Точка зору

Україну ще очікує пік захворювання на АЧС

Віталій Башинський
голова Громадської ради при Держпродспоживслужбі

Що таке африканська чума свиней (АЧС), на чому базується біобезпека щодо неї? Опитування, результати державного контролю Держпродспоживслужби, робота галузевої асоціації виявляють багато прогалин у розумінні навіть елементарних заходів запобігання цій небезпечній хворобі.

Менш ніж 1% особистих селянських господарств дотримується правил біобезпеки щодо АЧС.

А у мисливських господарствах, лісогосподарствах роботи з біобезпеки взагалі непочатий край. Є один навчальний майданчик у Боярській лісодослідній станції на Київщині, де ми планували проводити навчання, але на заваді стала війна. Робота в цьому напрямку має бути відновлена якомога швидше.

Можна стверджувати, що заходи біобезпеки спрацьовують лише на промислових свинофермах, у більшості тих, які мають іноземні джерела фінансування, підходи щодо підготовки персоналу, навчання, правильної організації роботи санпропускників, демаркаційних зон, заборони в’їзду на територію будь-якого транспорту тощо. Щоб порахувати підприємства, які дотримуються майже всіх правил біобезпеки, вистачить двох рук: їх не більше семи.

Вони професійно підійшли до організації заходів біобезпеки. Виключень немає для жодного відвідувача: власник і будь-хто інший потрапляють на свинокомплекс лише через душ і в змінному одязі.

До слова, ці українські свинокомплекси вже можуть проводити майстер-класи для деяких європейських щодо заходів біобезпеки. Адже в певних наших великотоварних свиногосподарствах, запевняю, рівень біобезпеки значно перевищує і вимоги регламенту ЄС, і їхню усталену практику.

Тому за такої ситуації з біобезпекою в Україні 85 випадків АЧС, зареєстрованих протягом 2024 року (70 ‒ у свійських свиней і 15 – у диких), ‒ крапля в морі. І тут можна нагороджувати всіх причетних, бо це ‒ надзвичайний результат у рамках такої великої країни, яка ще й воює. Бо в Європі за 2024 рік зареєстровано 8656 спалахів захворювання на АЧС.

А якщо серйозно, то з такими показниками Україна не те що не досягла піку цієї небезпечної хвороби, але й перебуває на висхідній синусоїди епізоотичного процесу. Відповідно до нашого прогнозу, максимум спалахів АЧС можна очікувати наприкінці 2026 року. Хоча я не виключаю певного зсуву в строках. Для того щоб процес пішов на спад, потрібен час!

Але лише після досягнення піку ми спостерігатимемо скорочення випадків: до цього приведуть зменшення поголів’я диких свиней, люди отямляться і почнуть ухвалювати логічні рішення з біобезпеки господарств.

На мою думку, сьогодні реальна цифра випадків АЧС в Україні ‒ близько 800 на рік. Але це, звичайно, залежить від підходу до підрахунку випадків реєстрації збудника.

Останні звіти по азійських країнах, серед яких і ті, які є виробниками та розповсюджувачами диво-вакцини від АЧС, фіксують тільки зростання спалахів захворювання, в тому числі й у провінції, де свиней щепили. А рівень їхньої біобезпеки ‒ десь такий, як у наших середніх і малих  господарствах, іноді гірший.

Нині, згідно зі звітами наукових журналів, ефективної вакцини проти АЧС немає. А її поява стане чи не найбажанішою подією для свинарів усього світу. Сьогодні розробленням вакцини займаються американці, іспанці, ще кілька потужних науково-дослідних установ у світі. Але поки ті вакцини, які спричиняють хворобу, що потім передається вже природним шляхом, ‒ швидше додатковий метод зараження, ніж запобіжник розповсюдження.

Ми бачимо, що в деяких країнах, які використовують скандальні вакцини, що зараз досліджуються, у Китаї, де практикували свої живі вакцини, картина дуже сумна: всі щеплені свині потроху знищуються, оскільки дають реакцію як хворі, нехай і з меншим відсотком летальності. Ба більше ‒ ще й заражають інших тварин. Я вважаю, що це ще ‒ не вакцина, а імітація. Ми маємо дочекатися результатів офіційних досліджень Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин.

Дика фауна відіграє важливу роль у поширенні вірусу АЧС, але провідна роль усе одно належить людині. Як у світі зараз регулюють небезпеку спалахів цієї хвороби? Навчання, усвідомлення, підготовка і ще раз підготовка.

Так, логічно і правильно перед забоєм перевірити свиней ПЛР-методом ‒ навіть клінічно здорових, щоб пересвідчитися, що вони ‒ не носії АЧС. Але… цього не робить ніхто, на жаль.

Хочу наголосити, що навіть 100%-ва відповідність вимогам із біобезпеки ‒ це близько 85% захисту; 15% лишається на непередбачувані ситуації. Випадків АЧС, на жаль, буде немало. Гадаю, кінець 2025 року ‒ середина 2026-го нам це доведуть. Сьогодні циркуляція збудника АЧС на території України досить широка, а вірусне навантаження значне. Наскільки ‒ ми зможемо уточнити, коли буде ухвалено і впроваджено постанову Кабінету Міністрів, що передбачає відшкодування за знайдені трупи свиней, загиблих від АЧС. Зараз ми готуємо цей документ, який  реально допоможе  усвідомити масштаби забруднення дикої фауни збудником.