Фенопрогнозна система захисту яблуні увійшла до 10 найбільших наукових досягнень року

Фенопрогнозна система захисту яблуні від парші та інших шкідливих організмів, розроблена науковцями Інституту садівництва НААН увійшла у перелік з 10 досягнень українських учених за 2020 рік на думку «Радіо Свобода».

Про це повідомляє пресслужба Національної академії аграрних наук. 

У повідомленні зазначається, що захист насаджень від хвороб і шкідників за фенопрогнозною системою сприяє підвищенню врожайності яблуні на 1,2−3 т/га та поліпшенню товарної якості плодів на 2,3−5%. Рівень рентабельності при цьому підвищується на 32,1%, стверджують 

«У комплексі заходів з інтегрованого захисту яблуні від шкідників і хвороб досить важливим є застосування хімічних засобів, яке здійснюється здебільшого за так званою фенологічною системою, що базується на проведенні обприскувань у весняний період у відповідності з певними фенофазами рослин, а влітку згідно з особливостями розвитку найбільш небезпечних шкідників і хвороб», – зазначають у НААН.

Характеризуючись в цілому позитивно, ця система має й істотні недоліки, основний з яких полягає в тому, що обробки за такою схемою не завжди збігаються з критичними періодами інфікування яблуні збудником парші. Тому часто, особливо в дощову погоду, не вдається надійно захистити насадження від цієї досить поширеної і шкідливої хвороби, яка практично щороку завдає значних збитків.

Вчені зазначають, що більш прогресивною є так звана інтервенційна, або прогнозна система, згідно з якою строки хімічних обробок пов’язують з небезпечними періодами інфікування яблуні збудником парші. Але обприскування за такою схемою носять переважно не профілактичний, а постінфекційний характер, у зв’язку з чим вимагають застосування фунгіцидів системної дії, що відзначаються терапевтичними властивостями. Останнє таїть у собі небезпеку швидкого розвитку у збудника цієї хвороби резистентності до фунгіцидів.

Враховуючи зазначене, в інституті розроблено фенопрогнозну систему захисту насаджень від парші та інших шкідливих організмів, яка базується на проведенні обробок у період до цвітіння яблуні за загальноприйнятими фенологічними критеріями з одночасним інструментальним моніторингом епіфітотійної ситуації, а після цвітіння – у критичні періоди інфікування дерев збудником парші, які визначають за допомогою спеціальних механічних або електронних приладів та нормалізованої шкали Міллса (для визначення періодів інфікування яблуні збудником парші та ступеня небезпеки інфекції).

Комбіноване застосування та чергування при обприскуваннях за фенопрогнозною системою контактних і системних фунгіцидів, а також інсектицидів з урахуванням небезпеки тих чи інших хвороб і шкідників забезпечує надійний захист садів від комплексу шкідливих організмів, зазначають в Інституті садівництва НААН.

Читайте також: У «Агро-Еталоні» розроблятимуть систему захисту яблунь окремо для кожного сорту