Розкіш чи необхідність?

Про доцільність утримання власної лабораторії на кормовиробництві розповіла Марина Любенко, завідувач виробничої лабораторії ТОВ «Поліссяагрокорм».

  

Щороку кількість птахоферм в Україні зростає. Вирощування товарного стада бройлерів стало основним бізнесом для багатьох дрібних господарств та підприємств, тому ринок перенасичується продуктами забою птиці. Щоб бути конкурентоспроможними та утриматися на плаву, потрібно задовольняти потреби сучасного надвибагливого споживача. Адже якісна продукція — запорука попиту.

 

— Пані Марино, як власна лабораторія на кормовиробництві допомагає контролювати якість і безпечність кінцевої продукції?

 

— У відгодівлі бройлерів треба контролювати виробництво м’яса на всіх його етапах. Безперечно, особливу увагу слід приділити ветеринарно-санітарному стану стада, епізоотичному благополуччю та іншим важливим аспектам утримання. Одним із надважливих процесів у вирощуванні бройлерів є годівля птиці та контроль якості й безпечності кормів.

Контроль виробництва комбікормів полягає в контролі як кінцевого корму, так і в перевірці вхідної сировини. Стан і показники сировини є запорукою доброякісності кормів. Саме ці моменти спонукають відповідального виробника до створення власної виробничої лабораторії на комбікормових заводах.

 

— З чого починається лабораторія ?

 

— Для створення власної лабораторії передусім треба:

• чітко визначити весь перелік досліджень, що проводитимуться в господарстві (визначаються індивідуально залежно від специфіки виробництва);
• провести ретельний підбір кваліфікованого персоналу;
• знайти та підготувати типове приміщення;
• закупити сучасне вимірювальне та допоміжне лабораторне обладнання;
• придбати витратні матеріали (посуд, реактиви, засоби захисту) відповідно до методів випробувань;
• обов’язково акредитувати (атестувати) лабораторію на проведення випробувань у сфері та поза сферою поширення державного метрологічного нагляду;
• провести ліцензування (отримати дозвіл на роботу з прекурсорами).

 

— Який перелік досліджень бажано передбачити для проведення їх у власній лабораторії?

 

 

— Перелік досліджень може бути необмеженим, однак без деяких випробувань на кормовиробництві не обійтися. До них належать:

 

• визначення органолептичних показників сировини та готової продукції (колір, запах, зовнішній вигляд, уміст різноманітних домішок (органічних, мінеральних, шкідливих);
• визначення фізико-хімічних показників (умісту вологи, сирого протеїну, сирого жиру, сирої клітковини, хлориду натрію);
• токсикологічні показники (визначення загальної кислотності, кислотного та перекисного числа жиру, активності уреази, загальної токсичності).

Наприклад, завдяки визначенню органолептичних показників можна передбачити придатність до використання тієї чи іншої рослинної сировини у кормовиробництві. Фізико-хімічні показники відіграють не менш важливу роль, оскільки якість та поживність кормів контролюється вмістом сирого протеїну, вологи, сирого жиру тощо.

Окремо варто зупинитися на дослідженні вмісту сирого протеїну. Контроль цього показника дуже важливий для всього процесу виготовлення кормів, тому слід пам’ятати, що для одержання правдивих і точних результатів не варто довіряти експрес-методам. Доцільніше проводити дослідження арбітражним методом К’єльдаля. Зазначений спосіб передбачає роботу з низкою розчинів реагентів та їдких речовин, тому потребує певних навичок і кваліфікації персоналу, але перевагою цього методу є достовірність і точність показників. 

Лабораторне обладнання

Визначення вмісту сирого протеїну

 

Ще одним із важливих досліджень є визначення загальної токсичності кормів, комбікормів, комбікормової сировини. Токсичність сировини або корму найчастіше зумовлена хімічними токсикантами (пестицидами, важкими металами тощо) та мікотоксинами. Мікотоксикози — досить поширена проблема сьогодення, однак вирішити її реально шляхом контролю вхідного зерна. Особливо небезпечним є зерно, уражене грибами роду Fusarium. Гриби цього роду формують свої колонії на зерні, колосі, стеблі злакових культур, а в процесі життєдіяльності утворюють небезпечні речовини — мікотоксини: Т-2 токсин і ДОН (вомітоксин) є найнебезпечнішими токсинами, що продукує Fusarium. Т-2 токсин дуже небезпечний для людини, тварин і птиці. Кури, що поїдають корм, уміст мікотоксинів у якому перевищує максимально допустимі рівні, відстають у рості, мають поганий апетит. Внаслідок контакту цих мікотоксинів зі слизовими оболонками травного каналу утворюються чорні некротичні виразки, наступає токсикація організму.

 

Мікотоксикози нерідко призводять до численної загибелі поголів’я та колосальних економічних збитків, тому їх профілактика є досить актуальним питанням. Для цього практикують метод визначення загальної токсичності. Для зерна це біопроба на інфузоріях Tetryhymena pyriformis, Stylonychia, Colpoda steinii, для комбікормів — біопроба на шкірі кроля. Ці методи специфічні та особливо чутливі до токсикантів мікологічного походження. За умови правильного проведення зазначених досліджень ризик потрапляння мікотоксинів у раціон птиці та людини мінімальний.

 

Наведений перелік випробувань досить скромний, але результати цих досліджень мають колосальне значення для закупівлі та заготівлі сировини, а також для підтвердження якості й безпечності готового комбікорму. 

Контроль виробництва комбікормів полягає в контролі як кінцевого корму, так і в перевірці вхідної сировини

 

— Розкажіть про рентабельність створення власної виробничої лабораторії на території комбікормового заводу, адже будь-яке капіталовкладення має бути обґрунтованим.

 

— Загальна сума капіталовкладень для створення лабораторії на підприємстві «Поліссяагрокорм»становила близько 1,5 млн гривень. Із них 300 тисяч гривень пішло на підготовку типового приміщення та лабораторних кімнат. Майже мільйон гривень витратили на закупівлю високоточного вимірювального та допоміжного обладнання, 100 тис. гривень коштували витратні матеріали, реактиви та реагенти для проведення досліджень.

 

Проаналізувавши ціни на послуги в державних лабораторіях, можемо порівняти вартість типових досліджень. А саме: дослідження одного зразку комбікорму за п’ятьма показниками якості в державних лабораторіях становить приблизно 600 гривень, ідентичні дослідження у власних виробничих лабораторіях — 450 гривень. Якщо брати до уваги тільки обов’язковий періодичний контроль продукції, що передбачений законодавством та нормативними документами, то економія становитиме понад 10 тисяч гривень на місяць. Досить вагомими є переваги у витратах часу і людського ресурсу (таблиця).

 

Таблиця. Порівняння зручності роботи державної та власної лабораторії 

Послуги		Державні лабораторії	Виробнича лабораторія
Доставка зразків	транспорт		–
Тривалість дослідження	3 дні		від 30 хв
Видача результатів	паперові носії		будь-яка форма
Бюрократія	+		–
Графік роботи	обмежений		пристосований до виробництва

 

Наявність власної лабораторії є гарантією отримання достовірних і якісних результатів досліджень. Документ, виданий такою лабораторією, є гарантом доброякісності комбікорму від виробника.

Власна лабораторія — це реальна можливість економії. Маючи інформацію про поживність і якість сировини, можна вільно варіювати рецептуру кормів, до того ж забезпечувати сталість кінцевих показників поживності комбікорму. Наявність чинних лабораторій на виробництвах дає змогу швидко врегулювати збій і різноманітні конфузи під час постачань вхідної сировини, розглянути всі можливі альтернативи щодо заміни чи доповнення інгредієнтів для виготовлення кормів.

 

— Чи доцільно відмовлятися від застосування сорбентів за наявності власної лабораторії, коли є можливість просто не купувати контаміновану грибами сировину?

 

— Наш досвід показує, що за умови ретельного контролю в лабораторних умовах вхідної сировини за показниками безпеки від цього компоненту можна цілком відмовитися. Економія завдяки виключенню сорбенту становить приблизно 75 грн на тоні комбікорму, а для нашого господарства це витрати щонайменше 120 тис. грн на місяць і 1 млн.440 тис. грн на рік. Така економія дає змогу повернути затрати на власну виробничу лабораторію вже за рік.

До бонусних переваг належить і те, що лабораторія існує як окремий незалежний підрозділ, тобто можливе надання послуг лабораторією іншим суб’єктам господарювання. Крім того, власна лабораторія дає змогу купувати сировину в дрібних фермерів, які не можуть надати документ про її якість. Тоді лабораторія проводить дослідження за кошт власника сировини, в результаті чого видає «Звіт про результати», на підставі якого виробник приймає зернопродукти чи іншу сировину.

Якщо підсумувати, то лабораторний контроль якості комбікорму — це запорука стрімких приростів поголів’я, одержання безпечної продукції і, звісно, економія коштів підприємства шляхом раціонального використання власних ресурсів.

 

 

Віра Славянська

журнал “Наше Птахівництво”, травень 2016 року

^{Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».} 

 

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ