Здорожчання кормів та енергоносіїв, потік дешевої імпортної свинини, коронавірусні обмеження спричинили торік кризу вітчизняної свинарської галузі. У результаті чимало підприємств, не витримавши конкуренції, припинили роботу. Для інших, навпаки, складні часи стали поштовхом для пошуку інноваційних рішень і модернізації виробництва. ПП «Сігма» — серед них. Як саме один із лідерів свинарської галузі розвиває свій бізнес у часи кризи, розповіли співвласник підприємства Мгер Куюмчян і член ради стратегічного розвитку Артур Лоза.
— Пане Мгере, згідно з рейтингами найпотужніших промислових свиногосподарств України, ПП «Сігма» входить до двадцяти найкращих. На вашу думку, як вдається утримувати лідерські позиції?
— Ми — стабільне підприємство. Протягом 21 року покращуємо нашу роботу, збільшуємо обсяги виробництва свинини, покращуємо різноманітні технологічні інструменти. Ось завдяки чому є конкурентними на ринку.
Нині маємо чотири виробничих майданчики, розташованих у чотирьох районах Дніпропетровської області. Це дві ферми замкнутого циклу виробництва — від відтворення до відгодівлі, один комплекс відтворення і репродуктор та один відгодівельний комплекс. Кількість свиноматок — 2800 голів — є стабільною вже майже 10 років.
Маємо власний комбікормовий завод потужністю до 80 т на добу, який повністю нас забезпечує комбікормами, виробляючи на рік до 20 тис. тонн комбікорму.
— Рік 2021-й для українського свинарства небезпідставно називають кризовим. Яким він був для вашого господарства?
— Його можна схарактеризувати як переломний. Торік ми провели репопуляцію 70% стада, завізши 1800 свиноматок і 17 кнурів від французької генетичної компанії Axiom. У січні вже були перші опороси нового поголів’я.
Основним завданням репопуляції було позбутися хвороб на підприємстві, яких за двадцять років роботи нагромадилося чимало, і повністю припинити застосування антибіотиків у виробництві. Думаю, вже влітку в торговельні мережі надійде перша партія свинини, вирощена без антибіотиків.
З французькою генетикою різних компаній ми працювали тривалий час, доповнюючи її місцевою українською. Але нині свинарі переживають не найкращі часи, тож ми скористалися цим часом, щоб провести репопуляцію.
— Чому саме в складні часи вирішили оновити стадо?
— Це дуже логічний крок. Собівартість виробництва 1 кг свинини торік сягала 42–45 грн/кг, а ціна свинини живою вагою інколи опускалась до 36 грн/кг. Тож продавати свинину за таких умов — це прямі збитки. Тому це слушний час для депопуляції, яку ми давно планували. Нині ціна вирівнялася, а ми виходимо на розрахункові потужності виробництва.
— Чому обрали саме французьку генетику?
Артур Лоза:
— Завдання стояла перейти на якісно новий рівень виробництва. Коли ми завозимо новий генетичний матеріал, то маємо на меті дві речі: перше — завозимо генетичний матеріал певного генотипу, з певним потенціалом продуктивності. Друге — матеріал із високим статусом здоров’я. Останній момент дуже важливий. Щоб перейти на новий рівень виробництва, племінне батьківське поголів’я має бути вільним від низки захворювань — репродуктивно-респіраторного синдрому свиней, хвороби Ауєскі, мікоплазмозу й інших.
У цьому разі французька генетика не була принциповим вибором. Це мала була бути насамперед імпортна генетика, бо в розвинених європейських країнах із великим досвідом племінної справи якість державного моніторингу за дотриманням статусу здоров’я тварин набагато вища, ніж у нас. І це певна гарантія того, що ми завеземо поголів’я з високим статусом здоров’я.
Оскільки раніше «Сігма» в основному працювала з французькою генетикою, тому ми історично й підтримуємо відносини з французиками виробниками.
Мгер Куюмчян:
— Проте ми плануємо співпрацю з канадською компанією Genesus — свині їхньої генетики відзначаються якістю м’яса. Тож у наших планах — запустити окрему лінійку виробництва товарних гібридних свиней, використовуючи їхніх кнурів. Хочемо виробляти мармурове м’ясо з жировими вкрапленнями. Це м’ясо найвищої якості, воно набагато смачніше. Окрім того, має вищу ціну.
На жаль, сьогодні в Україні немає культури споживання подібного м’яса. Відповідно й мармурової свинини на вітчизняному ринку немає. Є тільки яловичина. Щоправда, вирощують у приватних садибах угорську мангалицю, але системного попиту на таке м’ясо немає. Натомість у Канаді, Америці, Японії й інших країнах цей сегмент свинарства дуже розвинений, а мармурове м’ясо в магазинах на 16–18% дорожче, ніж звичайне. Думаю, за рік-два ПП «Сігма» сформує відповідну пропозицію.
Хоч це справа нова, але ризиків тут немає, бо якість і забійні кондиції туші не відрізняються від параметрів звичайної свинини, а м’ясо гарантовано буде смачнішим. Однак чи оцінить це український споживач — побачимо. Принаймні ми нічим не ризикуємо, бо витрати на відгодівлю таких свиней ідентичні до звичайних, хіба що виникнуть додаткові технологічні нюанси — трохи більше роботи буде для персоналу, для ведення окремої селекційної роботи.
— Ви сказали, що плануєте вирощувати свиней без антибіотиків. Наскільки жорсткими будуть такі обмеження?
Артур Лоза:
— Ми не додаватимемо антибіотиків у корм, що нині є загальною практикою. Щоб не застосовувати антибіотики, треба мати високий статус здоров’я. Ми це відтепер маємо. Якщо свині не хворіють і ними правильно технологічно опікуватися, немає потреби задавати антибіотики. Можна застосовувати інші препарати рослинного походження, які мають певну антибактеріальну дію. А головне — підтримувати технологічні умови відповідно до потреб цих тварин, для реалізації їхнього генетичного потенціалу.
— Ви вже отримали перші опороси. Якими є основні показники: кількість живонароджених поросят, їхня вага тощо?
— Потрібно розуміти: чим більша плодовитість свиноматок, тим менша вага новонароджених поросят. Але ми не спостерігаємо зниження ваги — в середньому поросята важать 1,2–1,3 кг. Ключовий показник — багатоплідність. Наступний — збереженість поросят. Про збереженість ще рано говорити, а щодо кількості, то маємо по 13,5–14 живонароджених поросят.
— Чи довелося на свинокомплексі змінити технічні умови для проведення репопуляції?
— Певне оновлення технологічного обладнання відбулося. У деяких приміщеннях налагодили систему вентиляції, замінили систему освітлення, особливо в цехах відтворення. Модернізували приміщення дорощування, де було морально застаріле обладнання. На літній час плануємо доукомплектувати систему охолодження в одному приміщенні маточника.
— Чи посилюєте заходи біобезпеки у зв’язку з репопуляцією поголів’я? Щоб зберегти високий статус здоров’я?
— Кілька років тому ми суттєво посилили заходи біобезпеки через АЧС, спалахи якої були недалеко від наших ферм. Переглянули багато підходів. Той факт, що ми пережили цей період, свідчить, що все було зроблено правильно. Ми навіть відмовилися від експорту свинини до інших країн, — В’єтнаму, Гонконгу, — перероблення якої здійснювалась відносно недалеко від однієї з ферм, щоб мати високий статус здоров’я і зберегти наше поголів’я. Бо той бізнес не вартий ризиків, які можуть через нього з’явитися. Тому ми нині закриті для експорту. Реалізуємо продукцію в Дніпропетровську, Харківську, Полтавську, Запорізьку області. Виробляємо тримінг, іноді забиваємо свиней на давальницькій основі й продаємо в напівтушах. Раніше мали торговельну мережу, але конкурувати із супермаркетами дуже важко.
— З огляду на останнє зростання витрат на виробництво, якими бачите шляхи підвищення рентабельності? Як сприятиме цьому оновлення стада?
— У зв’язку з тим, що відтепер маємо високий статус здоров’я тварин, сподіваємося як мінімум удвічі скоротити витрати на ветеринарію — на лікування й профілактику. Ми відмовляємося від більшості вакцин, які раніше застосовували. Зокрема від щеплення від респіраторно-репродуктивної хвороби свиней, хвороби Ауєскі, атрофічного риніту. Лишаємо тільки вакцини проти парвовірусу, грипу, а також від колібактеріозу.
Другий чинник підвищення рентабельності — зменшити питомі витрати на одиницю виробленої продукції,__ збільшити обсяг реалізації поросят на одну свиноматку шляхом їх збереженості, покращення конверсії корму, збільшення добових приростів.
Окрім того, давно рухаємося в напрямі енергоощадження. Прикладом є запуск біогазової станції на відгодівельному комплексі в с. Піщанка, яка повністю покриває його потреби в електроенергії. Станція виробляє 80–100 кВт-год електроенергії, працюючи тільки на гноївці. У планах — запуск станцій на інших майданчиках. Однак усе впирається в інвестиції й програми підтримки держави. Бо нині нас держава, навпаки, переслідує, за те, що нібито без дозволу збудували станцію, без оцінювання впливу на довкілля. Хоча станція була введена в експлуатацію до ухвалення відповідного закону. От тільки забувають, що підприємство інвестувало багато мільйонів гривень, щоб покращити екологічну ситуацію в регіоні.
— Які підприємства, на вашу думку, мають більше шансів утриматися на плаву в нинішній ситуації?
— Технологічно ефективні. Саме над цим ми й працюємо, провівши репопуляцію. Результати вже бачимо. Раніше ми мали 11,2 новонароджених поросят на свиноматку, тепер — на 2–2,5 поросяти більше. І це тільки перші опороси. Інші показники також стали кращими. Всі ці чинники працюють на зниження собівартості виробництва. Тому низька собівартість виробництва як результат високих технологічних показників є для «Сігми» основним механізмом ефективної роботи.
— Чи маєте можливість розширювати виробництво? Чи в теперішніх умовах цього взагалі не варто робити?
— Ми маємо таку можливість і будемо це робити, але точно не цього року. Є потенціал розширення вдвічі за наявних виробничих потужностей і інфраструктури. Пройде час, стабілізується ситуація на ринку, і ми зможемо реалізувати ще один інвестиційний проєкт, який дасть змогу збільшити поголів’я вдвічі, а товарну реалізацію — у 2,5 раза. У підприємства є необхідна інфраструктура для розширення.
Взагалі свинарство — дуже цікавий, насичений бізнес, багатогранний і складний. Він має дуже серйозні ризики, зокрема дуже довгий період виробництва товарного поголів’я. Проте ми ведемо цей бізнес, бо вміємо, у нас є команда, необхідна інфраструктура і можемо бути ефективнішими, ніж інші підприємства. Якби держава захищала інтереси виробника, було б набагато легше працювати у цьому бізнесі.
The Ukrainian Farmer
