Всеукраїнський практичний форум «ВЛАСНИЙ ЕЛЕВАТОР», м.Львів, 11–12 грудня 2024 року

Встояти в умовах недостатнього завантаження й мінімальних обсягів доробки стало основною темою всеукраїнського практичного форуму «ВЛАСНИЙ ЕЛЕВАТОР»

Поточний сезон для елеваторників виявився перенасиченим різними подіями. Експорт морем запрацював у повноцінному режимі й відновився майже до довоєнних обсягів. Проте сухий сезон і зниження врожайності більшості культур дали загальне зменшення обсягів доробки й перевалювання, що позначилось на завантаженні підприємств. Про те, як виживати в таких умовах, ішлось на всеукраїнському форумі «ВЛАСНИЙ ЕЛЕВАТОР», що відбувся у Львові 11–12 грудня.

Ще рік тому морем неможливо було повноцінно експортувати українське зерно. Неймовірні 30% припадали на Дунайські порти, ще стільки ж вивозили залізниця й автотранспорт. Однак ситуація докорінно змінилася: зернова логістика знову повернулась до довоєнних маршрутів, хоча певні обсяги й далі перетинають кордон залізничним транспортом і мінімально — автомобільним.

Слід зазначити, що нове форматування напрямків експорту вплинуло на завантаження елеваторів. Чималу кількість зернових вантажів доправляли до портів Великої Одеси саме автотранспортом, минаючи елеватори. Збіжжя практично не потребувало сушіння й очищення внаслідок посушливого сезону, і аграрії масово відмовлялись від послуг доробки й перевалювання. До того ж вартість логістики дещо знизилась, що також підштовхувало в бік перевезень саме автотранспортом.

Посуха стала ще одним чинником, що вплинув на заробітки елеваторників. Підприємства, що входять до складу аграрних компаній, відчули тільки незначне зменшення перевалювання. Тоді як найбільше постраждали трейдерські підприємства, які повністю залежать від залучених обсягів.

Цінові коливання на аграрну продукцію підштовхнули до активного вивезення зерна саме в першій половині сезону. Нині спостерігається зниження обсягів експорту, а в перспективі передбачається раннє звільнення елеваторних потужностей від товарної продукції.

Серед усього згаданого дедалі більшою проблемою постає дефіцит професійних кадрів. Як зазначив Віталій Фіцик, головний інженер проєктів «ТОРНУМ Україна», відсутність якісного персоналу погіршує роботу всієї галузі — від проєктування й будівництва нових об’єктів до експлуатації. За таких умов інвестиції в елеваторне обладнання мають бути ще виваженішими. За словами Віталія, особливу увагу слід приділяти автоматизації, надійності та відповідності характеристик. Наприклад, якщо замовник не отримує бажаної продуктивності, це відразу можна розглядати, як перевитрати коштів. Однак значно більші втрати сформуються впродовж експлуатації такого обладнання через неодоотриманий прибуток і збільшення строку повернення інвестицій. Зі свого боку Віталій Данилов, менеджер проєктів «ТОРНУМ Україна», розповів, що їх компанія рухається в бік глибшої автоматизації, зменшуючи таким чином залежність від впливу людського чинника на виробничі процеси в елеваторних підприємствах.

Володимир Струк, заступник директора з виробництва західної групи елеваторів МХП, звернув увагу учасників на способи підвищення ефективності елеваторів із безсилосним зберіганням. На сьогодні це не лише один з ефективних способів зменшення собівартості зберігання, а ще й додаткова гнучкість у прийманні великих обсягів у короткі строки. Володимир поділився успішним досвідом зберігання вологої кукурудзи, а також ріпаку з базовими параметрами в літній період.

Як відомо, під час зберігання зерна завжди є ризики зараження. Про сучасні підходи в керуванні ризиками із зараженістю зерна на елеваторі розповів Михайло Косюхно, директор ТОВ «СОЖАМ Україна». Він наголосив на перевагах і недоліках різних способів боротьби із зараженням, а також надав рекомендації щодо найефективнішого застосування рідких інсектицидів на підприємствах різного класу продуктивності.

Про нову стратегію розвитку елеваторного департаменту «ТАС Агро» розповів його керівник Ярослав Стратуца. Він також звернув увагу на необхідність небулізації, особливо в складах підлогового зберігання. Крім того, додав, що компанія активно інвестує в альтернативну теплогенерацію для сушильних комплексів, модернізацію лабораторій, установлює автоматичні пробовідбірники, купує генератори для забезпечення незалежного електропостачання.

Роман Савич, провідний інженер-технолог із переробки зерна компанії «ОЛИС», розкрив тему удосконалення очищення, оскільки саме тут може відбуватись зниження загальної продуктивності підприємства через нездатність машин працювати в широкому діапазоні умов. Він зазначив, що компанія «ОЛИС» постійно удосконалює своє обладнання, полегшуючи й спрощуючи роботу операторів, а також у багатьох випадках зменшуючи витрати енергії та пошкодження зерна.

Новим трендом 2024 року стало бажання поєднати бізнес-автоматизацію з автоматизацією виробничих процесів. Про це детально розповіли Ганна Ємельянова, керівниця відділу провадження, і Віталій Галич, комерційний директор Grain Capital. Запропонувавши підприємствам безплатний аудит, зібрали чималу статистику й запропонували рішення, які допомагають спростити роботу і зменшити потребу в персоналі.

Багато втрат відбувається саме під час вибору елеваторного обладнання. Про це розповів Роман Семерак, директор ТОВ «РІЛЯ Україна». Він наголосив, що під час тендерів замовник отримує пропозиції, ціни у яких можуть відрізнятись у 2–3 рази. Це сильно бентежить, і можливість заплатити менше підштовхує до неправильного вибору. Наслідками стає невідповідність заявленим характеристикам, зменшення строків експлуатації, загальна низька надійність і втрати через простої елеватора.

Тему сушіння зерна скрапленим газом розкрив Сергій Гоцуляк, директор ТОВ «Елеватор “Родина”». Він розповів, що за три роки жодних проблем із постачанням цього виду палива не виникало, незважаючи на війну й ускладнену логістику. Ринок достатньо насичений пропозиціями, і нині можна обирати вигідніший за умовами варіант.

Оскільки ефективний розвиток галузі неможливий без найновіших світових трендів, корисно розуміти, у якому напрямі рухається елеваторна галузь і що матиме попит у найближчі роки. З огляду на це слід будувати стратегію розвитку бізнесу, про що розповів Андрій Шаран, генеральний директор «Бюлер Україна». Зміни клімату, збільшення населення планети, зміна споживчих уподобань, законодавчих вимог тощо змушують заздалегідь готуватись до трансформацій. Продавати аграрну продукцію у вигляді зерна ставатиме дедалі важче через конкуренцію, тому переробка є саме тим трендом, який дозволить встояти й розвивати галузь попри всі виклики.

Коли агровиробник або зернотрейдер вирішує, чи будувати свій перший елеватор, він фізично не може уникнути помилок. Проте досвід тих, хто брав участь у будівництві десятків елеваторів, дає змогу не повторювати хибних рішень. Таким досвідом поділився Руслан Демчук, керівник регіонального представництва компанії KMZ Industries. Відмова від проєкту, вибір недосвідчених проєктувальників, співпраця з великою кількістю постачальників обладнання, відмова від шефмонтажу і повноцінної автоматизації елеватора, будівництво фундаментів тільки під першу чергу — усе це збільшить вартість проєкту, розтягне час реалізації й цілком імовірно не дасть отримати бажаних характеристик об’єкта після початку експлуатації.

Багато зерна нині експортують через сухопутні кордони, тому будівництво прикордонних терміналів стало відповіддю на блокування морських шляхів. Про свій досвід будівництва розповів директор термінала «Фішка Нов» Іон Шалар. Він розповів про кожен етап будівництва, технічні труднощі й підтримку з боку місцевої влади. Особливої уваги заслуговують рішення, реалізовані в системі відвантаження, — вона має надвисоку продуктивність. Іон Васильович також розповів, що підприємство робить ставку на повний супровід вантажів як зернових, так і контейнерних.

Михайло Ганчук, директор ТОВ «Промавтоматика Вінниця», зауважив на особливості будівництва сонячних електростанцій як додаткового джерела електроенергії для елеваторних підприємств. Він розглянув кілька варіантів за потужністю й типом приєднання, а також торкнувся переваг і недоліків СЕС.

Досвідом сушіння кукурудзи за допомогою твердопаливних теплогенераторів у невеликому агропідприємстві поділився Микола Отенія, директор СФГ «Юлія». Він пройшов увесь шлях від ухвалення рішення про застосування твердого палива до вибору і експлуатації різного обладнання — спочатку без теплообмінника, пізніше — з теплообмінником. Також цікавим і корисним виявився досвід використання соняшникових пелет і зернових відходів — з останніми вдалося зменшити собівартість сушіння до 20 грн/тонно-відсоток.

Продовжив тему експлуатації твердопаливних теплогенераторів Іван Корженко, директор ТОВ «Греко Груп». Він спростував певні стереотипи й надав рекомендації щодо застосування наявних підлогових складів під зберігання пелет у міжсезоння, а також зазначив, що купівля твердого палива в «низький» сезон у рази зменшує собівартість сушіння. У середньому собівартість сушіння на твердому паливі в Україні становить 8–12 грн/тонно-відсоток. Проте є приклади, коли ця цифра не перевищує 5 грн. На сьогодні обладнання «Греко Груп» може працювати з автоматикою сушарки, до того ж сушарка сприймає теплогенератор як газовий пальник — керівники або власники можуть повністю контролювати роботу теплогенератора і передивлятись хронологію дій оператора тривалий час.

Денис Махначов, технічний директор ТОВ «БКЗ Грейн», розповів про власний досвід сушіння на різних видах твердого палива. Починали з пшеничної висівки, продовжили соняшниковими пелетами та їх сумішшю з вівсяними відходами. Вже у перший сезон окупили теплогенератори — їх установили на обох підприємствах компанії — у Коростишеві й Березані. Оскільки все зерно — давальницьке, заробітки залежать тільки від ефективності роботи. Використання твердого палива дозволило вийти на хороші показники й до того ж знизити ціну на сушіння.

Будівництво великих елеваторів завжди потребує значних капіталовкладень. Проте масштабність дає змогу суттєвої економії за раціонального підходу до загальнобудівельних робіт і вибору технологічного обладнання. Приклад такого підходу навів Петро Войтович, керівник елеваторного департаменту «Волинь-Зерно-Продукт». Він розповів про етапність будівництва Луцького елеватора, участь власних спеціалістів у будівництві й навіть створенні транспортного обладнання та зернових бункерів у точках відвантаження. Це дало змогу скоротити витрати, пришвидшити повернення інвестицій і максимально залучити наявний персонал.

Не оминули й питання роботи лабораторій — саме на цих підрозділах тримається надійна робота елеваторів. Мирослава М’ягка, начальниця лабораторії з контролю виробництва ПрАТ «Млибор», розповіла про особливості роботи лабораторій і їх потреби у вимірювальному й іншому обладнанні, тестових системах тощо, без яких неможливо ефективно визначати показники продукції. Також вона торкнулася загальної технології приймання зерна, показала важливість внутрішньої комунікації між учасниками процесу.

Тему прикордонного перевалювання повів далі В’ячеслав Тимчук, начальник відділу елеваторної діяльності ТОВ «АГРОСЕМ». Він зосередився на точності завантаження вагонів, оскільки в країнах ЄС контроль над цим параметром дуже суворий. Для полегшення завантаження навіть було розроблено і встановлено (разом із ГК AGRICON) рухомий телескопічний завантажувач із системою аспірації. Завдяки цьому досягали потрібної точності завантаження й зменшили кількість персоналу з трьох до одного. Детальніше про це рішення розповів Сергій Гоф, технічний директор ГК AGRICON. За його словами, пристрій дає змогу повністю завантажувати різні типи вагонів, контейнерів і навіть піввагонів. У вертикальній площині переміщення завантажувача становить 2,5 м. Завантажувач оснащено ротаційним датчиком, який спрацьовує за підняття рівня зерна у вагоні, і пристрій автоматично підіймається. Оператор тільки контролює процес. Перший варіант системи переміщення виявився невдалим — він нерідко буксував. Довелось зробити ланцюговий привід, який працює відмінно.

Ще один прикордонний пункт перевалювання — Контейнерний Термінал Мостиська із самого початку планували тільки під роботу з контейнерами. Проте час змусив переглянути концепцію. Директор підприємства Дмитро Кобзар розповів, що в умовах блокування морських шляхів термінал замінив порт, приймаючи й відправляючи контейнери з різними вантажами. Також було оперативно збудовано зерновий перевантажувальний комплекс з обсягом одночасного зберігання 4500 м³.

Нерідко елеваторники натрапляють на проблему зараженості зерна попри лабораторний контроль. За словами Дениса Середняка, директора ТОВ «Украгрохімтрейд» TM Propecs, це стається через відсутність ентомологічної експертизи. Така процедура оцінює не лише наявність самого зараження, а й визначає термін, коли саме воно відбулось, і надає прогноз на наступні життєві цикли комах. Допомагає у цьому нова система моніторингу, яка має прямий зв’язок із електронним кабінетом, куди користувачі можуть зайти в будь-який час і побачити поточну ситуацію. Крім того, Денис зауважив на особливості фумігації зерна впродовж зберігання й відвантаження та зупинився на критичних моментах, що можуть виникати під час цього процесу.

Олексій Вєровчук, експерт елеваторної галузі, оцінив перспективні сучасні технології й дав прогноз їх упровадження на зернозберігальних підприємствах. Особливу увагу він привернув на системи моніторингу кількості зерна в силосах, а також на аналітичні системи збирання й аналізу даних.

Павло Боровик, головний інженер ТОВ «Фабрика рукавних фільтрів», розповів про загрози від пилу на об’єктах зберігання й переробки зерна, можливі способи вирішення завдань пиловидалення на різних підприємствах, окреслив технічні рішення, які пропонує його компанія. Також Павло окреслив проблематику конструкцій основних приладів, пояснив, на що варто зауважувати замовникам цього обладнання.

Компанія «НІБУЛОН» у період війни зазнала чималого негативного впливу через зруйновану інфраструктуру та зміну логістичних маршрутів. Щоб у цих умовах ефективно працювати й далі довелось докласти неабияких зусиль, адаптувавши бізнес-процеси до поточних реалій. За словами Захара Мєдвєдєва, керівника Бессарабської філії «НІБУЛОН», компанія оперативно налаштувала експорт через Дунай і сконцентрувалась на оптимізаційних процесах.

Власну концепцію роботи шахтних зернових сушарок представила Ольга Заїка, менеджерка з розвитку бізнесу компанії ARAJ (Unia). Мінімальні втрати тепла і широке застосування рециркуляції зменшують собівартість сушіння, а понижені температури сушильного агента гарантують безпеку роботи з усіма культурами. Водночас Ольга наголосила, що, незважаючи на технологічні рішення, сушарки у будь-якому разі потребують періодичного огляду й очищення, щоб уникати проблем під час експлуатації.

Способи економії коштів під час будівництва та експлуатації елеваторів навів Роман Лукашенко, експерт елеваторної галузі — це встановлення енергоефективного обладнання, як, наприклад, частотні перетворювачі, застосування автоматичних систем відвантаження, що потребують мінімальної участі персоналу. Крім того, він поділився досвідом будівництва трансформаторної підстанції 35–10–0,4 кВ, де тільки на різниці вартості розподілення по першому і другому класу напруги економія становить 1,8 грн/кВт.

Газ, попри всі ускладнення, є найзручнішим джерелом енергії для сушіння зерна, тож із ним багато підприємств і далі пов’язують свою виробничу діяльність. Про найближчі перспективи цього палива розповів Олег Жуков, керівник напряму природного газу компанії YASNO. Він наголосив, що нині ринок звільнюється від тих гравців, що активно використовували адмінресурс для утримання клієнтів. Це дає можливість змінювати постачальника чи не щодня залежно від умов і цінових пропозицій.

Про генерацію додаткового прибутку на власному елеваторі розповів Сергій Щербань, директор ТОВ «Сол АГРО». Він поділився досвідом заготівлі соняшнику з великим відсотком смітної домішки. Це давало можливість заготовляти близько 4 тис. тонн біомаси, половину якої продавали по 1500–2000 грн/т, а іншу половину використовували для власної теплогенерації. Водночас упродовж зберігання смітна домішка «забирала» на себе частину вологи, що зменшувало витрати на сушіння соняшнику.

Сучасні технології входять в усі сфери галузі зберігання, і це повною мірою стосується проєктування елеваторів й об’єктів переробки. Як розповів Богдан Поперечний, співвласник і директор ТОВ «АктивПроект», за останні два роки близько 30 об’єктів було спроєктовано із застосуванням інструментів віртуальної реальності. Це дає змогу замовнику краще уявити майбутнє підприємство, проєктувальникам спрощує і пришвидшує роботу в частині комунікацій із замовником, монтажникам надає краще уявлення про положення кожного елемента.

Ірина Волянська, керівниця лабораторії ТОВ «ГаличПром», розкрила тематику самозігрівання й способів уникнення цього явища. За несприятливих умов, а такі трапляються в кожному підприємстві чи не кожного року хоч на кількох полях, різні культури можуть надходити зі значним засміченням, надто високою вологістю або зараженням. Ірина надала рекомендації щодо того, як ефективніше діяти за різних випадків, які методи контролю застосовувати, які дії слід виконувати задля запобігання самозігріванню, а також що робити, коли процес вже почався.

Два дні, насичені інформацією, спілкуванням і обміном думками, принесли багато корисного учасникам. Є впевненість, що нові ідеї та рішення принесуть користь, і найближчим часом бізнес багатьох елеваторних підприємств стане ефективнішим. Організатори заходу дякують партнерам за співпрацю і за можливість робити Український агробізнес найкращим у світі!