Багато безнасінних сортів винограду чутливі до холоду та грибних хвороб

Чимало безнасінних сортів винограду походять від сорту Султаніна із Середньої Азії, томи пререйняли від предка його вади.

Про це в статті в журналі «Садівництво по-українськи» зазначають Ірина Ковальова, Людмила Герус, В’ячеслав Скрипник, співробітники ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова» НААН.  

«У світових колекціях сортів столового винограду сьогодні налічується понад 600 безнасінних сортів — від старовинних (Султаніна, Кишмиш чорний) до сучасних, створених у новому тисячолітті. У безнасінних сортів основним донором ознаки «відсутність сформованого насіння» є сорт Султаніна, або Кишмиш білий овальний. Якщо простежити родовід більшості безнасінних сортів, виявиться, що вони є нащадками Султаніни в 3, 4, а то й у 5-му поколінні. І саме походженням сорту Султаніна із Середньої Азії пояснюється низька адаптивність безнасінних сортів до несприятливих чинників довкілля — низьких температур і грибних хвороб. Сучасні безнасінні сорти перейняли цю ваду разом із цінними характеристиками старовинного сорту», – зазначають автори.

Вони пояснюють, що до створення нових сортів з адаптивними властивостями галузь спонукають насамперед зміна клімату й збільшення інтенсивності та шкідливості грибних хвороб. 

Одним з ефективних інструментів є міжвидові схрещування: ідеться про поєднання стійких і високоякісних сортів. Над створенням сортів складного міжвидового походження активно працюють у США (Sweet Celebration, Sweet Sunshine, Аrrа 10, Аrrа 15 та ін.), а також в Іспанії, Італії, Туреччині та Китаї. Виділено низку безнасінних форм із різними термінами достигання та ексклюзивними смаковими характеристиками, створено й сорти з унікальною довгастою формою ягід – Gold Finger та Black finger, які придатні для транспортування й тривалого зберігання.

Читайте також: Процедура реєстрації сортів заважає виноградарству, – виробник