Планую збільшити площі посівів кукурудзи
Жнива кукурудзи ми почали наприкінці жовтня і тривають вони досі. На сьогодні лишилося зібрати ще 30% площ, хоча зазвичай у цей період у нас обмолочені всі поля. Та цього року все інакше. Маємо власну зерносушарку, але через аварійні відключення світла не маємо змоги стабільно сушити зерно. А оскільки збираємо його по мірі висушування, то й робота затягується.
На сьогодні середня урожайність кукурудзи в господарстві становить близько 40 ц/га, що трохи менше від середнього багаторічного показника. На врожайність цього року істотно вплинуло вимушене порушення сівозміни. Через певні труднощі, викликані війною, на частині площ замість запланованої сівби соняшнику посіяли кукурудзу, тоді як попередником також була кукурудза. Відтак, отримали перекоси в живленні. Минулорічні посіви витягнули з ґрунту багато поживних речовин для розвитку й росту рослин. Крім того, на полі лишилося багато пожнивних решток, на переробку яких бактерії споживають багато необхідного для кукурудзи азоту. Якби була дотримана сівозміна, думаю, в кінцевому підсумку врожайність була б вища.
Оскільки ми працюємо в зоні ризикованого землеробства, міндобрива під кукурудзу не вносимо. Через дефіцит вологи не можемо використати їхній потенціал, тож це лише марна трата грошей. До того ж, якщо внести добрива в сухий ґрунт, посівам можна нашкодити.
Разом з тим навіть у нашій посушливій зоні кукурудза дає стабільний прибуток. А цього року вона навіть рентабельніша за соняшник і зернові. Тому площі під нею скорочувати не плануємо. Навіть навпаки – маємо намір конмпенсувати кукурудзою скорочення посівних площ під озимими зерновими. Їхня собівартість дуже висока за низької ціни на зерно. До того ж кукурудза без добрив дає хоч якийсь урожай, а ось пшениця та ячмінь без підживлення – справа дуже ризикована. Коли ситуація на ринку добрив стабілізується, а ціна на пшеницю виросте, можливо, я перегляну таке рішення, та нині вважаю його найконструктивнішим.
А щодо підживлення – поки що «виїжджаємо» завдяки технології no-till на 100% площ. Це сприяє природному розвитку біоти, покращує структуру ґрунту і дає змогу зберегти наявну вологу. До слова, цього року серпень і вересень у нас були нетипово дощовими, тож нині маємо достатні запаси вологи для озимих і можемо вже говорити про перспективу вологозабезпечення під ярі та планувати сівозміну. Хоч це не є кінцевим показником, та саме осінні й зимові опади в нашому регіоні є найпродуктивнішими.