Які фітобіотики найчастіше використовують у птахівництві

Фітобіотики за біологічним походженням, хімічним складом й іншими ознаками поділяють на кілька груп, пише журнал «Наше птахівництво».

– трави (квіткові, недеревні й недовговічні рослини);

– цілі або оброблені частини дерев’янистих рослин (коріння, кора, листя тощо);

– спеції (рослини або частини рослин з інтенсивним запахом або смаком, які зазвичай додають в їжу або корм для поліпшення смаку чи покращення апетиту);

– ефірні олії;

– смоли (живиці або екстракти, одержувані за допомогою неводних розчинників);

– активні сполуки (вторинні складові рослин).

Із трав’янистих рослин однією з найпопулярніших для виробництва фітобіотиків є орегано (материнка, душиця). Воно містить велику кількість тимолу і карвакролу, відомих антибактеріальними і антиоксидантними властивостями.

З інших рослин, типових для флори України, з цією метою використовують підбіл звичайний (мати-й-мачуха), подорожник, пижмо, чистотіл, буркун, полин гіркий, ромашку аптечну, деревій, кропиву дводомну, звіробій, гірчицю білу, аїр болотний, мильнянку лікарську тощо.

До фітобіотиків-спецій належать препарати з чорного перцю та перцю чилі, кориці, часнику, розмарину, анісу та деяких інших ароматичних рослин.

З ефірних олій в якості фітобіотиків у птахівництві найчастіше застосовують орегано, тим’ян, корицю та перець чилі.

Сировиною для фітобіотиків-смол в основному є хвоя, кора та інші частини дерев хвойних порід.

Комерційні фітобіотики часто являють собою суміш активних компонентів різних видів рослин, до яких можуть додавати органічні кислоти тощо.