Здавалося, все втрачено. З бізнесом уже попрощався… Однак підприємство відстояли. Як це відбувалося?
В одному з попередніх номерів ми вже порушували тему рейдерських захоплень сільськогосподарських підприємств. Однак хочемо повернутися до неї знову. Це тому, що кількість рейдерських атак на агробізнес збільшується, і якщо не вжити відповідних заходів, завтра жертвою бандитів може стати кожен. Тим більше, що українське законодавство щодо цього питання таке недосконале, що захопити чуже підприємство — це справа, як кажуть, рук і техніки.
Не захистив навіть друг-прокурор
Останніх три роки агропромисловий комплекс України приємно дивує нас своїм зростанням. Агробізнес стабільно посідає високі місця в економіці країни. Обсяг експорту національної сільгосппродукції збільшується з кожним роком. Практично 40–50% усієї виготовленої продукції українські аграрії постачають за кордон, отож попит на неї постійно зростає. За підсумками 2016 року Україна експортувала аграрної продукції на 16 млрд дол. США в 174 країни світу.
За таких показників аграрний бізнес є дуже привабливим як для українського, так і для іноземного інвесторів. З одного боку, український агробізнес є дуже привабливим своєю прибутковістю, яка супроводжується наявністю активів на десятки мільйонів гривень, обігом значних сум коштів тощо, а з другого — в нього повністю відсутня система захисту. За таких умов сільгосппідприємства стають «ласим шматочком» для осіб, що дуже охочі до швидкого збагачення будь-яким шляхом, зокрема й протиправним. Отож рейдерство перетворилося на біду українського агробізнесу.
Ми не маємо наміру малювати ситуацію з рейдерством в Україні гіршою, ніж вона є насправді. Однак буде справедливо сказати, що в зоні ризику перебуває переважна більшість агропідприємств. Часи, коли дружні відносини аграрія з прокурором і головою суду могли дати гарантію захисту, давно минули.
Якщо фермер уважає, що рейдерство — це виключно фізичне захоплення активів, то дуже помиляється. Особисто спостерігаючи за цією проблемою, ми можемо констатувати, що дії осіб, охочих до швидкого збагачення за чужий кошт, із кожним роком усе більше вдосконалюються. Головною їхньою метою стає надати рейдерському нападу якомога більш правового вигляду.
Ні слухом, ні духом
Рейдер завжди дуже ретельно готується до нападу, витрачаючи на це не менш ніж півроку. За цей час він проводить повне дослідження «об’єкта атаки», вишукуючи слабкі сторони бізнесу. Потім проводиться ціла низька юридичних подій, яка може містити проведення судових процесів й отримання виконавчих документів, і за потреби у рейдерів будуть на руках документи на право керування та розпорядження підприємством. Увесь цей час аграрій навіть і не підозрюватиме, що за його спиною вже повним ходом відбуваються події щодо його майна, прав у бізнесі, здійснюються реєстраційні дії, укладаються угоди, за результатами яких його підприємство обкладають непідйомними боргами перед підконтрольними рейдерам підприємствами, а сам власник уже ніякого відношення до бізнесу не має.
Саме так відбулося у травні цього року з одним сільгосппідприємством у Кіровоградській області. Одного дня на порозі агропідприємства з’явилися невідомі люди спортивної статури в супроводі юристів, поліції та державних виконавців. Від цих осіб власник дізнався, що він уже давно жодного відношення до бізнесу не має, оскільки подарував свою частку в підприємстві іншій особі, а та призначила іншого директора, який передає майно на закордонні компанії. У той момент приголомшеного власника підприємства ще й наполегливо попросили залишити територію. Напевно, таку ситуацію власник підприємства — досвідчений підприємець не міг уявити навіть у найбільш моторошних снах. Зрозуміло, що за таких обставин власник звернувся за допомогою до «близьких друзів» — прокурора та голови суду. Ті повідомили, що в представників «другої сторони» є всі правові підстави для такої поведінки, бо вони мають цілком дійсні та законні документи.
Опинившись у такому стані, аграрій зрозумів, що він є на самоті із цією ситуацією. Однак спокійно спостерігати за розвитком подій і дивитися, як загарбники (в прямому сенсі) рвали на шматки його підприємство, він не збирався.
Отож нагальними для підприємця питаннями були такі: що робити, куди звертатися по допомогу, як зупинити пограбування, а найболючіше — як довести, що саме ти є справжній власник? Таким досить розгубленим і морально зломленим власника ми зустріли на Кіровоградщині.
Найкращий захист — напад
Аналізуючи ситуацію, ми дуже швидко зрозуміли, що діяти потрібно швидко. Маючи певний досвід і напрацьований алгоритм протидії рейдерським нападам, наші спеціалісти почали атакувати самих рейдерів. У цій справі певну перешкоду створювало те, що рейдери не надавали документів, на підставі яких вони отримали правове підґрунтя для керування підприємством і розпорядження активами.
 |
|
Активісти попереджають, що збираються протистояти захопленню полів та інших об’єктів, якщо про це їх попросять місцеві підприємці |
Крім того, потрібно було досить швидко зупинити відчуження майна та забезпечити його збереження. Для цього з відкритих джерел ми отримали відомості щодо рішень судів інших регіонів України, за якими визнавалися борги підприємства. Також під час вивчення матеріалів виконавчого провадження отримали інформацію щодо іншого документа, на підставі якого було виведено ще один борг. Дослідивши реєстраційні дані підприємства, було також отримано чимало корисної інформації. Під час такого нападу розумієш, що до певного етапу рейдер іде на крок попереду, тому час має вирішальне значення. У той момент, коли власник перебуває в стані розгубленості, розумієш, що треба діяти рішуче, усвідомлюючи всю відповідальність цих дій.
Зупинити виконавче провадження було найлегшим завданням у цій історії, тоді як отримати рішення судів в інших регіонах нашої країни, куди треба було з’їздити особисто, а потім складати процесуальні документи, було не лише важко, а й небезпечно. Однак певний результат було отримано, суди прийняли позовні заяви щодо відновлення порушених прав і було вжито заходів забезпечення збереження майна підприємства.
Паралельно повною мірою були залучені правоохоронні органи, незважаючи на досить вагомий супротив із боку керівництва. В рамках кримінального провадження під час слідчих дій були знайдені, вилучені та досліджені підроблені документи, за допомогою яких рейдери саме й розпочали свій напад. Було окреслено коло осіб, причетних до скоєння цих злочинів. Для посилення захисту було вжито заходів забезпечення збереження майна підприємства.
Обстоювали всім миром
Завдання ускладнилося ще й тим, що нападники користувалися підтримкою з боку доволі високого рівня чиновників і правоохоронців, за допомогою яких на нашому шляху постійно траплялися перешкоди. У цей момент допомога прийшла від людей. За допомогою ЗМІ було поширено інформацію про злочинний напад на фермера, про подію дізналася величезна кількість небайдужих людей, які вийшли на мітинги з вимогою зупинити рейдерів, покарати винних і повернути підприємство справжньому власнику. До цього руху приєднались аграрії, які з повним розумінням поставилися до проблем свого колеги, незважаючи на те, що вона стосувалася, можна сказати, їхнього конкурента. Дуже суттєву допомогу в боротьбі надали саме вони. Тепер боротьба з рейдерами на Кіровоградщині мала спільний характер, а це вже — сила.
Усі ці заходи привернули увагу громадськості до проблеми, з якою на самому початку аграрій був сам на сам. Нині він уже не був на самоті, а отримав дуже велику моральну підтримку людей, колег. Із цього дня рейдери позбулися лояльності з боку чиновників, бо ті дуже бояться громадського вибуху. Спільнота отримала можливість розуміння реальних обставин того, що відбувається. Під натиском громадської думки чиновники змушені були звернути увагу на цей факт бандитизму.
До боротьби приєдналися загони територіальної самооборони, які забезпечили безпосередню охорону як підприємства, так і самого власника. Бійці територіальної самооборони зупинили фактичне пограбування майна товариства.
Результатами спільних зусиль у цій ситуації було досягнення переломного моменту на користь власника підприємства. Клубок став відмотуватись у зворотному напрямку.
Запобігти легше
На згаданому прикладі хочеться продемонструвати аграріям нашої держави, які саме негативні наслідки може мати повна відсутність системи захисту бізнесу. Слід розуміти, що антирейдерську безпеку потрібно забезпечити продуманими й системними діями безпосередньо менеджменту компанії (забезпечення внутрішньої безпеки). Відтак, протидію рейдерам слід починати з перевірки свого підприємства, провівши антирейдерський аудит і запровадивши заходи, що мають створити «щит» від потенційної рейдерської загрози. Згаданий аудит має здійснити первинну діагностику слабких місць компанії, які може використати потенційний рейдер.
Наостанок хочеться сказати, що далеко не всі рейдерські атаки є рентабельними для злочинців. Створення захисту підприємства й ефективна протидія, якщо атака відбулася, істотно знижують привабливість підприємства для рейдерів, тому варто готуватися до зустрічі з ними й боротися за свій бізнес жорстко та до кінця.
Геннадій Подвезько, адвокат,
радник Alexandrov&Partners
журнал “The Ukrainian Farmer”, серпень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
