Південь України втрачає позиції в овочівництві
Наше господарство спеціалізується на вирощуванні селери, пекінської капусти та цибулі. У 2020 році вирощували капусту пекінську на площі 50 га, цибулю (25 га), селеру коренеплідну (7 га) та черешкову (3 га). У попередньому сезоні асортимент був ширшим і включав також моркву, столові буряки, капусту білоголову, червоноголову та савойську, але від них відмовилися. Крім того, маємо ще 1500 га під зерновими.
До 2014 року овочеві культури були в нашому господарстві більш рентабельними порівняно з польовими. Нині ситуація змінилася: складно не лише виростити овочеву продукцію, а й реалізувати її. Так, ціна на овочі борщового набору вже другий рік поспіль невисока, тому й довелося скоротити не тільки асортимент продукції, а й площі.
Ми маємо багато ідей, але й ризиків вдосталь. Треба враховувати особливості місцевості: зрошувані землі нашого господарства знаходяться на височині правого берега Дніпра. У нас дощі або взагалі не випадають, або випадають у вигляді зливи. Так, у 2019 році червневий посів моркви та столових буряків був змитий зливою, довелося пересівати, причому опади були такої сили, що вода знесла на 200 м крапельну стрічку.
Клімат змінюється, тож більший асортимент овочевих культур можна вирощувати як у центральній частині, так і в північних областях країни. У зв’язку з цим Південь України втрачає лідерство у вирощуванні овочевої продукції. Підприємцям з інших регіонів України, що займаються роздрібною торгівлею овочами, вже немає сенсу переплачувати за логістику, якщо цей товар можна купити набагато ближче, до того ж і землі в центральній частині країни більш родючі.
2020 рік узагалі був нехарактерним за багатьма параметрами: більш чітко проявилися перепади температур та підвищення вологості повітря, що сприяло масовому прояву бактеріальних та грибних захворювань порівняно з минулими роками. У зв’язку з цим технологічні карти з вирощування культур не складаємо, оскільки рішення щодо проведення більшості технологічних операцій приймаємо ситуативно в польових умовах.
Разом зі зміною клімату сильно погіршилися фітосанітарні умови, через що здійснювати захист рослин від хвороб та шкідників стало набагато складніше. Раніше таких хвороб, як церкоспороз, септоріоз, фузаріоз на селері взагалі не було. Ще 7 років тому рослини селери не пошкоджувалися кліщами, трипсами, іншими шкідниками. Наразі без застосування інсектицидів виростити цю культуру просто неможливо.
Основним каналом реалізації овочів для нашого господарства є «АТБ-Маркет». Вони мають розгалужену мережу торгових точок, але все одно купують у нас незначні партії. Так, черешкову селеру замовляли по 3 т, хоча ми б могли щодня відвантажувати по 10 т. Такі торгові мережі, як «Сільпо» й «Варус», забирають лише 5% нашого обсягу продукції. У цілому, з реалізацією доволі складно. Навесні 2020 року, після введення карантину, майже 400 т овочевої продукції довелося утилізувати.
Минулого сезону не всю продукцію селери черешкової до настання першого серйозного заморозку встигли зібрати. Продукцію з половини площі вдалося реалізувати до грудня, 30% продукції склали в бурти під агроволокно (яку поступово продавали), а 20% не встигли своєчасно зібрати з поля, тому через мінусову температуру на рівні -7 0С із сильним вітром черешки селери втратили товарний вигляд і для реалізації стали непридатними.
Ціна селери черешкової становила 8–10 грн/кг залежно від обсягів реалізації, селери коренеплідної –– 6 грн/кг. Капусту пекінську продавали по 3–3,5 грн/кг, цибулю врожаю 2020 року взагалі віддавали за безцінь –– по 1–1,5 грн/кг, причому частину (700 т) завезли на склад, а другу частину лишили на полі. Ми порахували, що загортання вирощеної біомаси цибулі в ґрунт буде більш виправданим з економічного погляду.
Стосовно планів по сівозміні на 2021 рік, ми ще не визначилися остаточно з переліком культур. Можливо, взагалі відмовимося від овочевої групи, будемо вирощувати лише зернові та технічні.