Досліджено, що застосування Biolex® MB40 у свинарстві підтвердило ефективне виведення шкідливих речовин із корму, а отже, підвищення продуктивності тварин.
Однією з важливих причин, що істотно впливає на здоров’я продуктивних тварин, зокрема й поголів’я свиней, є споживання ними корму, ураженого мікотоксинами. Мікотоксини — отруйні речовини з високою біологічною активністю, які виробляють мікроскопічні гриби. Всього цвілеві гриби виділяють понад 300 різних видів отрути, з них найвідчутнішої шкоди здоров’ю та продуктивності тварин завдають близько 20 хімічних сполук.
|
| Ураження зеараленоном |
Загалом токсини — невіддільна складова будь-якого корму, що міцно пов’язана з його компонентами. Важливо розуміти, що тварини не повинні споживати корм, кількість мікотоксинів у яких перевищує максимально допустимий рівень.
Для цього є кілька принципово різних алгоритмів дій. Зокрема, варто профілактувати розмноження фітопатогенних грибів — продуцентів токсинів на етапах заготівлі кормів. Так, істотно збільшує ризик розмноження фітопатогенних грибів підвищення вологості зерна. Щоб запобігти таким процесам, можна використовувати консерванти. Інший алгоритм полягає в інактивації токсинів у їх вивільненні з корму в кишківнику або сорбції через вибрані препарати. Слід урахувати, що руйнування молекул токсинів можливе. Зокрема, встановлено, що токсини як «вторинні» метаболіти є вуглецевими резервами клітини й можуть бути утилізовані в умовах голодування.
У кишківнику активно проявляють себе сорбенти, але в деяких випадках вони знижують свою активність, зокрема:
• частка нейтралізаторів щодо корму мізерно мала;
• з огляду на структурні особливості, деякі токсини (Т-2 токсин) мають слабку здатність зв’язуватися із сорбентом;
• ефективність сорбції щодо токсинів дуже залежить від концентрації в кишківнику мікрой макроелементів, амінокислот, вітамінів, тобто значної кількості різних «сорбційних конкурентів» токсинів;
• через різне співвідношення «сорбція-десорбція» для кожного типу токсинів.
Через це досить високі концентрації токсинів можуть потрапляти в русло крові й потім в печінку, де вони пошкоджують гепатоцити й знижують їхню здатність до синтезу глюкози крові.
Жуйні тварини стійкіші до мікотоксинів, бо мікроорганізми рубця здатні деякі з них частково або повністю інактивувати. Проте для свиней і птиці загроза здоров’ю за споживання кормів, контамінованих мікотоксинами, — незаперечний факт.
Збиток для поголів’я
Первинний ризик для здоров’я свиней, пов’язаний з ураженням кормів мікотоксинами, вивчено досить добре. Зокрема, доведено негативний вплив зеараленону на репродуктивну функцію свиноматок унаслідок його естрогенної дії. До того ж ремонтний молодняк, який отримав навіть мінімальну дозу зеараленону в утробі свиноматки (або на підсосі), латентно переносить токсикацію, тобто без особливо вираженого падежу (на фото видно тільки набряклі вульви й молочні залози у поросят), але пізніше такі ремонтні матки не здатні дати потомство, бо репродуктивні органи істотно відстають у розвитку.
Ми проводили розтин ремонтного молодняку віком 240–260–280 днів, який після запліднення не показував супоросність. Таких свинок після вибракування забили в забійному цеху й подивилися на репродуктивні органи, щоб з’ясувати причини безпліддя. Ми були вражені побаченим. Репродуктивні органи (матка, маткові труби) повинні важити у свинки вагою 140– 160 кг приблизно 600–750 г, а в постраждалих свинок вага репродуктивних органів становила тільки 150–200 г. Зрозуміло, що в такій недорозвиненій системі не може статися природою зумовлених процесів: запліднення, просування фолікулів по маткових трубах, закріплення ембріонів на плаценті. Попри це ремонтні свинки були візуально нормально розвиненими, добре додавали у вазі, поїдаючи корм. Причина всього — рання контамінація зеараленону.
Інтоксикація організму мікотоксином Т-2 (тріхотеценовий мікотоксин, який продукують плісняві гриби роду Fusarium) призводить до розвитку некрозу кишкових тканин і виникнення діареї. Ці ефекти дуже специфічні, але мікотоксини також мають чимало неспецифічних проявів, як, наприклад, погіршення показників продуктивності.
Слід зазначити, що навіть відносно незначний рівень контамінації мікотоксинами кормів впливає на здоров’я й продуктивність поголів’я, підвищує сприйнятливість до захворювань і підсилює ступінь їхньої тяжкості.
Особливу небезпеку становить фумонізин B1 (FB1). Фумонізин належить до сімейства мікотоксинів, що продукують цвіль Fusarium verticillioides. Вона зазвичай уражає кукурудзу (в ній фумонізин виявляється найчастіше). Є канцерогеном. У свиней токсин уражає серцево-легеневу систему, спричиняє набряк легенів, а також ураження печінки й підшлункової залози.
Так, у свиней фумонізин у концентрації меншій за 1 мг/кг маси тіла збільшує колонізацію кишкової палички в кишківнику, пролонгуючи дію кишкової інфекції й пригнічуючи імунну відповідь, за концентрації 11,8 мг/кг — посилює дію інфекції сальмонели Typhimurium. Високий рівень фумонізину також підсилює патологічні зміни в разі зараження Mycoplasma hyopneumoniae, Bordetella bronchiseptica, Pasteurella multocida. Схожі у своїй згубній дії інші мікотоксини:
• афлатоксини негативно впливають на перебіг інкубаційного періоду й посилюють тяжкість дизентерії у свиней, спричиненої Brachyspira hyodysenteriae;
• дезоксиніваленол (ДОН) в концентрації 2,5–3,5 мг/кг підвищує тяжкість легеневих уражень і викликає падіж тварин, інфікованих репродуктивно-респіраторним синдромом свиней, а також загострює вірусні навантаження за цирковірусу 2-го типу;
• охратоксин А в концентрації 75 мкг/кг корму загострює вірусні навантаження за цирковірусу 2-го типу. Таким чином, дослідження підтверджують, що навіть дуже низький рівень зараження мікотоксинами негативно впливає на здоров’я тварин, посилюючи первинні бактеріальні та вірусні інфекції. Вони «ко оперуються» з бактеріальними інфекціями й тим самим посилюють їхню дію.
Доведено вплив мікотоксинів на ефективність вакцинації: контамінація кормів мікотоксинами навіть за незначних концентрацій знижує її ефективність. У результаті пригнічується клітинний імунітет через зменшення титрів антитіл (гуморальний імунітет), виникає імуносупресія. Це зазвичай спостерігається за взаємодії мікотоксинів зі збудниками: Mycoplasma agalactiаe, Rhusiopathiae Erysipelothrix, Salmonella Choleraesuis, вірусом репродуктивно-респіраторного синдрому свиней, вірусом хвороби Ауєскі.
Саме зі згаданих вище причин рання та ефективна боротьба з мікотоксинами має важливе значення для здоров’я тварин і рентабельності виробництва.
Як розв’язати проблему?
Доцільно вносити в корм спеціальні добавки, які адсорбують або нейтралізують мікотоксини. Зв’язування й виведення мікотоксинів відбувається у травному тракті тварин. За додавання спеціалізованих препаратів можна вивести з організму свиней до 30–40% (а іноді й 70%) різних токсинів. Ці добавки рекомендується згодовувати тваринам постійно як профілактичний засіб у кількості від 0,3–0,5 до 2% раціону.
За своїм походженням речовини з потенційною дією проти мікотоксинів діляться на мінеральні й органічні. Залежно від механізму дії: прямої дії (адсорбційні й біотрансформаційні мікотоксини агенти) та вторинної дії (знижують негативний вплив мікотоксинів на організм тварини).
Інактивувальний ефект мають β-глю кани клітинних стінок дріжджів, особливо компанії Leiber ГмбХ, які завдяки спеціальній технології очищення маннопротеїнів з поверхні β-глюканів (на відміну від аналогів) активують рецептори 1,6-бета-зв’язків, які беруть участь в інактивації мікотоксинів і патогенів. Використання в створенні препаратів глюканів дріжджових клітин — перспективна розробка вчених.
У своєму складі зазначені речовини містять Biolex® MB40 — препарат на основі клітинних стінок штаму пивних дріжджів Saccharomyces cerevisiae з високим умістом маннанів й очищених, активованих β-глюканів. Ці специфічні компоненти характеризуються вираженою імуномоделяційною дією β-1,3 / 1,6-глюкана, що підтверджено численними дослідженнями. Завдяки своїй пребіотичній дії маннанолігосахариди (МОП) допомагають нормалізувати функції кишківника відновленням інтактної мікрофлори. Бетаглюкан клітин пивних дріжджів спільно з маннанами активують специфічні властивості мікрофлори та її ензимів, у результаті чого мікотоксини в процесі травлення піддаються гідролізу й перетворюються на нешкідливі продукти розпаду. Biolex® MB40, утворюючи додаткову біоплівку на епітелії кишківника, запобігає руйнуванню мікотоксинами захисного бар’єра слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, сприяє мікробному руйнуванню мікотоксинів у кишківнику, стимулює проміжну детоксикацію.
Результати досліджень у виробничих умовах свинарських господарств України
Дослідження щодо впливу введення в раціон різних виробничих груп свиней препарату Biolex® MB40 проводили в умовах виробничих потужностей свинарського комплексу ТОВ НВП «Глобинський свинокомплекс» протягом 2017–2018 рр.
На першому етапі для дослідження було відібрано проби комбікорму, який використовується в господарстві, на наявність у ньому мікотоксинів. Лабораторні дослідження проводили в умовах науково-дослідного Центру біобезпеки та екологічного контролю АПК (м. Дніпро). Результати наведено в табл. 1.
 |
Виявлені кількісні показники рівня мікотоксинів у досліджуваному кормі не перевищували допустимі норми, але навіть і ці концентрації в підсумку за постійного потрапляння в організм не можуть бути нешкідливими.
Щодо основних поживних характеристик комбікорму, зокрема, кількості сирого протеїну, сирої золи, сирої клітковини, сирого жиру, вологості, співвідношення Са і Р, обмінної енергії, досліджувані зразки відповідали заявленим характеристикам виробника.
Другий етап експерименту полягав у дослідженні сироваток крові свиней, яким систематично згодовували комбікорм. Результати досліджень наведено в табл. 2. Відповідно, у сироватках крові були ідентифіковані мікотоксини, наявність яких установили в лабораторному аналізі корму. Т-2-токсин і фумонізин не були виявлені ні в кормі, ні в сироватці крові свиней. Концентрація зеараленону, афлатоксину В1 й охратоксину в досліджуваних сироватках не перевищували допустимі концентрації. Водночас концентрація ДОН (дезоксиваленону і вомітоксину) істотно перевищувала допустимі межі.
На паралельному проведенні біохімічного аналізу сироваток крові встановили, що в сироватці крові 60% тварин, відібраних для експерименту, знижено кількість білка в основному внаслідок зниження його глобулінових фракцій. Причиною цього може бути низький рівень природної резистентності тварин. Також зазначали помірно виражені ознаки наявності патологічних процесів у печінці у 80% тварин, яких обстежували.
Дисбаланс умісту кальцію та фосфору вказує на ознаки порушення кальцій-фосфорного обміну та фоні підвищення кількості лужної фосфатази. Загалом кількість кальцію й фосфору в сироватці крові досліджуваних тварин перевищувала фізіологічні показники норми.
Біохімічні показники сироватки крові підтверджують негативний вплив виявлених концентрацій мікотоксинів на фізіологічний стан тварин.
Третій етап експерименту полягав у дослідженні аналогічних показників у тварин на відгодівлі після згодовування їм протягом місяця в складі раціону препарату Biolex® MB40.
Унаслідок цього встановлено, що введення в раціон Biolex® MB40 позитивно вплинуло на загальний стан тварин. Підтвердженням є зниження в 4–7 разів кількості ДОН у сироватці крові й афлатоксину В1 в 1,5 раза. Також відзначена тенденція до зниження кількості зеараленону на 30%. Кількість охратоксину А була за рамками використаної методики визначення мікотоксину. Одночасно зазначено зростання білка внаслідок підвищення кількості його глобулінових фракцій. На тлі цього поліпшився функціональний стан печінки. Виявлені показники вказують на підвищення рівня природної резистентності в групах молодняку свиней, які отримували в раціон протягом місяця препарат Biolex® MB40, причому в дозі всього 0,5 кг/т комбікорму. В поросят також спостережено стійку стабілізацію мікрофлори кишківника.
Отже, на тлі пропозицій на ринку в основ ному змішаних мікотоксинових адсорбентів фахівцям комплексів слід звернути увагу на ефективний і на 100% органічний Biolex® MB40, який вже за дозування 200–500 г показує відмінні результати з інактивації мікотоксинів і патогенів. У дозуванні 500–1000 г/т комбікорму діє вже додатково як імуномодулятор завдяки підвищеній концентрації 1,3–1,6-бета-глюканів, що також підтверджено численними дослідами.
Людмила Нагорна, д-р вет. наук Сумський національний аграрний університет Співавтори: Р. Пархоменко, І. Чипенко, А. Плиска, ТОВ НВП «Глобинський свинокомплекс»; С. Бондар, О. Ворожбітов, компанія «АгроПлюсІнвест»
журнал “The Ukrainian Farmer”, cічень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
