Проміжні підсумки ягідного сезону: суниці, малина й лохина

Урожайність суниць садових цього року по Україні була доволі непоганою. Кількість зібраних ягід виявилася навіть більшою за очікування навесні. Навіть при тому, що вже другий сезон поспіль на ринку були відсутні ягоди з окупованих територій Півдня, постачальники з інших регіонів України змогли задовольнити попит. Географія вирощування суниць садових доволі широка: є великі плантації на Закарпатті, Львівщині, Волині, Тернопільщині, Вінниччині, Одещині, Житомирщині. Однак через дощову погоду в червні з якістю ягід були постійні проблеми.

Середня гуртова ціна для виробників протягом сезону становила 40-50 грн за кілограм. На ягоди, зібрані після дощу, ціна була орієнтовно на 20% нижчою. Однак ті фермери, яким щастило і яких оминала негода, свій товар продавали дорожче на 10%, тобто навіть трохи дорожче, ніж у минулому сезоні. Фермери мали побоювання, що на піку сезону ціна сильно просідатиме, але цього не відбулося через значну ємкість ринку. Суниці споживачам добре знайомі, їх чекають, їх люблять, тож купують доволі активно.

У підсумку, ціна на ягоди була цілком прийнятною, якщо відштовхуватися від їх собівартості. Можливість заробити у фермерів була. 

Реалізація переважно відбувалася на свіжий ринок, адже ціна на ягоди була доволі високою, що стримувало попит переробників. Крім того, переробники не дуже хотіли ризикувати, приймаючи ягоди на заморожування, оскільки є проблеми з поставками в Польщу. 

Де-юре Польща не має підстав не приймати чи не пропускати українські ягоди. Однак фактично поляки роблять все, щоб не допустити нашу продукцію на свій ринок.

Наші польські партнери прискіпливо ставляться до кожної букви й коми в документації. Вони відбирають зразки продукції для аналізу, і результатів цих аналізів потрібно чекати тиждень-півтора. Якщо в разі поставок заморожених ягід експортер з України має додаткові витрати за простій машини, то в разі експорту свіжих ягід це загрожує втратою продукції.

Сезон малини літніх сортів плодоношення перетнув свій екватор. Через півтора-два тижні він завершиться і невдовзі почнеться період плодоношення ремонтантних сортів. Урожайність непогана, утім, через дощі є питання щодо якості продукції, як і з суницями. 

Проблема в тому, що малина, зібрана після дощу, придатна лише для переробки. А з переробкою виникли очікувані проблеми. Ціна на заморожену малину провалилася. Якщо минулого року кілограм замороженої малини коштував 100 грн, то нині — 20-25 грн, тобто спостерігаємо падіння ціни в 4-5 разів. Ситуація цілком прогнозована, оскільки в період, коли малина була дорогою, були закладені значні за обсягом плантації цієї культури, у тому числі домогосподарствами. Відтак по малині маємо відчутне перевиробництво, яке з великою часткою ймовірності спостерігатиметься і в наступному сезоні. Ціна на рівні 20-25 грн за кілограм малини не покриває навіть витрати на її вирощування. Іншими словами, малина в цьому сезоні для виробників збиткова.

Ринок свіжої літньої малини не такий великий, як ринок суниць. Малини традиційно споживають менше, у тому числі через те, що в період її плодоношення достигають інші фрукти, тож споживачі мають більший вибір. На свіжому ринку гуртова ціна кілограма малини в цьому сезоні трималася на рівні 50-55 грн за кілограм. Це вдвічі більше, ніж ціна ягоди для переробки, однак з урахуванням додаткових витрат, логістики, тари тощо, така ціна дасть змогу виробникам вийти на рівень беззбитковості, але навряд чи дозволить заробити.

Найімовірніше, що збут ремонтантних сортів буде ще важчим: покупці в цей час мають ще ширший вибір сезонних фруктів та овочів і вже не такі голодні на свіжі вітаміни. Окрім того, площі під літніми сортами малини становлять лише 30% у загальній структурі, тоді як решта 70% зайняті ремонтантними сортами.

Ремонтантні сорти більше підходить для заморожування, однак навряд чи це допоможе фермерам домовитися за вищу ціну з переробниками.

По лохині ситуація теж прогнозована, хоча не дуже втішна для виробників. Станом на середину липня ціна на лохину вдвічі нижча, ніж вона була минулого року: на рівні 120 грн за кілограм. Причин на те кілька. По-перше, в останні роки спостерігалося значне нарощення площ під лохиною. Поступово ці молоді насадження вступають в плодоношення і нарощують врожайність. Орієнтовно обсяги виробництва лохини в Україні зростатимуть на 25-30% щороку. Обсяги внутрішнього споживання цієї ягоди зростають значно меншими темпами. В середньому українці споживають 3-5 тис. т лохини за сезон. Споживання у світі зростає теж нешвидко. Тим більше, станом на зараз ми маємо проблеми з експортом лохини з тих самих причин, що й по інших культурах. Лохину експортують у свіжому вигляді, тож проблеми і затримки на кордоні для неї будуть критичними. На мою думку, експорт можливий тільки в Західні країни, зокрема в Данію або Нідерланди, куди лохина може їхати транзитом, і наші польські партнери не зможуть заблокувати такий вантаж.

Що робити з перевиробництвом лохини?

Відповіді класичні: розширювати канали збуту, працювати з експортом, як би це не було складно, працювати над зменшенням собівартості та збільшенням врожайності і якості ягід.

Поріг входу в суничний або малиновий бізнес не такий високий, тож там доволі багато випадкових гравців. Закладання плантацій лохини потребує значних інвестицій, тому складно уявити ситуацію, що їх почнуть корчувати. Здебільшого в цьому бізнесі працюють великі гравці, які налаштовані грати в довгу.