АЧС в Україні: чому зростає частота і де шукати порятунок

Будь-який епізоотичний процес розвивається за синусоїдою. Протягом 2021-2022 років ситуація з АЧС в Україні була в низхідній частині синусоїди. А зараз спрямована вверх, кількість випадків хвороби збільшується. Це було прогнозовано відтоді, як АЧС потрапила до нас.

Африканська чума свиней (АЧС) у нас назавжди. На жаль. Про те, що ця небезпечна хвороба в Україні стала ендемічною, маємо говорити вже постійно.

Однак сьогодні ситуація погіршується тим, що Україна – в стані війни. Звичайно, питанням біобезпеки приділяється не стільки уваги, як раніше, отже, хвороба поширюється швидше. Єдине, що мене тішить, – ми реєструємо випадки АЧС, діагностуємо їх. Це свідчить про те, що система жива і функціонує.

АЧС – вірусна хвороба, що дуже швидко поширюється. Але поширюється лише контактно. Тому більшість спалахів пов’язано з переміщенням не тварин, а людей і недотриманням правил біобезпеки.

Мушу констатувати, що рівень біобезпеки, усвідомлення її необхідності – дуже низький. Випадки АЧС у промислових господарствах найчастіше і є наслідком недбалого ставлення до заходів біобезпеки.

Найголовніше, що треба розуміти: найвищий ризик занесення вірусу цієї хвороби становлять не дикі свині, а люди (волосся, піднігтьові простори, одяг, взуття). При цьому заходи біобезпеки повинні поширюватися на всіх без виключення на свинофермі: і на власника, і на завідувача, і на тракториста тощо. Адже будь-хто з них є поверхнею для перенесення вірусу АЧС. А часто-густо ще й удома тримає поросят, яких, трапляється, після загибелі прикопає, а потім вийде на роботу на ферму, і тоді маємо спалах.

Біобезпека – комплекс заходів, що потребує разового великого капіталовкладення, а не постійного. Далі біобезпека потребує підтримання раніше встановлених правил та процедур. Тому ті господарства, хто на початку епідемії АЧС інвестував у цю сферу, більш захищені.

Хоча, на жаль, не можна виключити випадків, пов’язаних із диверсіями, навмисним зараженням. Так, професійна спільнота добре пам’ятає випадок із компанією «Галичина-Захід», яка мала чіткі, якісні норми й правила біобезпеки, та близько 100 тис. свиней довелося знищити через спалах АЧС.

Та попри все, заходи біобезпеки – головний захист від АЧС. Якщо навіть з’явиться вакцина, треба розуміти, що вона захищатиме лише щеплені стада. Решта ж свиней так само наражатимуться на небезпеку зараження.

Щодо вакцини, розробленої у В’єтнамі. Ідея з вакциною – чудова, але поки вона ще по суті – напівфабрикат. На моє переконання, не можна допустити щоб Україна стала випробувальним майданчиком для незареєстрованих вакцин. Я спілкувався з колегами з Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (ВООЗТ). Вони вже рік досліджують цю вакцину. І результати на сьогодні свідчать про те, що будь-яка реєстрація до їхнього ухвалення буде згодою країни стати випробувальним майданчиком для препарату.

Як державний ветеринарний лікар я розумію: щойно вакцина зайде в Україну, необхідно буде змінювати систему контролю, бо кожна щеплена тварина автоматично стає хворою. Мені як лікарю доведеться виділяти вірус із кожної свині, яку досліджуватиму в рамках програми державного моніторингу АЧС. Якщо кожна щеплена тварина – хвора, її треба знищувати. То нащо така вакцина, якою знищуватиметься все щеплене поголів’я?

Якщо вакцина буде зареєстрована, її виробник повинен надати тест-системи, за якими можна буде відділяти вірус вакцинальний від польового. Наскільки мені відомо, виробник вакцини не надає цього. Тобто Україна, змінивши процедуру моніторингу АЧС на відмінну від європейської, отримає бан по свинині назавжди.

Надавати свиней на випробування в країні, де сало – один із національних фірмових продуктів, надто необачно.

Якщо б ця вакцина була зареєстрована в ЄС, я б сказав негайно її реєструвати в нас і використовувати. Та поки вона зареєстрована лише в трьох країнах та заборонена в США.

До того ж процес реєстрації вакцини триває 8-10 місяців. ВООЗТ досліджує її вже рік, маючи надсучасні та надпотужні лабораторії й випробувальні майданчики. А скільки часу знадобиться нам, можна тільки здогадуватися…

Отже, якщо ситуацію з АЧС можна контролювати за допомогою заходів біобезпеки, навіщо тягнути величезну проблему і щодо моніторингу хвороби, і щодо подальшого розвитку свинарства в цілому?