Точка зору

Дефіцит овочів буде, особливо цибулі й томатів

Євген Колінько
менеджер з маркетингу насіння овочевих культур компанії «Сингента»

У будь-якому разі в Україні прогнозується дефіцит овочів. Війна, в даний момент окуповано велику частину саме «овочевих територій», немає гарантій наявності зрошення, великі проблеми с постачання добрив, палива, запчастин тощо…

Кредитування практично немає, фермери бояться вкладати значні кошти в майбутній урожай під час бойових дій.

Під тимчасову окупацію потрапили: Херсонщина, частина Запорізької області, військові дії ведуться на Харківщині.

Ці регіони давали значну частку врожаю цибулі, моркви, кавунів та томатів відкритого та закритого ґрунту. Якщо недоотримання врожаю моркви в цих регіонах можна компенсувати збільшенням площі в інших, то вирощувати цибулю і помідори в інших областях є більш проблематичним та не зможе компенсувати всі втрати в площі, а також інші області не мають таких природних умов.

Найбільша проблема – з сівбою цибулі (а за моїми власними спостереженнями скорочення по цибулі в південних областях – понад 50%). Її вже пора посіяти на Херсонщині та до 10 квітня – відсіятися в інших регіонах. На Херсонщині фермери зменшують площі, бо не скрізь дозволяють виїжджати в поле, невідомо, чи працюватимуть насосні станції, неясна перспектива збуту. На окуповані території насіння не постачалося з початка війни.

З капустою значних проблем не має бути. Дніпропетровські фермери планують сіяти цю культуру, додали й інші, наприклад картоплю.

Ми рекомендуємо фермерам робити ставку на капусту: бо в умовах війни цей овоч є і першою стравою, і другою, і салатом а це може змінити попит в рази.

Буде нестача томатів. Адже нині окупована Кам’янка Дніпровська, де сконцентровано 70% тепличних овочів. Окуповано значну частину виробничних площ компанії «Інагро», яка вирощувала більшу частку томатів відкритого ґрунту, виробляла томатну пасту на експорт.

Дещо не вистачало насіння моркви, але його мають підвезти. Та й сіяти цю культуру можна пізніше.

Найбільший дефіцит – з крапельною стрічкою. Найбільші її склади були в Новій Каховці, тепер цей регіон окупований. Ще частину постачання цієї продукції робили морем, а порти нині заблоковані.

Про проблема із ЗЗР казати зарано бо ще маємо час, але дефіцит скоріш за все буде не зважаючи на скорочення площ. Адже постачальники зосереджують на постачанні препаратів для польових культур: зернових, соняшника, площі яких значно більші овочевих.

Головна проблема доставки ЗЗР – в порушеній логістиці.

З постачанням насіння овочевих особих проблем немає, основна частина була завезена в країну ще 23 лютого, а зараз це критичний імпорт, товар заїжджає і розмитнюється. Насіннєві компанії перевели значну частину складів на Захід України.

Але  ситуацію загалом передбачити складно, адже війна триває.