Останніми роками в Україні особливо гостро точиться дискусія щодо видів обробітку ґрунту й впровадження новітніх технологій. Одним із недоліків класичного обробітку прихильники переходу на нові технології називають економічну недоцільність оранки. Утім, у будь-якої технології є свої плюси та мінуси. Вибір підходу до обробітку ґрунту завжди залежить від кліматичних особливостей регіону та біологічних характеристик вирощуваної культури. Як і її вибагливості, що може бути притаманна культурі в конкретному регіоні, на конкретному полі. Так, наприклад, керівник ПП «Крячківка-Агро Плюс» (Полтавська обл.) Дмитро Ралець є категоричним у своєму підході до обробітку — тільки оранка. Як показує досвід господарства, оранка не лише не завдає збитків, а стабільно, з року в рік, дає економічно виправдані результати.
Наразі господарство має в обробітку приблизно 4000 га угідь. Земельний банк розташовано дуже компактно. Поля не розкидані. Деякі поля лежать на максимальній відстані 10–15 км, але здебільшого все — поруч.
В основному вирощують соняшник, кукурудзу та пшеницю. Цього року пробують вирощувати сою, також є поля під ріпаком. Основною культурою все ж була та є кукурудза. За словами Дмитра Ральця, сьогоднішні кліматичні умови дають змогу не відходити від класичного обробітку ґрунту, адже саме за допомогою плуга вдається отримувати найкращі результати.
Нині землі господарства отримують продуктивні опади на рівні 500 мм/ рік. Кілька років тому кількість опадів була трохи нижчою, але все одно умови завжди складалися сприятливо саме для класичного обробітку ґрунту. Дмитро Ралець запевняє, що допоки будуть опади, у господарстві «боротимуться за кожен міліметр вологи». Отже, ситуація з відсутністю опадів для регіону взагалі не притаманна.
Важливо розуміти, що в господарстві працюють тільки за класичною технологією обробітку не через небажання впроваджувати інноваційні підходи та рішення, а на основі власного досвіду й тестування різних способів обробітку. Нещодавно до господарства відійшла частина земель від сусіднього підприємства. Раніше ці землі обробляли дисколаповими агрегатами, отже, керівництво ПП «Крячківка-Агро Плюс» вирішило провести експеримент: нічого не змінювати й спробувати працювати за прикладом попереднього господаря. Але вдалися до хитрощів: частину земель орали.
«Для цього навіть спеціально придбали дисколаповий агрегат і протягом двох сезонів обробляли поля за схемою попередників, але ділили їх майже навпіл, і половину орали, щоб порівняти результати. Два роки поспіль — вагома перевага оранки і по соняшнику, і по кукурудзі. Там, де зорали, отримали на кукурудзі понад тонну прибавки. В результаті цей агрегат благополучно продали майже новим. Наробіток був мінімальним, не більше як 400 гектарів. Тепер працюємо за класичною технологією… По всіх полях у нас практично немає падалиці, ніяких проблем із цим. Я ні в жодному разі не кажу, що тільки плуг — це добре для людини з якогось іншого регіону. Треба враховувати всі складові та нюанси місцевості для отримання економічно обґрунтованих результатів. Як колись казав ще Терентій Мальцев: правильною агрономією може бути тільки місцева», — розповідає Дмитро Ралець.
На думку аграрія, для успішного господарювання важливо аналізувати всі комплексні умови, які часом змінюються з високою швидкістю: «У деяких випадках треба ухвалювати рішення миттєво, а буває так, що зайвий поспіх не потрібен. От, наприклад, які ґрунти треба коткувати, а які — ні? Всім відома проблема калюж і багнюки на землях. Коли земля висихає, то все нормально, а якщо проїжджає трактор, то робиться як каменюка. Ґрунт стає переущільненим. Якщо в цей час зробити коткування на перезволоженому ґрунті, то отримаємо камінь. Але якщо почекати, коли ґрунт «визріє», то отримаємо те, що потрібно».
Щодо економічної доцільності класичного обробітку ґрунту — у господарстві працюють за цією технологією з 2011 року, і кожен рік усі інвестиції окупаються. Нині у фахових колах українських агропідприємців існує думка, що оранка економічно необґрунтована через загальне подорожчання всіх складових протягом кількох останніх років. Утім, досвід роботи з цією технологією ПП «Крячківка-Агро Плюс» свідчить, що своєчасні та влучні рішення можуть неабияк впливати на ситуацію. Дмитро Ралець також зауважує, що за умов роботи за класичною технологією наразі вдається знизити гербіцидне навантаження: досходові гербіциди вносять один раз і цього цілком достатньо.
«Ми оремо на тридцять сантиметрів у зиму. Якщо навесні — 27 сантиметрів. Після оранки — культивація. Але на наступний рік і багато цього року після оранки боронуємо та сіємо. По соняшнику намагаємося обов’язково проводити культивацію, тому що, коли по соняшнику вносиш досходовий гербіцид, то він візьме дводольну групу, а якщо злак проскочить, то там вже нічого не втримає. А якщо прокультивував, накрив досходовими, то все утримає», — каже Ралець.
Торік господарство побудувало систему живлення на старих запасах. Цього — максимально скоротили до мінімально допустимих показників. Гібриди не міняли, обробіток не змінювали. По азоту майже вдвічі скоротили внесення. На посівах соняшнику прибрали азот, але не для економії. Минулий рік показав, що це ніяк не впливає на врожайність. Також підживлюють пшеницю та ріпак КАС. Працюють лійками-розподільниками або вносять безпосередньо у рядок.
У господарстві також наголошують, що на ефективність роботи в полі суттєво впливає правильно підібрана для конкретних цілей техніка.
«Сівба: універсальні агрегати застосовуємо тільки під зернові. У нас в основному сівалки точного висіву. Сівалка Väderstad Tempo TPL 16 є головним агрегатом для сівби соняшнику й кукурудзи. Також застосовуємо американську сівалку точного висіву, але основне навантаження лягає на Tempo TPL 16. Коли обирали її, то провели експеримент. Посіяли на одному полі нашими сівалками й Tempo. Коли з’явилися сходи, то побачили, що цей агрегат точно треба брати. Дивилися різні сівалки. Tempo працює в господарстві вже п’ять років. Обрали саме Väderstad, тому що це якість на швидкості. Ми працюємо зі швидкістю 15 км/год. По-друге, я можу впевнено та об’єктивно сказати, що Väderstad робив агроном, — розповідає керівник ПП “Крячківка-Агро Плюс” Дмитро Ралець. — Візьмем, наприклад, будь-якого працівника нашого господарства. Якщо він поїде в поле, а я телефоном попрошу переналаштувати сівалку із соняшнику на кукурудзу, то людина зробить це сама. Без помилок. Єдине, потрібна допомога зупинити агрегат, щоб відкрити кришку. Все інше вона безпомилково зробить сама. Їй не треба знати, де які механізми, я просто скажу “поставте диск на 32 отвори і поставте сіреньку зірочку”. І це все. Ще дуже зручний доступ до добрива. Доступ до всього. Сіємо 200 гектарів на добу. Працюємо по змінах, агрегат взагалі не стоїть, у полі — 24 години на добу».
Однак, навіть ураховуючи стовідсоткову впевненість керівників господарства щодо використання класичної технології обробітку, аграріям ще доведеться ставити чималу кількість практичних експериментів й аналізувати величезний обсяг даних: як мінімум треба остаточно визначитися з балансом внесення добрив. А отже, зробити якісний аналіз ґрунту, щоб вносити добрива максимально якісно та ефективно. В перспективі й точне картографування, але неможливо не враховувати умови, за яких нині доводиться працювати господарствам усієї країни.
«Сьогодні — з крайності в крайність. Перед війною до нас приїхали хлопці, зробили контури полів, були готові починати вводити точне землеробство. Тут — війна. Уже не до цього: треба ставити сушарку, щоб якось протягнути рік. Поставили сушарку — почалися проблеми з електрикою. Треба ставити генератор. Замовили, він до нас приїхав не через місяць, а через три. Почали збирати врожай не в листопаді, а в січні. Так що тепер так само і на наступний рік — треба проаналізувати роботу на полях, ефективність внесення добрив. Ось, наприклад, у Європі земля переходить від діда до батька, від батька — до сина. За понад сто років фермери знають кожен клапоть свого поля. Все виміряно до міліметрів. У нас поки що такого немає. Звісно, хотілося б усе зацифрувати. Я думаю, ми прийдемо до цього. Якби нічого не заважало, то років п’яти, гадаю, вистачило б.
ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ
Валентин Кулішов, менеджер зі збуту ТОВ «Агрістар», Любненське регіональне представництво
— Ця техніка не потребує зайвої реклами, адже показники говорять самі за себе. Тільки уявіть — ще на початку 2017 року було встановлено світовий рекорд висіву саме сівалкою Väderstad Tempo TPL 16: машина посіяла 502 гектари всього за 24 години зі швидкістю 20 км/год. Висока точність сівби за роботи сівалки на високій швидкості стала можливою завдяки унікальній технології точного пострілу PowerShoot, принцип дії якої полягає у використанні надлишкового тиску у висівному пристрої для переміщення насіння через вузьку висівну трубку. Крім того, Tempo TPL 16 — це повний контроль над роботою. Бездротова система контролю Väderstad E-Control повідомляє про кожне насіння, яке проходить через машину, показує інформацію про якість сівби, пропуски, двійники, відстань у рядках і норму висіву. Ви отримуєте просту віддалену систему налаштування та калібрування, а також простий моніторинг і контроль у режимі реального часу.
Володимир Свинаренко, торговельний представник Väderstad у Полтавській області
— Tempo TPL 16 використовує висівний пристрій Гілстрінга, що працює під дією підвищеного тиску й контролює висів насіння у кожному рядку. А це продуктивність висівного пристрою, наприклад, для кукурудзи — до 28 насінин на секунду. Це також низька чутливість до схилів і вібрацій. Фактично, це один із найкращих висівних пристроїв у світі для відбору двійників, а отже, практично повна відсутність пропусків. Також треба враховувати, що система дозування добрив може бути калібрована під різні польові умови. Ви отримуєте високу точність і продуктивність унесення добрив завдяки одному з найкращих дискоанкерових сошників, який має регульоване притискне зусилля на сошник до 200 кг. Завдяки цьому мінеральні добрива реалізують максимальну свою ефективність унаслідок точного та локального розміщення на задану глибину.
The Ukrainian Farmer
