Точка зору

Птахівники на роздоріжжі: чи є сенс збільшувати поголів’я і виробництво

Сергій Карпенко
виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України»

Асоціація «Союз птахівників України» ще в червні заявляла про негативні наслідки для собівартості продукції птахівництва від змін у ціноутворенні на ринку енергоресурсів, які мали запроваджуватися з липня. Зараз лише підсумуємо перші результати ухвалених рішень.

Нагадаємо, з 1 липня Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановила нові максимальні граничні ціни електроенергії на ринку на добу наперед, внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку, підвищивши їх на 40-80% залежно від годин постачання.

Отже, у липні середньозважена ціна купівлі-продажу ресурсу на ринку на добу наперед зросла на 23,5% – до 3669,87 грн/МВт*год, а в серпні – ще на 13,4% – до 4162,23 грн/МВт*год. Тобто вартість 1 кВт електроенергії для промислових споживачів у липні проти червня зросла на 18-20%, у серпні – ще на 11-12%, а у вересні, за повідомленнями постачальників, додасть ще мінімум 10%.

У структурі собівартості продукції птахівництва електроенергія займає 7-12%, а деяких видів – до 30%. Однак виробництво продукції птахівництва складається з різних етапів, і на кожному збільшується вартість складових, тому собівартість кінцевої продукції зростає в геометричній прогресії. Оскільки власні резерви стримування відпускних цін уже вичерпані, підвищення вартості електроенергії виробники намагатимуться перекласти на кінцевих споживачів.

Крім цього, з 1 липня до довоєнного рівня повернули оподаткування пального. Так, ставка ПДВ на нафтопродукти зросла з 7% до 20%, акциз на бензин – до 213 євро за 1 тис. л, на дизпальне – до 139,5 євро. З початку липня до кінця серпня пальне подорожчало на більш ніж 30%. Абсолютно всі товари й послуги, у собівартості виробництва яких є використання пального, зросли в ціні.

Після періоду відносно стабільних цін на природний газ у серпні проти попереднього місяця ціна для промислових споживачів підвищилася в середньому на 8%, а контрактні ціни на вересень вищі ще на 18-20% за серпневі – 20-21,5 тис. грн/1 тис. м³.

Таке стрімке підвищення цін на енергоносії у липні-серпні призвело до зростання собівартості виробництва продукції птахівництва, і цілком очевидно, що вже зараз виробники вимушені будуть підвищувати оптово-відпускні ціни.

Варто зауважити, що збільшення вартості енергоносіїв відбувається на тлі поступового відновлення обсягів виробництва м’яса птиці та яєць, що суттєво скоротилися торік. Незважаючи на невизначеність із майбутніми викликами, пов’язаними з відсутністю стабільного та безперебійного постачання електроенергії, та всупереч несприятливим обставинам в економіці, промисловий сектор птахівництва продовжував інвестувати у виробництво. Однак нині птахівники опинилися на роздоріжжі: чи є економічна необхідність збільшувати поголів’я птиці та виробництво продукції? Поглиблюються песимістичні настрої щодо доцільності подальшого відновлення і розвитку підприємств галузі.

Асоціація «Союз птахівників України» наголошує, що подальше збільшення цін на складові собівартості продукції птахівництва ставить під загрозу не лише спроможність виробляти продукцію, а й існування галузі та продовольчу безпеку держави.

Також хочемо звернути увагу ще на один важливий момент. Найбільші українські продовольчі торговельні мережі 14 квітня 2023 року підписали Меморандум про забезпечення стабільної роботи в Україні ланцюга постачання продуктів харчування в умовах дії воєнного стану, що обмежує строки оплати постачальникам базових харчових продуктів вітчизняного виробництва до 30 днів. Сьогодні мережі активно поширюють тези меморандуму та намагаються відійти від дотримання термінів розрахунків та граничного рівня торговельної надбавки на продовольчі товари, встановлені постановою Кабміну «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів та забезпечення стабільної роботи виробників продовольства в умовах воєнного стану» від 19.06.23 № 650.

Збільшення термінів розрахунків до 30 днів призведе до подальшого вимивання обігових коштів у виробників продуктів харчування, які й так сьогодні потерпають від відсутності дешевого кредитування і недотримання термінів розрахунків до 10 днів торговельними мережами.

Незважаючи на будь-які висновки Антимонопольного комітету, меморандум – не нормативно-правовий документ. Тому ми наголошуємо на важливості виконання торговельними мережами саме постанови уряду № 650 за нинішніх складних умов.