Обов’язковим елементом у ризик-менеджменті сільгоспвиробництва є агрострахування.
Вітчизняний агровиробник тримає фокус на головних чинниках, якими, звісно ж, прагне керувати: за які кошти фінансувати свій бізнес, як отримати максимальний урожай і як продати за вигідною ціною. Із сезону в сезон ми з’ясовуємо, що завадило домогтися очікуваного результату, посилаючись на недосконалі закони, конкурентів, дистрибуторів, вартість позики, погоду. Та чи й справді всі ці обставини неможливо було передбачити завчасно?
У весь спектр ризиків, із якими раніше стикалося господарство, його керівник може виявити, проаналізувавши втрати за минулі роки. Безумовно, десятиліття тому масштаби й умови ведення бізнесу були іншими. А втім, основні ризики — чи як їх ще можна назвати «найдорожчі граблі» — навряд чи змінюються. До того ж усі — і колишні, і нинішні, і майбутні — між собою тісно переплетені. Такий аналіз допоможе виробникові знайти свою нішу в конкурентному середовищі, а відповідно, сприятиме пошуку нових, вигідніших рішень унаслідок переформатування відносин із дистрибуторами, постачальниками насіння і ЗЗР, техніки, а також банками, лізинговими компаніями, трейдерами й переробниками.
|
ПОГОДНІ РИЗИКИ впливають на фінансові показники аграріїв чи не найбільше — до 38% (дослідження WorldBank). Згадаємо зиму-2002/03, коли коливання температурних показників у межах –5…+2 призвело до відсутності снігового покриву й створення льодової кірки, що своїм чином і спровокувало загибель 67% озимих зернових (за даними Держстату). Зима 2012-го, за свідченнями Гідрометцентру, була найекстремальнішою за останні півстоліття, що й призвело до втрати 21% посівів озимих зернових.
Ми можемо скільки завгодно нарікати на небесну канцелярію й бідкатися, що не здатні робити довгострокові прогнози погоди. Утім, можна взяти під контроль і цей чинник: якщо перекласти ризики на фахівців — страхові компанії. Як, до слова, давно роблять практично в усіх розвинених країнах світу. Й особливо актуальним це є для малого та середнього бізнесу, що не завжди можуть убезпечитися від погодних ризиків, диверсифікуючи свою діяльність. Тож для орієнтованого на високий фінансовий результат власника за вартості страхування в 5–7% окупність 38% ризику є вигідною ціною.
Чи всі погодні ризики покриває страховка? Погодні ризики умовно ділять на три категорії: катастрофічні (ураган, землетрус, епіфітотія, засуха), ті, якими складно керувати (спричиняють часткові втрати врожаю через значні опади, град, заморозки) і контрольовані (хвороби, шкідники, бур’яни). Застрахувавшись, можна компенсувати збитки від утрати врожаю чи тварин, якщо на них вплинули катастрофічні ризики або ті, якими складно керувати.
На страховому ринку працюють універсальні програми зі страхування польових культур, садів, виноградників і тварин. До того ж фактично практикується індивідуальний андеррайтинг, залежно від структури господарства й набору актуальних ризиків. На етапі укладення такої угоди господарству запропонують комплекс процедур із прийняття на страхування ризиків за заявленим об’єктом. Зокрема, огляд посівів чи тварин, ідентифікацію полів, оцінювання технологій виробництва та наявності техніки, перевірку документів. Далі — аналіз ризиків, аби визначити страхове покриття, умови страхування, рівень франшизи чи покриття й страхового тарифу. І, звісно ж, обговорення запропонованих умов із власником агропідприємства та внесення його побажань.
Ухвалюючи рішення щодо страхування, керівник господарства має розуміти, які погодні ризики в його регіоні найактуальніші й на який період найкраще купувати страховку. Крім цього — вибрати надійну страхову компанію, яка повинна обов’язково мати контракт міжнародного перестрахування (це свідчення стабільності таких фінансових установ і гарантій, які вони надають). Страхова виплата здатна компенсувати збитки в разі втрати врожаю під впливом несприятливих погодних умов, відтак виробник матиме кошти і на поточні витрати, і на покриття фінансових зобов’язань перед банками, постачальниками й іншими партнерами. Страховий захист надає можливість забезпечити фінансову стабільність бізнесу.
ОПЕРАЦІЙНІ РИЗИКИ пов’язані з низкою складових агротехнології. Передусім ідеться про обробіток ґрунту, вибір культур, диверсифікацію виробництва продукції. Відтак умови агрострахування вже завчасно налаштовують виробника взяти ці ризики під контроль. Обрана господарством стратегія має бути підкріплена застосуванням різних інструментів зниження ризикованості агровиробництва. Це передусім інноваційні рішення постачальників насіння й ЗЗР. Чимало з них пропонують вигідні пакетні пропозиції, зокрема, щодо фінансування частини оборотних коштів, а на додачу до безвідсоткового товарного кредиту надають ще й страховку.
Запровадження нових технологій є невіддільною складовою сучасного агробізнесу. Автоматизація бізнес-процесів, користування мобільними додатками, дронами й залучення інших наявних на ринку технологій дозволяють досягнути значних результатів. Скажімо, запровадження систем моніторингу виробничого циклу дає можливість визначити необхідні для конкретного поля обсяги добрив і ЗЗР, підібрати оптимальні строки сівби, на ранніх стадіях виявити можливі стреси й продіагностувати культури на наявність хвороб і шкідників. Та насамперед важливо фінансово оцінити необхідності запровадження технологічних новинок.
ФІНАНСОВІ РИЗИКИ аграрії оцінюють неоднозначно. Багатьом вони здаються складними, неконтрольованими й надто дорогими з позиції керування ними. І справді, щоб розбиратися в тонкощах хеджування, зрозуміти переваги й недоліки ф’ючерсів, форвардів й опціонів, доведеться докласти певних зусиль і витратити чимало часу. А втім, це не набагато складніше за саму агротехнологію. На початку виробничого циклу ви можете зафіксувати ціну реалізації, навіть прив’язати її до валютного курсу й таким чином мінімізувати валютні ризики, коливання цін на продукцію та уберегтися від інфляції. Використання векселів й аграрних розписок дає можливість пройти комфортніший шлях доступу до фінансових і матеріально-технічних ресурсів під заставу майбутнього врожаю.
РИНКОВІ РИЗИКИ Й ІНФРАСТРУКТУРНІ ЗМІНИ можуть бути відкориговані внаслідок мінімізації низки інших ризиків. Скажімо, підвищуючи врожайність і якість продукту, конкурентний потенціал агропідприємства, що має амбіції керувати ризиками, виростає в рази. Відтак це своєю чергою сприятиме якісно новому рівню господарювання й значно вищому фінансовому результату.
Забезпечивши своєму бізнесу певну фінансову стабільність, можна подбати про підвищення кваліфікації персоналу, а в перспективі — про виробництво з доданою вартістю та його диверсифікацію. Як показує досвід країн із розвиненими економіками, все це — абсолютно реальна перспектива, якої можна досягнути, застосовуючи оптимальні інструменти мінімізації ризиків.
Ефективне керування процесом агровиробництва — це вірний шлях до максимальних фінансових результатів. Усвідомлення того факту, що певні ризики гальмують розвиток бізнесу — це вже перший крок у правильному напрямі. Далі слід дотримуватися такої схеми: виявити ризики, оцінити ризики за масштабом впливу на фінансовий результат, знайти оптимальні механізми мінімізації ризиків, прорахувати найприйнятніші механізми керування саме для вашого бізнесу та впровадити їх у вашу діяльність. Розвиток бізнесу перебуває в чітко окресленій системі координат, яка працює за своїми законами. Розуміння цих законів і вміння використовувати їх собі на користь і є вершиною майстерності.
Лія Сорока, керівник Проекту Міжнародної фінансової корпорації «Розвиток фінансування аграрного сектора у Європі та Центральній Азії»
газета “АгроМаркет”, березень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
