Пшениця – в сухий ґрунт. Чи виправданий ризик?
У нашому регіоні господарювання період без продуктивних опадів тривав майже чотири місяці – з 16-17 червня, коли їх випало 45 мм, і до 12 жовтня, коли отримали 31 мм опадів (а на деяких полях, переважно під цукровими буряками – 71 мм). У цьому проміжку ще кілька разів накрапав дощ по 1,5-2,5 мм, що можна прирівнювати до нуля, адже такі опади неефективні. Тобто посуха була така, що в нас не зійшли навіть бур’яни і падалиця ранніх культур. Та разом з тим ми ризикнули і до 1 жовтня посіяли 640 га озимої пшениці в абсолютно сухий ґрунт. При чому посіяли навіть більше, ніж планували, адже так склалися обставини і дозволяла структура посівів. Хтось здивується, мовляв, навіщо так ризикувати? По-перше, якщо говорити глобально, то сільське господарство – це постійні ризики. По-друге, за мою практику в цій сфері (а це понад 50 років) ще не було такого, щоб восени зовсім не було опадів.
Торік, наприклад, ситуація з дефіцитом вологи була хоч і не настільки погана, але схожа. У першій половині серпня випало 35 мм опадів, потім аж на початку вересня – 9 мм, і наступні продуктивні опади були 16-17 жовтня – 14 мм. Ми так само, як і цього року, посіяли озиму пшеницю в сухий ґрунт до 1 жовтня, але опадів 16-17 жовтня вистачило, щоб отримати сходи. В результаті середню врожайність пшениці отримали на рівні 54 ц/га, при тому, що більшість полів дали близько 70 ц/га (навіть по соняшнику пшеницю збирали з урожайністю 67 ц/га), а кілька полів «просіли» і дали на круг 36 центнерів. Та для нашого регіону 54 ц/га – непоганий показник. Відтак, вважаю, що й наступного року маємо шанс отримати непоганий урожай пшениці, якщо, звісно, взимку не буде ніяких форс-мажорів. А наразі ж чекаємо отримання сходів.
Загалом ми сіємо пшеницю мілко, на глибину 2-3 см, тож за оптимальної температури ґрунту сходи отримуємо за 5-6 днів, якщо ж є волога й немає оптимальної температури, то пшениця сходить за 8-10 днів, а якщо погода прохолодна – то цей процес може розтягнутися й на 20 днів. А за no-till, по якому в нас посіяно близько 200 га озимої пшениці із загальних 640, сходи доведеться чекати довше, адже під пожнивними рештками температура ґрунту завжди нижча, ніж на «класиці».
Щодо норми висіву, за умови, що ми не знали, коли пройдуть дощі, сіяли нормою 3-3,2 млн насінин на гектар. Утім, тут є нюанс – ширина міжряддя. Оптимальна норма висіву пшениці – приблизно 80 насінин на погонний метр. І, наприклад, за міжряддя 15 см це виходить приблизно 5 млн на гектар, 20 см – це 4 млн на гектар. А ми ж сіємо пшеницю з міжряддям 25 см. Тобто за однакової норми на погонний метр у нас при цьому виходить 3-3,2 млн насінин на гектар. Так ми зменшуємо конкуренцію рослин за вологу і заощаджуємо посівмат.
В цілому, навіть попри таку тривалу посуху, я не панікую. У моїй практиці така ситуація не вперше. Сильна посуха на Полтавщині була також 1975 року, коли пшеницю і ячмінь узагалі збирали на сінаж. І про кліматичні зміни тоді ще не йшлося. Хоча і їм треба віддати належне. Без сумніву, за останні 20 років кількість опадів зменшилася, вони стали більш нерівномірними, і середня температура повітря зросла. Та в сільському господарстві працює таке правило: якщо не вродила одна культура чи група культур, то цей недобір компенсує інша культура чи культури. Але для цього важливо мати широку сівозміну і визначити для себе оптимальне їх співвідношення.