Зокрема, ціни на кукурудзу, за нашими оцінками, будуть стабільно високими до січня-лютого, тому зараз саме час укладати форварди. Щодо пшениці — її вартість уже сягнула рекордних показників, втім, на цьому ринку багато невизначеностей, тож складно робити будь-які прогнози. 

У 2021 році проявляться перші ознаки нової для аграрного сектору України тенденції — зростання внутрішньої переробки і сектору тваринництва. Продовження роботи на сировинних ринках означатиме подальше падіння маржі, адже з кризи зазвичай виходять шляхом здешевлення сировини. Тому слід уже зараз замислитися над посиленням внутрішньої переробки аграрної сировини з акцентом на просуванні на цільових ринках на рівні оптових і навіть роздрібних мереж. Це і буде відображенням найважливіших тенденцій нового світу після COVID-кризи. 

Сергій Феофілов, засновник та генеральний директор компанії «УкрАгроКонсалт»

газета “АгроМаркет”, жовтень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями