Автоліз унеможливлює якісне гістологічне дослідження загиблої птиці

Уже через 3-4 години після загибелі птиці, залежно від температури навколишнього середовища, починається процес розкладання тканин. Тому особливу увагу слід приділяти проблемі автолізу, щоб встигнути зробити адекватні лабораторні дослідження, пише журнал «Наше птахівництво».

Гнильна мікрофлора з кишківника мігрує в інші органи, що робить результати бактеріологічних досліджень недостовірними. Автоліз також унеможливлює проведення якісного гістологічного дослідження, оскільки руйнуються клітинні структури тканин. У таких зразках спеціаліст бачить переважно наслідки розкладання, а не патологічні зміни, які могли б допомогти встановити причину захворювання чи загибелі птиці.

У теплий період року ризик автолізу значно зростає. Саме тому під час транспортування патологічного матеріалу необхідно використовувати достатню кількість холодоелементів і забезпечувати підтримання температури в межах 2-8 °С. Дотримання температурного режиму зберігання та транспортування зразків дає змогу максимально зберегти їхню якість і підвищити достовірність результатів лабораторних досліджень.

Раніше ми писали про найефективніші лабораторні методи для контролю сальмонел.