Уважається, що елеватори, що входять у структуру агрохолдингів, перебувають у певній зоні комфорту, адже мають гарантований вал вирощеної на полях компанії продукції. Проте стотисячники не спочивають на лаврах. Зокрема, на Тернопільщині елеватор Козова, що входить до структури «Контінентал Фармерз Груп», за сезон робить від 1,9 до 2,5 оберту. Тут зважено підходять до новацій і шукають оптимальні рішення задля пришвидшення надання якісних послуг і забезпечення прибутковості підприємства.
Життя елеватора
Елеватор Козова на 90% забезпечує доробку та зберігання культур, які є у сівозміні компанії «Контінентал Фармерз Груп». Ідеться про ячмінь, ріпак, пшеницю, сою, соняшник і кукурудзу. Частка давальницької сировини сягає 10%.
Нинішній сезон елеватор Козова розпочав із приймання та відвантаження ріпаку й пшениці, якісні показники яких відповідають прогнозам.
Елеватор побудували у дві черги й увели в експлуатацію 2012 року. Тут працює транспортне, сушильне та очисне обладнання від Bühler. А збіжжя зберігають у 8-ми металевих силосах Silos Cordoba місткістю 13 250 т кожен. Загальна потужність одночасного зберігання підприємства становить 106 тис. тонн.
Трейдингова діяльність, яку започаткував «Контінентал» пожвавила роботу елеватора.
— До старту трейдингової програми ми працювали до кінця березня — середини квітня, нині період активної роботи подовжився до кінця травня. Починаючи з грудня, ми приймаємо продукцію, яку закуповують наші трейдери, й надаємо послуги, — розповів начальник управління зберігання готової продукції компанії «Контінентал Фармерз Груп» Сергій Зимний.
У міжсезоння, зазвичай у червні, зачищають усі місткості й проводять їх фумігацію, убезпечуючи збіжжя від зараження комірними шкідниками.
У штаті елеватора наразі 50 працівників. Робота підприємства налагоджена й працює, як швейцарський годинник. Зокрема, усі ремонтні роботи на 95–98% виконують власними силами.
Сприяє раціональному використанню людського ресурсу й автоматизація елеватора. За допомогою програм АСУ та SCADA одна людина може керувати всіма процесами, контролюючи маршрути, температуру сушильного агента тощо.
Швидкість приймання
На Козовському елеваторі — дві приймальних лінії та чотири завальних ями. Це дає можливість одночасно приймати дві культури. Основний потік збіжжя надходить вантажівками. Партії зважують на автовагах. Далі за допомогою напівавтоматичного пробовідбірника Rakoraf відбирають проби по всій висоті насипу, згідно з методологією ДСТУ.
— Загалом елеватор приймає вісім вантажівок на годину, відповідно, завантаженість лабораторії становить 200 т/год по ранніх групах. Нині елеватор приймає в середньому 3–4,5 тис. тонн пшениці. Її не потрібно доробляти, адже загалом вона суха. Якщо ж казати про кукурудзу за вологості зернової 19%, як торік, прийматимемо близько 4 тис. тонн на добу. А за вологості 30% — близько 2,5–3 тис. тонн на добу, — зауважив Сергій Зимний.
За його словами, приймання автівок відбувається в порядку живої черги. Вантажівки на в’їзді зустрічає охорона, яка за своїми протоколами звіряє пломби. Далі автівка заїжджає на територію й одразу потрапляє на вагову.
У компанії подбали про автоматизацію, яка значно полегшує й пришвидшує приймання. Вагарці достатньо ввести бортовий номер автомобіля або зісканувати ТТН з поля. У неї відразу з’являється вся інформація: що це за автомобіль, звідки він привіз партію, яка культура, хто власник цієї продукції, державний номер тощо. Тобто всі дані, які потрібно зафіксувати в товарно-транспортній накладній.
Вагарка звіряє дані водія й запускає процес зважування, оскільки програмою заборонено ручне внесення ваги. Після брутто-зважування лабораторія відбирає зразок і досліджує якість партії.
— Лабораторію оснащено інфрачервоними аналізаторами зерна «Інфотек». Тож на визначення основних класоутворювальних показників іде близько 40 секунд. Щороку експрес-аналізатори проходять повірку. Для цього закуповуємо калібрувальні зразки, — акцентував Сергій Зимний.
Результати експрес-аналізу в електронному вигляді прикріпляють до ТТН у системі й вказують яму, до якої автомобіль прямуватиме. Далі, власне, розвантаження й іе одне зважування, потім вагар роздруковує кілька примірників накладної, дві з яких віддають водію. Після підписання ТТН порожня автівка покидає територію елеватора.
— Ми дуже активно використовуємо Power BI, тож ця інформація відразу потрапляє в систему. Завдяки їй ми бачимо рух автівок і їх відстань до елеватора. Це допомагає спланувати внутрішню логістику й роботу підприємства з метою уникнення простоїв. Також цьогоріч тестуватимемо електронну чергу — глобальний проєкт компанії, — наголосив пан Сергій.
Чинники очищення
Очищення збіжжя на Козовському елеваторі проводять вибірково, залежно від культури. Зокрема 99% пшениці надходить чистою, тож вона не підлягає сепарації. Натомість близько 50% ріпаку очищають на вході й за потреби доочищають на виході. Кукурудза зазвичай проходить сепарацію на виході.
За словами Сергія Зимного, торік кукурудза мала меншу вологість, тож менше було стресу для самого насіння й воно менше билося. Відповідно, близько 50% не потребувало очищення. Якщо ж надійде кукурудза вологістю 30%, вона буде більше битися, тож очищення неминуче.
— На нашому елеваторі працюють два сепаратори TAS-206 від Bühler. Можу сказати, що ми повністю задоволені якістю роботи механізмів, їх експлуатації, швидкості замін решіт тощо, — зауважив пан Сергій.
Продуктивне сушіння
На Козовському елеваторі працюють чотири сушарки. Адже через географічні особливості регіону кукурудза надходить із вологістю 25–30%. Зокрема, торік цей показник становив близько 20%, тож продуктивність однієї сушарки становила близько 45–50 т/год. За рівня вологості 30% продуктивність знижується до 35 т/год.
— Сушарки від Bühler є продуктивними й доволі економними. А їх конструкційні особливості мінімізують викиди пилу та лузги за сушіння кукурудзи, яка у цьому аспекті є найпроблемнішою культурою, — акцентував Сергій Зимний.
Пан Сергій пояснив, що зазвичай у сушарках від інших виробників пил здіймається вгору — це пов’язано з конструкційними особливостями систем вентиляції. В обладнанні від Buhler вентилятори розміщено збоку, що мінімізує викиди. Завдяки такій системі аспірації лузга та пил збираються до окремого транспортера й накопичуються у невеликій місткості для зберігання та подальшого відвантаження.
Ураховуючи, що елеватор розташовано поблизу населеного пункту, така система пиловидалення максимально ефективна. Тож підприємство жодним чином не шкодить містянам.
Сушарки працюють на природному газу — альтернативу на елеваторі поки що не розглядали.
Курс на енергонезалежність
Торік на Козовському елеваторі встановили кілька сонячних панелей, щоб протестувати можливості відновлювальних джерел енергії. Наразі сонячна генерація працює задля підтримання певного офісного обладнання, що дає змогу приймати продукцію на елеваторі, зокрема аналізувати якість партій, не зупиняючи процес збирання.
Наступного року планується збільшити сонячні панелі до 100–150 кВт на елеваторних активах компанії. Проте забезпечити роботу сушарок у разі відсутності електроенергії такі потужності не здатні.
Експортний рух
На Козовському елеваторі є власні залізнична колія й тепловоз із правом виїзду на станцію. Фронт подачі становить 21 вагон. У середньому, залежно від культури, відвантажують від 14 до 28 вагонів на добу.
Торік «Контінентал» придбав 250 вагонів-зерновозів, які активно експлуатують.
З елеватора збіжжя прямує в порти Великої Одеси. Через західні кордони експортують незначні обсяги ріпаку та сої.
The Ukrainian Farmer
