Тваринництво
Головне:
Точка зору

Якість чорноземів можуть забезпечити молочнотоварні ферми

Олена Жупінас
керівник проєкту «Гуртовий збут молока» Асоціації виробників молока
Поділитись:

Для великих молочних ферм гостро стоїть питання власності землі. Вони годують своє поголів’я із земель, які орендують у пайщиків.

І яким чином завтра пайщик вирішить розпорядитися своєю ділянкою, незрозуміло. Можливість купити цю землю є найголовнішою для великотоварних ферм.

Так, маленька сімейна ферма розраховує на власну землю – ті паї, які її члени не здали в оренду, залишили собі під пасовище, під грубі корми. Тому корів на такій фермі годують із землі, яка належить власникам, їхнім родичам. Для сімейних ферм гострішим питанням є не земельне, а дотримання технологій, годівлі, що дасть можливість підвищити надої, покращити якість і безпечність.

У великотоварних ферм ці моменти якраз вже відпрацьовані, тому вони можуть демонструвати і більші показники по надоям. Так, середній показник по Україні 6 тис. л на рік від однієї корови, а на підприємствах, які входять до Асоціації виробників молока, він – 8,8 тис. л, а в лідерів – до 10 тис. л. У великих молочних ферм нема проблем із безпечністю молока, бо все воно – екстраґатунку.

Питання землі загострилося з березня цього року, коли активно почали говорити, що восени стартує ринок землі. Аграрії на це відреагували швидко – скороченням поголів’я ВРХ. Раніше це питання теж мусувалося, але без конкретних дат. Мораторій на продаж землі переносився з року в рік…

Фермери готувалися до відкриття ринку землі, розуміючи, що використовувати землю правильно буде лише її власник. Наші тваринники беруть землю в оренду на довгий термін: адже вкладаючи мільйони у молочну ферму, треба не лише їх повернути, а й щось заробити.

Тому власники молочнотоварних ферм найкраще піклуються про землю. У них є гній, який вони вносять на угіддя. Показники родючості земель у тих фермерів, які займаються молочним скотарством, найкращі в Україні.

Тому ми не можемо втратити цю галузь. Ми забуваємо, що якість наших чорноземів погіршується через брак органіки, яку можуть забезпечити якраз молочнотоварні ферми. У подальшому ситуація буде лише ускладнюватися.

Передусім нам потрібно затвердити відповідальність орендаря за стан земель. Якщо ти взяв цю землю з певними показниками, то маєш і віддати її з такими ж показниками. Хоча апріорі – покращити. І це – один із стимулів розвивати молочне скотарство.

На мою думку, треба розробляти не лише механізми продажу, а й правильної оренди землі. Вона ж не буде вся продана. Якщо подивитися на результати опитувань пайовиків, не всі з них готові продавати свої ділянки.

Я гадаю, що розроблення законодавства стосовно цінності земель, відповідало б як потребам пайщиків, так і держави. Поки що ми стоїмо на самому початку такої роботи, розуміючи, що все, що стосується землі, вимагає нового бачення.

Поділитись: