Сади яблуні на основі сортів-колон родитимуть рекордні урожаї

Колоноподібні сорти яблуні придатні для закладання насаджень зі щільним розташуванням дерев, що дає шанс на отримання рекордних урожаїв на рівні 160–400 т/га.

Про це йдеться у статті «Для рекордних урожаїв» професора Тетяни Кондратенко, яка опублікована у лютневому (1-2020) випуску журналу «Садівництво по-українськи».

На середньо- або слаборослих клонових підщепах дерева колоноподібних сортів рекомендують розташовувати у саду рядами або смугами із 2–6 рядів, між смугами лишати «міжряддя» завширшки 2,5–3 м для вільного пересування техніки. Між рядами у смузі має бути 0,5–0,9 м, між деревами у ряду — 0,4–0,5.  За такої схеми на гектарі розташовують 13–22 тис. саджанців.

Уже в рік садіння дерева формують перші 3–5 плодів, товарне плодоношення починається на 2–3-й рік саду. У наступні 5–7 років сад нарощує продуктивність аж поки не вийде на свій максимальний рівень — 8–16 кг/дерева. На такому рівні дерева плодоносять 8–10 років.

Сад колоноподібних яблунь живе й дає урожаї 15 років, далі у дерев природно відмирають плодушки в нижній частині стовбура й стрімко знижується плодоношення: насадження слід замінити.

Довідка. Історія колоноподібної яблуні починається 1963 року, коли канадський фермер Антоні Вайсік знайшов на сорті Макінтош рясно вкриту плодами гілку із короткими міжвузлями. Її зберегли й поширили як новий сорт — Макінтош Вайсік (Важак). Саме цей сортозразок став основою для створення різних колоноподібних сортів яблуні.

В Україні над селекцією колоноподібної яблуні почали працювати у 1980-х  рр. Завдяки цьому у Інституті садівництва НААН було створено відомі сорти Аннушка, Антей, Вертикаль, Руслан, Спарта, Танцівниця, а в Інституті помології НААН (нині Дослідна станція помології ім. Л.П. Симиренка) — сорти Дебют, Аеліта, Вікторія, Михайлівське, Гармонія, Дюймовочка.