Чого чекати виробникам курятини у 2022 році
У 2021 році на ринок курятини динамічно впливали кілька тенденцій, які стартували у попередньому році. Насамперед, суттєве зростання цін на курятину, яке відчули українські споживачі.
Причин цього декілька. Одна з основних – зростання цін на зернові. Якщо стрибок у вартості зернових стався наприкінці 2020 року, то на ціні виробленої продукції це позначилося лише за 6 місяців. Адже виробники мають пройти певні бюрократичні процедури, перш ніж піднімати ціни. А тут вартість кормів підвищилася у 2-2,5 раза, а ціни на готовий продукт залишалися на попередній відмітці. Виробники працювали у «нуль», якщо не в збиток.
До того ж ринок сировини, з якої виробляють корми для птиці, досить нестабільний, і постійні коливання вартості тих же зернових лише через деякий період позначаються на кінцевому продукті. Як показали останні два роки, вартість лише зростала, і найближчим часом зворотної динаміки не очікується. Відповідно, жоден виробник не може гарантувати стабільну ціну на кінцевий продукт.
Ще одним важливим чинником, який вплинув на ціну курятини, стала загальнодержавна тенденція відмови від використання антибіотиків на всіх етапах вирощування. Володимир-Волинська птахофабрика вийшла на ринок із ТМ «Епікур» майже 5 років тому, і встигла наразитися на всі підводні камені такого виробництва та знайти рішення й адаптуватися.
Треба зважати й на те, що вирощування курей-бройлерів без антибіотиків – процес трудомісткий, адже птиця росте повільніше, з меншою масою. При цьому важливим є питання збереження поголів’я птиці.
Коли ж виробники відмовилися від антибіотиків, вони перейшли на якісні натуральні корми, які ще й дорожчі. Аби мінімізувати ризик втрати поголів’я через захворювання, птахофабрики в рази мали підвищувати біобезпеку виробництва. Всі ці чинники зрештою позначилися на собівартості кінцевої продукції.
Кожен виробник може підібрати найкращий варіант для себе, як діяти за обставин, що склалися на ринку. До прикладу, коли знижується купівельна спроможність, але обсяги виробництва зберігаються, виробник змушений створювати запас замороженої продукції – допоки зросте попит споживачів або лишатиметься місце на складах.
Що в останньому випадку робити з продукцією? Рішень може бути декілька: скинути на ринок за собівартістю, втративши прибуток, або знайти канал експорту. Демпінгові сценарії час від часу спостерігаються на українському ринку курятини. Однак, як на мене, краще створювати резерв продукції та шукати канал експорту. Якщо ми вже задекларували, що постачаємо якісну, наголошу, охолоджену курятину, то не варто розв’язувати власні проблеми шляхом маніпуляцій із покупцями.
За дорогої сировини на корми єдине рішення вбачаю у власних земельних ресурсах, де вирощувати необхідну пшеницю, кукурудзу, соняшник чи сою.
Володимир-Волинська птахофабрика працює саме за таким принципом. Ми маємо близько 3 тис. га угідь, на яких вирощуємо зернові, і їх нам вистачає, щоб закрити частину потреби в сировині. Іншу частину зернових доводиться купувати, тому ми теж залежні від загальноукраїнських тенденцій на ринку зерна.
Самі ж корми виготовляємо на власному комбікормовому заводі за авторськими рецептами нашого головного технолога. Таким чином ми можемо бути впевнені в якості і безпечності кормів, їхній користі для птиці.
Наступного року ми очікуємо подальшого зростання вартості сировини для кормів. Відповідно це позначиться на собівартості продукції, що помітять споживачі на полицях магазинів.
Українці все частіше обиратимуть фасовану курятину.
Виробники шукатимуть нові ринки за кордоном, щоб шляхом диверсифікації каналів збуту нарощувати обсяги виробництва м’яса птиці.
Ще одним напрямом роботи для промисловості стане перехід на екопакування. Цей напрям складний, адже специфіка продукту не дозволяє просто запакувати його в паперовий пакет. Тому виробники курятини залежатимуть від новинок на ринку упакування. Безперечно, хто стане першим на ринку, той започаткує тренд, але хто виграє ці перегони – скажуть споживачі, які вирішують купувати чи ні.