Тваринникам варто пам'ятати про підступність ендотоксинів

Ендотоксини часто лишаються поза увагою тваринників і неодмінно впливають на якість отриманої продукції. Як і екзотоксини, вони є бактеріальними токсинами, пише журнал The Ukrainian Farmer.

На відміну від екзотоксинів, які активно секретують живі бактерії, ендотоксини є компонентами зовнішньої клітинної мембрани грамнегативних бактерій, таких як кишкова паличка, сальмонела, шигела і ціанобактерії (синьо-зелені водорості). Вони вивільняються тільки в разі загибелі бактерій унаслідок ефективного механізму захисту господаря або дії певних антибіотиків на бактерії.

На відміну від бактерій, молекула ендотоксину термостабільна й легко витримує цикл стерилізації в автоклаві. Малі розміри ендотоксинів дають їм змогу легко проходити крізь мембрани.

Ендотоксини належать до так званих пірогенних речовин, які спричиняють підвищення температури тіла, активуючи кілька сигнальних реакцій імунокомпетентних клітин. Ранній контакт з ендотоксинами призводить до активації та дозрівання набутої імунної системи.

Зазвичай ендотоксини містяться в кишківнику, бо мікрофлора також містить грамнегативні бактерії.

Передумовою шкідливості ендотоксинів є їхня наявність у крові. Низький рівень ендотоксинів у крові не завдає значної загрози організму. Підвищення кількості ендотоксинів в організмі відбувається внаслідок вищого введення та/або зниження кліренсу або швидкості детоксикації. Це відбувається в результаті різних процесів: стресу, інфекційного навантаження та фізіологічних станів тварин, за яких відбувається ліполіз для мобілізації енергії.

Якщо ендотоксини через постійний стрес потрапляють у кров, вони можуть депонуватися в жировій тканині. Мобілізація енергії шляхом ліполізу, наприклад на початку лактації, призводить до повторного надходження ендотоксинів у кров.