Як діагностують синдром зниження несучості

Патологоанатомічні зміни у внутрішніх органах птиці внаслідок ураження вірусом синдрому зниження несучості (СЗН) недостатньо виражені, пише журнал «Наше птахівництво».

Так, за гострої форми в окремих випадках в яєчнику спостерігають зміни атрофічного характеру, зменшення кількості та розмірів фолікулів, гіперемію чи крововиливи в сполучнотканинній капсулі фолікулів, їхню деформацію й дегенерацію.

Трапляються ділянки яєчника з повністю дегенерованими фолікулами і перетвореними на некротизовану масу жовтувато-коричневого кольору, можливі кісти.

Яйцепровід, як правило, ‒ коротший і тонший, ніж у здорової птиці. Виявляється гіперемія і точкові крововиливи в слизовій оболонці, її набряклість, частіше ‒ в маточному відділі яйцепроводу, рідше ‒ у вагінальному і білковому.

У деяких випадках фіксують жовткові перитоніти. Печінка іноді збільшена в розмірах, має в’ялу консистенцію й жовтуватий колір. Одночасно спостерігають збільшення жовчного міхура, переповнення його водянистою жовчю світло-зеленого кольору.

Діагностують СЗН на підставі епізоотологічних, клінічних, патологоанатомічних даних і результатів серологічних досліджень: РГА, РЗГА, МФА, ІФА, постановки біопроби на курях, визначення специфічних антитіл у сироватці крові чи жовтках яєць курей-несучок у РЗГА або ІФА, а також гістологічних досліджень репродуктивних органів.

Диференційну діагностику проводять від інфекційного бронхіту курей, хвороби Ньюкасла, інфекційного ларинготрахеїту. Також вивчають можливі порушення мінерального обміну речовин, пов’язані з формуванням шкаралупи, та вплив мікотоксикозів.

Як повідомлялося, СЗН частіше уражує кроси курей з коричневими яйцями.