Посівна за всіма правилами
Сівбу озимих ми вже завершили. Цього року під озиму пшеницю традиційно відвели 25% площ, під озимий ріпак – 13%. У серпні та у середині вересня в нас випало відповідно 20 та 27 мм опадів, що трохи поповнило запаси продуктивної вологи в ґрунті і дало змогу посіяти ріпак та пшеницю.
Разом із сівбою і ріпаку, і пшениці вносимо добриво Yara Mila NPK 12-24-12 нормою 50-60 кг/га. Таку оптимальну норму внесення визначили завдяки дослідженням, які ми постійно проводимо в господарстві (прораховуємо таким чином економічний ефект буквально кожного технологічного заходу, який упроваджуємо), та з урахуванням поточного фінансового стану підприємства. З агрономічної точки зору Yara – дороге й високоефективне добриво, що дає гарну прибавку врожайності, але є ще й економічний аспект. Як показав досвід, якщо на ту саму суму, що ми вносимо свої традиційні добрива, внести добрива Yara, перевага буде на боці Yara.
Відтак, на площах пшениці, які були засіяні першими, вже отримали сходи. Ріпак також зійшов, але стан посівів неоднорідний. Через дефіцит вологи близько 15% посівів у дуже поганому стані. Не виключаю навіть, що доведеться пересівати, але час покаже. Це площі, які засівалися останніми, коли уже була відчутна ґрунтова посуха. Натомість ріпак, який сіяли першим, коли в ґрунті ще була волога, наразі у задовільному стані. Таких посівів десь 45%, а рослини на решті площ, я би сказав, борються за життя. Опади, які випали нещодавно, трохи «оживили» посіви і вони стали активніше розвиватися. Втім, регулятори росту зараз застосовувати немає сенсу. Якщо будуть сприятливі умови, застосуємо їх на кращих полях.
Багато уваги приділяємо захисту озимих. Зокрема, ріпак обробили двічі: грамініцидами з інсектицидами та внесли гербіцид Белкар по дводольних бур’янах.
Частково оптимізуємо витрати, зокрема, що стосується ріпаку, завдяки сівбі не гібридів, а сортів. Ми це робимо завжди, коли в ґрунті малі запаси продуктивної вологи. До того ж у нас, як, думаю, і більшості українських фермерів, наразі немає зайвих обігових коштів. Крім того, ми самі вирощуємо насіння, закладаємо дослідні ділянки й обираємо найкращі для себе варіанти. Торік, наприклад, під урожай цього року посіяли ріпак сорту Бенефіт чеської селекції й отримали врожайність 32,6 ц/га. А озиму пшеницю цього року зібрали з урожайністю майже 70 ц/га. Відтак, як не дивно, саме ця культура з озимим ріпаком за нинішніх цін стали для нас найрентабельнішими. Але рівень рентабельності є відносно низьким через низькі ціни на збіжжя.
Зазвичай ми рахуємо не рентабельність окремих культур, а сівозміни в цілому. Проте зараз часи змінилися і доводиться робити винятки з правил. Наприклад, у нас завжди в сівозміні було 40% кукурудзи, але через дорогу логістику та досушування ми зменшили площі посівів під нею до 260 га і замінили її соняшником. В цілому ж запорукою продуктивності вважаю дотримання технології й сівозміни.