Вирощування культур із маржинальністю у 200–300% дедалі більше переходить у розряд легенд. 2023 року світові ціни на зернові та олійні були нижчими, ніж 2021 року. Майже всі культури, за винятком деяких, опинилися в мінусовому тренді. Тому аграрії, які провадять рослинництво, на тлі низьких цін на продукцію й водночас дорожчання добрив, ЗЗР, паливо-мастильних матеріалів тощо намагаються мінімізувати витратну частину й шукають підходи до зміни технологій і систем.
Удар по ґрунтах
Добрий урожай починається зі здорового ґрунту. І ця аксіома не має заперечень. На тлі незворотних погодно-кліматичних змін Україна є однією з країн, що найбільше відчуває цю різницю. Інтенсифікація сонячної інсоляції, зменшення кількості опадів, потреба в інтенсифікації виробництва із застосуванням великої кількості пестицидів і мінеральних добрив — усе це призводить до деградації ґрунтів. За оцінкою НААН України, прямі втрати від деградації ґрунтів у нашій країні щорічно становлять майже 40 млрд гривень.
Унаслідок двох повних років війни майже третину земель в Україні пошкоджено або повністю зруйновано. За даними Української природоохоронної групи, в Ізюмському районі Харківської області на площі км². у ґрунт потрапило близько 50 т заліза, 1 т сполук сірки та 2,35 т міді. І це тільки один район однієї області, що потерпає від ворожої навали!
Традиційно агропідприємства формують свою рентабельність по малому колу: навесні вклали кошти. Потім упродовж вегетаційного сезону через потреби витрат на живлення, захист, обробіток ґрунту й інші технологічні операції отримали витратну частину, зібрали врожай, залежно від пропозиції світових цін сформували дохід (або збиток) і закрили рік. Ми закликаємо додати у цей колообіг і видатки на відновлення родючості ґрунту. Це наш резерв, наша страховка, яка запобігатиме негативному впливу абіотичних і біотичних чинників урожайності, знижуватиме втрати потенціалу врожайності польових культур від стресових чинників.
Здоров’я та родючість ґрунту — це основа, що дає можливість відійти від межі перекриття ризиків прибутками, значно зменшивши витрати.
Елементи системи
Агросинергетика — це певним чином спроєктована система, частини якої вступають у резонанс і взаємно підсилюють одна одну, породжуючи додаткові властивості й можливості, не притаманні окремим елементам поза системою.
Тобто кожен елемент має бути доповнений, посилений і мати позитивний вектор впливу. Мається на увазі й технологія обробітку ґрунту, і програма живлення та захисту рослин, і відповідна сівозміна, і використання сидеральних або покривних культур тощо. Отриманий позитивний ефект не вимагає значущих матеріальних витрат, але має бути компенсований витратами інтелектуальними.
Слід також зауважити, що однією з важливих складових агросинергетичної системи є вимога до зменшення обробітку ґрунту. Для ґрунтового мікробіому не так шкідливі пестициди та складні мінеральні добрива, як безпосередньо ґрунтообробіток з обертанням пласта, що не лише руйнує структуру ґрунту, утворює підплужне ущільнення, а й призводить до зміни ареалу існування аеробних й анаеробних мікроорганізмів. Отже, постає першочергова потреба технічної модернізації з акцентом на мінімальний, вертикальний, стрічковий або нульовий обробіток.
Ще один важливий елемент нашої системи — оптимізація програми живлення шляхом відмови від дорогих складних добрив на користь рідких азотних добрив й органічних біологічних комплексів, які стимулюють активність ґрунтової біоти й посилюють доступність рослинам до елементів живлення.
Наступним елементом є завдання зменшення застосування пестицидів, зокрема гербіцидів і створення умов для обмеження проростання нового насіння бур’янів. Доведено досвідом не одного господарства, що ротаційна борона та інші методи механічної боротьби з бур’янами відмінно працюють, забирають сходи бур’янів і прекрасно аерують верхній шар ґрунту, де активно розвивається корисна мікробіота.
Важливим є також системне та послідовне застосування мікробних препаратів у найефективніших точках входу: насамперед із пожнивними рештками. Також продуктивно працює інокуляція насіння, припосівне мікробне добриво й мікробіологічні старти замість рідких мінеральних добрив. Безперечно позитивний ефект для ґрунту мають і сидеральні або припосівні культури, які належать до зелених добрив або перехідних культур. Суміші залежать від сівозміни, попередника і наступника культури, кількості вологи й інших багатьох чинників. Схема із застосування сидеральних культур буде в кожного своя, але цьому потрібно обов’язково приділяти увагу.
Система відновлення родючості шляхом активації ґрунтової біоти має працювати постійно. Цей процес не зупиняється навіть взимку, хоч і відбувається не так активно. Коли ж ми прибираємо один з елементів системи або розриваємо ланцюжок послідовних кроків, система збоїть.
Керуючись філософією й основними принципами агросинергетики, учені Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України у співпраці з фахівцями ДП «МНТЦ “Агробіотех”» НАН та МОН України, Інноваційної компанії «Біоінвест-Агро» розробили та відпрацювали біотехнологічну програму зниження витрат і ризиків у рослинництві Агробактеріум®, яка прекрасно зарекомендувала себе на багатьох українських агропідприємствах.
Увага до біоти
У ґрунтах із високою активністю застосування мінеральних добрив і пестицидів, традиційним обробітком ґрунту відбувається падіння чисельності на кілька порядків корисних груп мікроорганізмів. Фактично ми знищуємо наших союзників й обмежуємо свою можливість отримання безплатного ресурсу живлення з повітря й ґрунту, які стають доступними тільки через взаємодію з ґрунтовою мікробіотою.
Так, згідно з результатами філогенетичного аналізу ґрунтового мікробіому за промислової, біологізованої та екологічної обробки ґрунтів, проведеного доктором сільгоспнаук М. Патикою, популяція мікроорганізмів у 4–5 разів зменшується за інтенсивної технології обробітку. Тому ми маємо розуміти: тільки продуктивна сівозміна та сидеральні культури формують біорізномаїття біоти й дозволяють забезпечувати повноцінне живлення польових культур і сприяють відновленню родючості ґрунту.
Гармонія ж у взаємодії рослин, ґрунту й мікробіоти підтримує активний розвиток рослин, підвищує їх стійкість до стресів, що допомагає отримувати високий і якісний урожай. Працюючи з пожнивними рештками, ми природним шляхом регулюємо чисельність патогенів і шкідників, які лишаються від попередника, сприяємо структуруванню ґрунту й накопиченню стійких органічних агрегатів, що знижує негативні наслідки зміни клімату. Крім того, сприяємо детоксикації шкідливих речових, що потрапляють у ґрунт, — залишки пестицидів, важких металів і радіонуклідів. Це також робить мікробіота.
Усе має працювати
Численні публікації та виступи фахівців на конференціях свідчать про проблему ефективного засвоєння рослинами мінеральних добрив. Добре відомо, що азотні добрива засвоюються на 23–28%, фосфорні — до 8–10%, калійні — до 32–35%.
Оптимізація програми живлення саме на цьому етапі з урахуванням біологічної складової активності ґрунту може дати колосальні економічні переваги. За допомогою біотехнологічної системи Агробактеріум® можливе підвищення ефективності поглинання рослинами мінеральних добрив із реальних 12–35 до 75–80%.
Цю систему розробили українські науковці-мікробіологи, біотехнологи та агрономи, вона зменшує потребу в застосуванні синтетичних пестицидів і мінеральних добрив завдяки введенню біологічних препаратів для поліпшення живлення і біозахисту.
Сонячна інсоляція, фотосинтез рослин, повітря та вода формують до 95% органічної речовини в рослинах та до 70% органіки ґрунту. Це — колосальний потенціал, який може бути використаний завдяки запровадженню біотехнологічних інструментів системи Агробактеріум®.
Головним лімітаційним чинником у рослинництві є волога та спроможність ґрунту до інфільтрації продуктивних опадів. Оптимальний стан ґрунту — це 50% мінеральної й органічної речовини, 25% повітря і 25% вологи. За даними науковців, 75–80% ґрунтів в Україні мають оптимальну об’ємну масу. Проте дуже часто постають проблеми з порушенням оптимального балансу. На легких ґрунтах волога уходить, як через сито. Трапляється й навпаки — замулювання й запливання ґрунту, у якому бракує кисню, що є також шкідливим для живої біоти.
Система керування живленням і захистом рослин Агробактеріум® моделює програму переходу з безпосереднього живлення рослин до живлення ризосферного мікробіому ґрунту. Серед наших інструментів, це насамперед живі та метаболічні мікробні біопрепарати. До живих мікробних комплексів слід залічити поліпшувачі ґрунту, органічні активатори живлення, мікробні стартові добрива, інокулянти, біодеструктори. Вони є найефективнішими й найкориснішими для роботи в ґрунті. Метаболічні біопрепарати й біостимулятори можуть ефективно працювати як у ґрунті, так і за листкових підживлень, зокрема в бакових сумішах із хімічними ЗЗР і мінеральними добривами.
Крім цих елементів ми активно застосовуємо органо-мінеральні комплекси з амінокислотами, ферментами, пептидами, біополімери, що є альтернативою синтетичним прилипачам і носіями елементів живлення й захисту. Тобто в цій лінійці є всі елементи, які не мають негативного впливу на мікробіом ґрунту.
Здоровий ґрунт родить здорові рослини, які дадуть нам якісний здоровий урожай, і ми всі разом матимемо здорове життя.
The Ukrainian Farmer
