Перехід на нові ринки збуту, високі банківські відсотки для виробників сільськогосподарської продукції, підвищення цін на матеріально-технічні ресурси (особливо на сільгосптехніку, насіння та паливо) істотно впливають на фінансовий стан аграрних підприємств. Невизначеність із ринком землі призводить до розбалансування ринків матеріально-технічних ресурсів та створює ризики несвоєчасного виконання технологічних операцій та збільшення втрат врожаю через спрощення технологій виробництва сільськогосподарської продукції, а також стримує впровадження інвестицій та інновацій в аграрне виробництво.
У ситуації, що склалася з технічними засобами, найгіршим є зростання у співвідношенні між імпортом та експортом. Якщо ще 2006 року це співвідношення було 3,7 : 1, що вже було негативом для економіки країни, то вже 2011 року це співвідношення досягло 7 : 1, а 2018-го найвищого рівня — 22,0 : 1. У 2020 році це співвідношення становило 14,4 : 1 і за останні 5 років не опускається нижче 13,9 : 1. Негативне ж сальдо сприяє значному відтоку валюти з країни, втраті позицій продукції вітчизняних машинобудівників на іноземних ринках, міграції кваліфікованої робочої сили за кордон та підриву економіки загалом через виникнення критичної імпортозалежності.
У 2021 році на програму компенсації планують використати 1 млрд гривень, що позитивно вплине на розвиток вітчизняного машинобудування. Недоліком Програми є мінімальна присутність в переліку техніки, вартість якої підлягає компенсації, мінітехніки для малих фермерських та домогосподарств, а також неможливість їх участі у Програмі.
Найвищий рівень імпорту техніки був ще в далекому 2008 році — 1,3 млрд доларів. У 2020 році спостерігали незначний ріст імпорту та експорту в порівнянні з 2019 роком: із 770 до 779 млн доларів та з 38 до 54 млн доларів відповідно.
В 2017 році була відновлена програма 20% компенсації вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва, а у 2018 році 25% плюс 15% для фермерських господарств. У 2019 році попит був надзвичайно великий — від аграрних підприємств надійшло 7260 заявок на компенсацію придбаної техніки. В результаті із запланованих на 2019 рік 681,8 млн гривень було використано 640,8 млн гривень, а ще 565 млн гривень компенсовано з бюджету 2020 року. У 2020 році зазначена програма фінансувалася на умовах 2019 року, але в дещо меншому обсязі — 892,6 млн гривень. Використання у повному обсязі запланованих 1 млрд гривень. сприятиме створенню нових робочих місць, росту податкових надходжень та збільшенню купівлі техніки за цією програмою на 3–5% або до 15 400–15 700 одиниць техніки.
Певна стабілізація економіки країни зумовить незначну активність аграріїв на ринку сільськогосподарської техніки, але нестабільність ситуації з ринком землі не дозволить повною мірою здійснити необхідні закупівлі технічних засобів для виробництва.
Виконання цієї програми в повному обсязі дасть змогу і надалі не лише зацікавити сільськогосподарських товаровиробників у придбанні вітчизняної техніки, а й через залучення додаткових коштів вітчизняним машинобудівникам покращити якість техніки.
Дещо збільшилися обсяги імпорту та експорту у 2020 році основних видів сільськогосподарської техніки для рослинництва (рис. 1). У 2021 році прогнозують незначний спад обсягу придбання техніки на 8–10% та на 10–12% відповідно.
Рис. 1. Динаміка імпорту-експорту основних видів техніки, млн доларів
Сучасний стан інвестиційного забезпечення розвитку сільського господарства характеризується рядом негативних явищ: нестабільність інвестиційних процесів; пригнічення інвестиційної діяльності у дрібних і середніх виробників; рекапіталізація виробництва і скорочення робочих місць. Новим негативним чинником може стати запровадження обігу земель сільгосппризначення, який має запрацювати в Україні з 1 липня 2021 року. Адже сільськогосподарські товаровиробники вже сьогодні дбають про забезпечення своєї діяльності земельними ресурсами розміром не більше 100 га на одну особу. А для створення фермерського господарства з трьох осіб необхідно знайти кошти на 300 га. За мінімальної вартості в 1000 дол. за 1 га ці кошти становитимуть не менше 300 тис. доларів на одне фермерське господарство. За нашими розрахунками, загальна сума втрат інвестицій становитиме 70–80 млрд гривень. Тому частина коштів, які могли б цього року спрямовуватися в інвестування аграрної галузі, можуть бути заморожені.
Відбувається погіршення зовнішніх інвестиційних чинників: несприятлива інвестиційна політика; скорочення інтеграційних процесів сільгоспвиробників з переробними підприємствами; недостатня виробнича та обслуговуюча кооперація; недосконала інфраструктура; здебільшого сировинний характер експортної продукції та диспаритет цін експортних та імпортних цін; регіональна диспропорція в рівнях інвестування та інвестиційної привабливості агровиробництва.
Як порівняти з харчовою промисловістю, сільське господарство поки що зберігає інвестиційну пріоритетність. З розрахунку на 1 грн капітальних інвестицій у харчову промисловість на розвиток сільського господарства за рахунок усіх джерел фінансування у січні-грудні 2020 року спрямовано 1,75 грн, але в динаміці це співвідношення змінюється до точки рівноваги в 2024‒2025 рр., потім цю пріоритетність набуває харчова промисловість.
Уповільнення інвестиційної діяльності в аграрному секторі економіки у 2018–2019 рр. і значний її спад в 2020 році зумовлені: недостатньо обґрунтованими змінами в макроекономічному управлінні агроекономікою; несприятливими природно-кліматичними умовами; пандемією COVID-19; скороченням інвестицій через очікування купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення; погіршенням умов діяльності малого бізнесу; посиленням ризиків інвестування і захисту капіталу тощо.
Інвестиційна криза в агропродовольчих секторах економіки в 2020 році досягла свого нижнього рівня. В 2021 році у сільському господарстві й харчовій промисловості слід очікувати на помірно виражений ефект післякризового «сплеску» інвестицій, за якого частина інвесторів, які минулого року відклали свої інвестиційні проєкти, розпочне їх реалізовувати. Певний оптимізм інвесторів будуть викликати посилення міжнародної підтримки безпеки України, можливості зменшення загроз пандемії COVID-19 завдяки масовій вакцинації населення, зростання цін на сільськогосподарську продукцію і продовольство та інші чинники.
У зв’язку з тим, що негативні інвестиційні чинники переважатимуть над позитивними, загальні обсяги капітальних інвестицій на виробництво агропродовольчої продукції не відновляться до рівня попередніх років, однак зростатимуть помірними темпами. Слід очікувати на розвиток виробництва продукції сільського господарства у 2021 році. За базовим варіантом розрахунків у цінах 2020 року буде спрямовано 45, а за оптимістичним варіантом — 48 млрд гривень або 1,7 млрд доларів (рис. 2).
Рис. 2. Капітальні інвестиції у сільське господарство України
За логікою інвестиційної хвилі, інвестиційна пріоритетність сільського господарства перед харчовою промисловістю у 2021 році буде послаблюватися. Внаслідок чого співвідношення між капітальними інвестиціями у сільське господарство з 1,75 : 1,00 у 2020 році знизиться до 1,59 : 1,00 у прогнозованому році. Тому слід очікувати, що загальні обсяги капітальних інвестицій у харчову промисловість у 2021 році у цінах 2020 року по базовому варіанту зростуть до 28 млрд гривень, а по оптимістичному до 30 млрд гривень або 1,1 млрд доларів (рис. 3).
Рис. 3. Капітальні інвестиції у харчову промисловість України
Незважаючи на тренд до зростання, прогнозовані на 2021 рік обсяги капітальних інвестицій на розвиток виробництва агропродовольчої продукції будуть недостатніми для забезпечення потреб виробників продукції і повного використання інвестиційного потенціалу держави, а тому потребують вишукування додаткових можливостей щодо створення сприятливих умов інвестиційної діяльності, послаблення або й повного усунення впливу негативних чинників і формування додаткових джерел фінансування інвестицій.
Послабленню дії негативних чинників і ризиків у сфері інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення сприятиме розробка та запровадження заходів щодо:
Довідка
За даними Державної служби статистики України загальна капіталізація агропідприємств торік становила 18,2 млрд доларів, а це на 5% менше за показник 2013-го (найвищий показник – 19,5 млрд).
У 2020 році дооцінена (ринкова) вартість основних засобів у сільському господарстві за розрахунками вчених ННЦ «Інститут аграрної економіки» становила 33,6 млрд доларів, а у 2021 році, за умови подальшого зростання агровиробництва, – зросте до 36,0 млрд. доларів, або на 7,1%.
AgroTimes
