Потепління клімату сприяє поширенню клопа шкідливої черепашки на північ

Донедавна за чисельністю і шкідливістю клопа шкідливої черепашки виділялись зони масового і періодично масового розмноження та високої шкідливості, куди входять райони південного, центрального і північного Степу. Утім, потепління клімату сприяє розмноженню і суттєвому поширенню шкідника на північ у дещо віддалені від постійних осередків і резервацій райони, зокрема у Вінницьку, Київську, Полтавську та Черкаську області, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Саме клопи шкідливої черепашки й личинки звичайного хлібного туруна (жужелиці) становлять найбільшу небезпеку для посівів озимої пшениці навесні. Менш небезпечними є злакові мухи та п’явиці (жуки і личинки).

В останні роки фітосанітарний стан на пшеничних полях ускладнюється зростанням чисельності шкідливої черепашки, яка щороку пошкоджує рослини й зерно культури. Не буде винятком і 2023 рік.

Аналіз фізіологічного стану клопів свідчить про задовільну спроможність їх перезимівлі. За сприятливих погодних умов у період зимівлі ймовірне масове розмноження шкідника.

Живлення клопів, що перезимували, тільки вегетативними органами рослин призводить до засихання центрального стебла, а пізніше – до утворення повної або часткової білоколосиці й спричиняє тільки кількісні втрати врожаю, на відміну від личинок, що живляться зерном і спричиняють погіршення хлібопекарських, посівних та інших якостей пшениці.

Раніше фахівці дали рекомендації щодо захисту колоса від шкідників.