еРиба стає еРибальством? Стара система у новій обгортці
Стрічки новин майорять переможною реляцією від уряду: затверджено порядок функціонування системи еРибальство. Нам обіцяють скорочення бюрократії з 30 до 2 днів, економію для бізнесу в 150 млн грн і до 500 млн грн додаткового ВВП.
Звучить, як казка. Але давайте знімемо рожеві окуляри та подивимося на факти.
1. Нова система, якій уже два роки.
Насамперед ніякого «прориву» не сталося. Система під назвою еРиба працює в режимі експериментального проєкту з 2023 року. Зараз ми бачимо лише те, що оновлений Кабмін вирішив перерізати стрічку на старому об’єкті, змінивши назву на еРибальство. Це ‒ класичний приклад того, як адміністративну формальність (завершення експерименту) подають як потужну реформу.
2. Звідки економія в 150 млн грн?
Офіційна статистика ‒ річ уперта. В Україні трохи більше 200 промислових користувачів водних біоресурсів. Навіть якщо уявити, що кожен із них економить на папері неймовірну суму, реальна економія становила б від 75 тис. грн до 750 тис. грн максимум на рік для всієї галузі. Звідки взялися космічні 150 млн грн? Цифри, відверто кажучи, взяті зі стелі.
3. Економія = додаткові витрати.
Замість економії бізнес отримав нові видатки. Адже безальтернативне впровадження еРиби змусило підприємців:
‒ обладнати робочі місця комп’ютерами й забезпечити стабільний інтернет, що в умовах прибережних сіл не завжди просто;
‒ найняти окремого оператора, бо рибалка не зобов’язаний бути IT-фахівцем;
‒ витрачати час на навчання й боротьбу з недосконалою системою.
Отже, йдеться не про спрощення, а ускладнення роботи, особливо для малих підприємств. Прозорості це теж не додало, лише змінило формат звітності.
4. Бюджетні надходження впали, а не зросли.
І найголовніше: примусове впровадження системи й аукціонів уже значно знизило фінансові надходження до бюджетів різних рівнів. Замість обіцяних мільйонів ми отримали дірку в бюджеті.
5. Рік ‒ не горизонт планування.
Система еРибальство цементує порочну практику однорічних дозволів. Як можна вести планову економіку, інвестувати в судна, знаряддя лову, розвивати берегову інфраструктуру, коли не знаєш, чи будеш працювати наступного року? Це ‒ шлях до виснаження ресурсу, а не до сталого розвитку.
6. Реформа без тих, для кого вона створювалась.
«Порядок» писався в тиші кабінетів. Основні бенефіціари ‒ рибалки та рибодобувні підприємства ‒ не брали участі в його розробленні. Не дивно, що до документа вже зараз є купа зауважень від тих, кому з ним доведеться працювати.
Що ж у підсумку? Замість реальної реформи ми отримали ребрендинг експериментальної системи з фантастичними обіцянками. На практиці це призвело до додаткових витрат для бізнесу, падіння доходів бюджету й закріплення короткострокового підходу до використання ресурсів.