Чекаємо дощу, а готуємось до посухи
Цей рік для багатьох областей України щедрий на опади (подекуди аж занадто), втім, не для Київщини. За сумою весняних опадів минулий рік ми не наздогнали. Наприклад, у травні цього року в нас випало вдвічі менше дощів, ніж торік. І хоч запаси осінньо-зимової вологи були значно більшими цього року, порівняно з минулим, усі агротехнічні заходи планували з розрахунку, що вологи буде замало, адже ризик втратити урожай від посухи завжди найбільший.
Зокрема, зменшили норми висіву озимини, ярого ячменю, соняшнику та кукурудзи. Сталою лишили тільки густоту сої. Як показав досвід минулого року, менша густота стояння рослин у посушливих умовах дає кращу урожайність. Наприклад, якщо взяти кукурудзу, виробник насіння рекомендує норму висіву на рівні 80 тис. насінин на гектар, а ми посіяли 65 тис. насінин.
А ось структуру посівних площ уже котрий рік залишаємо без змін. Я переконаний, що сівозміна має бути сталою, якщо вона себе виправдовує. І не варто підлаштовуватися під погоду, а тим більше – під ціни. Тож у нас щороку біля 30% площ припадає на озиму пшеницю, 20% – на сою. Решта культур розподілені таким чином: 15% займає соняшник (я не перенасичую ним сівозміну і мій максимум під цією культурою – 17%), 15%-20% – кукурудза, 10% – ріпак, ще 5% – ячмінь (його сіємо лише для орендодавців).
І навіть попередники міняємо рідко. Як правило, культури розташовуються в такій послідовності: соя, пшениця, ріпак або соняшник, кукурудза, знову соя і тд. Змінити цю послідовність може лише форс-мажор. Наприклад, якщо для сівби ріпаку замало вологи, то після пшениці сіємо соняшник або кукурудзу, а після них знову пшеницю.
Цього року весна була холодною, що затримало сівбу ярих культур. До того ж ми працюємо за технологією no-till, а її специфіка така, що температура грунту, як правило, на 5-8 градусів нижча, ніж на «класиці», тож і сходи ми отримуємо пізніше. У «ноутильників» є навіть такий вислів: якщо хочеш переходити на no-till, приїжджай подивитися на поля в кінці червня (бо тільки в цей період ми отримуємо красиве поле), а якщо хочеш аргументів, чому тобі це не потрібно, – приїжджай у травні. Так і в нас посіви лише нещодавно наздогнали в розвитку ті, де застосовують класичну технологію. А ще місяць тому дивитися на них було щонайменше дивно тим, хто не знає, в чому суть no-till.
Наразі всі посіви у доброму стані. Шкідників цього року, зважаючи на погодні умови, практично не було, і на сьогодні майже всі культури пройшли критичний етап, коли їм вже нічого не загрожує. Лише на сої ще може з’явитися кліщ, а на кукурудзі стебловий метелик, тож спостерігаємо.