Для птаховиробників важливо навчитися контролювати сальмонелу

Сальмонела ‒ така бактерія, що не зникне з природи зовсім, тому головне завдання птаховиробників ‒ навчитися її контролювати.

На цьому наголосив Ян Шептицький, лікар ветеринарної медицини, незалежний консультант із птахівництва, в інтерв’ю журналу «Наше птахівництво».

«Навіть у країнах, де вже давно не було спалахів сальмонельозу, час від часу на тваринницькому виробництві фіксують сальмонелу чи в яйці, чи в м’ясі тощо, ‒ зазначив він. ‒ Проте в Євросоюзі, наприклад, цю проблему дуже сильно контролюють: якщо в якомусь господарстві виявили сальмонелу, то всі про це знатимуть».

За словами експерта, закон має бути прописаний так, аби фермер був зацікавлений не приховувати інформацію про справжній стан речей у господарстві.

«Не має бути такого, що, виявивши сальмонелу, власнику господарства доведеться розв’язувати проблему виключно власним коштом геть до банкрутства, бо забити варто буде все стадо, ‒ підкреслив Ян Шептицький. ‒ Тому необхідна часткова допомога від держави. Важливо, аби контрольні органи чи ветеринари-експерти надавали інформацію про необхідність певних досліджень, тестувань тощо».

До прикладу, Фінляндія, Норвегія офіційно мають статус «вільні від сальмонели». У цих країнах птицю не вакцинують від сальмонели, бо в цьому немає потреби.

«Щойно вони виявляли сальмонелу на птахофермі чи в харчових продуктах, птицю одразу спрямовували на забій, а продукти знищували. Таким чином радикально позбувалися поширення сальмонельозу, ‒ розповів Ян Шептицький. ‒ Та ще й клімат цих країн на руку: адже за низьких температур сальмонела поширюється гірше. Також там вища щільність посадки птиці, і взагалі не так багато птахогосподарств».

А в більшості європейських країн застосування живих та інактивованих сальмонельозних вакцин дуже поширене, а іноді навіть обов’язкове, додав він.

Як повідомлялося, Бельгія приєднується до проєкту тестування птиці на сальмонельоз.