Спалахи актинобацилярної плевропневмонії свиней часто бувають на етапах відгодівлі

Основним резервуаром збудника актинобацилярної плевропневмонії свиней (АПП) є хворі й перехворілі свині, носії персистентного збудника, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Після потрапляння в носові ходи збудник AПП колонізує насамперед війчастий епітелій, а потім переходить на мигдалики на склепінні піднебіння, спричиняючи їх запалення й збільшення в розмірі.

Мікроорганізм не здатний повністю зв’язуватися з війчастим епітелієм бронхів і трахеї й видаляється з носових ходів зі слизом. За нормальної фізіологічної функціональної активності мукоцитів і війчастого епітелію верхніх дихальних шляхів навіть патогенний серотип AПП, що локалізується в мигдаликах, не зможе потрапити в легені в такій кількості, щоб спричинити пневмонію.

Тобто для розвитку хвороби потрібні сприятливі чинники, що забезпечать транспорт Actinobacillus pleuropneumoniae до альвіол. Вони можуть бути інфекційними: хвороба Ауєскі, ензоотична пневмонія, грип свиней, які пошкоджують війчастий епітелій за репродукції, порушуючи його протективну функцію, чи пригнічують імунну відповідь організму ‒ ЦВС-2, РРСС. Неінфекційні чинники ‒ це надмірна скупченість тварин, різкі температурні коливання, підвищений рівень вологості й недостатня вентиляція, часті переміщення тварин.

Особливе значення має кількість збудника, що потрапляє в організм. За потрапляння великої кількості інфекційних частинок навіть у повністю здоровий респіраторний тракт можливий розвиток патологічного інфекційного процесу.

Часто можна спостерігати спалахи хвороби на етапах відгодівлі свиней, оскільки ці сектори мають найгіршу систему вентиляції та регуляції температури. Цей період зазвичай характеризується розвитком мікоплазмової пневмонії й легеневої форми хвороби Ауєскі.