Як не втратити осетрових ще на стадії личинки

Останні 15 років світова аквакультура звертає увагу на підвищення стійкості організму осетрових риб. Це зумовлено технологією інтенсифікації, котра спричиняє численні стреси. Опірність організму осетрів великою мірою залежить від умов утримання. 

Аби контролювати стреси, потрібно вплинути на організм риб, коли вони особливо чутливі. В осетрових риб це ‒ періоди передличинки й личинки. Так, у личинковому періоді спостерігається найвища смертність.

Зазвичай продаж, запуск на вирощування риби відбуваються на стадії малька. Тому щоб до неї дожити, дуже важливо зміцнити організм осетрових на стадії личинки – короткий, але досить важливий період.

Виживаність малька насамперед залежить від генетичних чинників, які не завжди можна контролювати. На які ж моменти необхідно звернути увагу технологам, аби запобігти проблемам?

Усе починається з передличинки (постембріональний період  осетрів) ‒ коли риба викльовується з ікри на 36-й стадії розвитку (перша доба існування поза оболонкою ікринки). Все, що ми можемо зробити для неї ‒ створити відповідні умови для реалізації генетичного потенціалу.

Передличинка живиться виключно за рахунок ендогенних запасів жовтка. Вона проходить практично 9 стадій перебудови, і в цей час досить чутлива до якості середовища.

На 38-й стадії (приблизно друга доба життя) в неї з’являється зяброве дихання, і в цей момент важливо забезпечити кисневий режим, дотримуючись технологічних умов.

Інші чутливі стадії ‒ 40-41-ша (четверта-п’ята доби життя), коли у передличинки формується пігментація, утворюється третя зяброва щілина (ще не повна), ростуть зяброві пелюстки. Передличинка вже легше використовує кисень, тому у цей період особливо важливий газовий режим середовища.

Осетри вельми активно реагують на середовище, в якому живуть. У цей час розростається сенсорна система (ззаду до переду), яка дозволяє більше відчувати середовище: рух води, що відбувається поруч, може бути чутлива до запахів. Передличинка ще не їсть, бо травна система поки розвивається, але за технологічних порушень фіксують перші випадки смертності.

На 42-й стадії (приблизно шоста доба життя) у передличинки на губах з’являються смакові пуп’янки, і вона максимально опускається на дно, відчуває запах води. У цей період важливо підтримувати оптимальний баланс бактеріального біофільтру у рециркуляційних аквасистемах. Будь-який збій програмуватиме личинку на самоліквідацію на пізніших стадіях.

У цей період ми можемо контролювати тільки якість води: осетрові її відчувають, бо мають розвинутий хомінг.

Через 7 діб, на 43-й стадії, передличинка вже стає кращим пловцем. Травна система нарешті стала суцільною: зрослася від анального отвору до ротового. У цей час корисною є наявність у воді кормових організмів, яких личинка починає відчувати і звикати до них, як до частини  майбутнього раціону.

На 44-й стадії у передличинки збільшується голова, вона вже готова для харчування. Також викидаються пігментні пробки. Отже, передличинка пройшла всі стадії, щоб перетворитися на личинку.

Насправді кожна стадія – це докорінна зміна. 45-та стадія ‒ один із визначних періодів: перетворення на личинку, перехід до активного живлення. Вона має змішане живлення: залишки жовтка й організми, котрі трапляються їй за розмірами ротового отвору.

Водночас личинковий період характеризується високим показником смертності ‒ 30-50%, бо відбувається перебудова не лише морфологічних параметрів травного тракту, а й наступає зміна в активності травних ферментів. Це викликає стрес, і слабші організми, які не мають достатнього опірного потенціалу, гинуть. Далі риба починає знайомитися з навколишнім середовищем і трансформувати в себе те, що споживає, адаптуватися до складу кормів. Тому всі виробники кормів зосереджені на оптимальному забезпеченні цього етапу розвитку осетрових, щоб мінімізувати стрес організму, який стикається з новими інгредієнтами.

Показово, що більшість осетрівників «піднімають» личинку, використовуючи живі корми: артемію, коловертку, інші дрібні планктонні організми. Коли живий корм рухається, осетер розвиває здатність ловити, для нього дуже важливо рухатися.

Артемія ‒ технологічний матеріал, який можна контролювати і використовувати в будь-який період. Однак її склад не забезпечує всіх необхідних елементів живлення. Дуже багато фахівців намагаються у короткий личинковий період використати артемію як трансфер поживних речовин, аби підвищити її опірний потенціал.

Адже надалі буде ще доволі важлива стадія ‒ малька ‒ у середньому між 24-ю і 30-ю добою після вилуплення.

У личинок, поки травна система формується, активність травних ензимів може змінюватися в десятки разів у межах доби. У результаті корм, який ще день тому був відповідним, перетворюється на практично токсичний ‒ особливо якщо активність ліпази, що відповідає за розщеплення жирів, раптово знижується.