Овочі-Ягоди-Сад

Обираємо найкраще

Обираємо найкраще

Українське садівництво потребує, аби серед популярних у споживача сортів клоновий відбір здійснювався не лише за врожайністю та товарністю плодів, а й за адаптованістю до наших кліматичних умов.

 

Останнім часом особливого значення в інтенсифікації світового садівництва набуває клонова селекція, яка полягає у створенні нових цінних сортів як шляхом виділення спонтанних мутантів, так і за рахунок індукування штучних мутацій. Селекцію спрямовують на підвищення у рослин врожайності, стійкості до хвороб та стресів перезимівлі. Важливим обмежувальним чинником є досягнення у плодівзбалансованості смаку, інтенсивності покривного забарвлення та одномірності.

 

У плодових і ягідних культур для практичного використання зазвичай відбирають клони, які мають зміни поодиноких ознак, решта властивостей сорту здебільшого лишаються незмінними. Якщо у промислові насадження клони залучаються разом із їх вихідними сортами, на ділянці таких насаджень слід обов’язково посадити третій сорт-запилювач, адже клон і його вихідний сорт не перезапилюються.

 

Частота появи і характер мутацій у різних плодових і ягідних культур неоднакові. Найбільшу кількість клонів, переважно цінних для виробництва, виділено у яблуні — позитивні результати отримано за забарвленням плодів і силою росту дерев. У більшості відомих іноземних і вітчизняних сортів маються клони, що характеризуються інтенсивним покривним забарвленням плодів. В Україні від 2008 року Кримською фруктовою компанією офіційно зареєстровано 9 клонів найбільш поширених у виробництві сортів яблуні (Бреберн, Голден Делішес, Фуджі, Ренет Симиренка) — 2014 року цей список доповнився ще п’ятьма клонами цих сортів. 2016 року Подільська дослідна станція Інституту садівництва зареєструвала новий український клон сорту Джонаголд — Оаза.

 

Індивідуальний, масовий та санітарний відбір дерев яблуні (а також окремих гілок та пагонів) має вирішальну роль у підтримці сортової типовості та генетичного покращення сортів за важливими агробіологічними ознаками. Так, у Інституті садівництва НААН триває робота з клонового відбору на сортах   — за покращенням покривного забарвлення плодів і підвищенням їх одномірності; на сорті Ренет Симиренка — за стійкістю до парші, покращенням або відсутністю покривного забарвлення плодів, також йде відбір дерев, у кроні яких плодам властива висока одномірність та однотипність форми. У зв’язку із низькою стійкістю рослин сорту Чемпіон до стресів зимівлі під час відбору його клонів особливу увагу приділяють більш зимостійким в умовах Лісостепу України генотипам.

 
 

 

У світі особливо популярні червоноплідні клони сортів Делішес (Ред Делішес, Річаред Делішес, Старкінг), Гала (Гала Маст, Роял Гала, Принц Гала), Пінова (Евеліна), Фуджі (Ред Фуджі, Ятака, Фуджі Кіку, Бені Шогун), Бреберн (Хілвел, Марірі Ред, Редберн, Брістар, Брібайт). На сорті Голден Делішес відібрано велику кількість клонів — за різними термінами достигання плодів, різної форми, без схильності до оржавлення шкірочки, із відмінною консистенцією м’якуша, компактністю крони (Голден Делішес Рейндерс, Голден Резістент, Голдспур, Хані Голд, Оцарк Голд й ін.). На сьогодні не знайдено жодного червоноплідного клону на сортах, плоди яких не мають покривного забарвлення. Деякі виробники переорієнтувалися виключно на вирощування клонів, які, порівняно з вихідним сортом, мають інтенсивніше забарвлення плоду.

 

Сорт Джонаголд не втрачає комерційних позицій уже тривалий час та є одним із провідних з-поміж очільників світового рейтингу виробництва яблук. Цей сорт генетично нестабільний, тому саме він має найбільшу кількість клонів, які відібрано у багатьох країнах світу. Переважно клони відбиралися за ознаками форми плодів, термінами дозрівання, тривалістю зберігання та характером й інтенсивністю покривного забарвлення плодів, а також за слаборослістю дерев. У науково-дослідних установах всебічно вивчають, а садівничі господарства активно залучають в насадження клони сорту Джонаголд — Вільмут, Джонагоред, Декоста, Бурекамб Ерлі Квін, Рубін Стар, Кінг Джонаголд, Джоніка, Джонавелд. Однак за комплексом господарсько-біологічних ознак, зокрема скороплідністю, врожайністю, стабільністю плодоношення, стійкістю проти шкідників і хвороб та якістю плодів у зоні Лісостепу України, найкращим визначено клон Джонагоред.

 

Для створення надщільних інтенсивних насаджень яблуні великий потенціал мають слаборослі клони сортів із вкороченими міжвузлями та списиковим типом плодоношення (спури). У сортів Делішес, Голден Делішес, Мекінтош, Гранні Сміт виявлено велику кількість таких клонів.

 

Крім соматичних мутацій, які легко спостерегти, існує велика кількість непомітних змін у сорті. Вони, як правило, не фіксуються і можуть активно включатися у розмноження. Це особливо небезпечно для небажаних мутацій за такими ознаками, як низька продуктивність, погіршення смаку, висока пагоноутворювальна здатність. Так, у промислових насадженнях сорту Хоней Крісп ми спостерегли, що 80% дерев мають плоди, із непривабливим на вигляд, тьмяно-смугастим покривним забарвленням, плоди були ще й не одномірними. У масиві сорту Пінова на плодах спостережено повну відсутність покривного забарвлення або часткове забарвлення із невиразним тьмяним рум’янцем, що для цього сорту не характерно. Ці спостереження свідчать, що наслідком інтенсивного розмноження, під час якого не забезпечено належного відбору маточних рослин у насадженнях, ширяться клони, які погіршують вихідний сорт. Ці клони мають бути знищені. Тривале розмноження сорту Ренет Симиренка призвело до того, що на великі площі поширився погіршуючий клон із плодами різної форми та розміру в межах одного дерева. Аби такого не траплялося, слід ретельно добирати маточні дерева для живців. Підтримуючий внутрішньо сортовий добір має відбуватися постійно.

 

Більшість іноземних сортів, яблука яких популярні у споживачів, недостатньо адаптовані до умов України, тому відбір колонів цих сортів має для нас великі перспективи.

 

Юлія Гончарук, канд. с.-г. наук

Інститут садівництва НААН

журнал “Садівництво по-українськи”, серпень 2016 року 

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».  

Інші статті в цьому журналі
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
4
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ