Фактично кожен споживач, який купує овочі в супермаркеті, висловлює невдоволення та здивування якістю представленої продукції. Нинішній сезон особливо «порадував» городян розгалуженими та покрученими коренеплодами моркви, гігантськими буряками та селерою. Як вирощувати ідеальні за розміром та товарним виглядом коренеплоди розповідає селекціонер Віктор Мужилко.
Найвірогідніших причин, чому полиці супермаркетів рясніють диво-плодами, три: якість селекційного матеріалу, технологія та корупція.
Селекційна складова
Селекціонерові потрібно зробити якомога однорідніший гібрид і досягти максимального ступеня гібридності, щоб він досягав 100% відповідності (гібридності). Якщо отримати гібрид зі 100% гібридністю — це свідчитиме про те, що кожна посіяна насінина буде за своїм генотипом та( кожна рослина на полі за) фенотипом(буде) абсолютно однаковою з усіма іншими, які є в сівалці. Тобто однорідність буде виняткова, 100%-ва гібридність. «За спостереженнями, які проводимо щороку на випробувальних ділянках компанії Luckyseeds (Лакі Сідз), можемо підтвердити, що насіння капуст,редису,дайкону,цибулі,моркви,столового буряку виробництва відомих в Україні насіннєвих компаній-оригінаторів Sakata, Bejo, Syngenta, Rijk Zvaan , HAZERA, Nunhems, Clause,Seminis, Luckyseeds, та ін. демонструє близьку до 100% гібридності рослин. Це є свідченням того, що всі компанії опановують нові селекційні технології з отримання гібридного насіння. Тобто це гібриди на основі ядерної , ядерно-цитоплазматичної або цитоплазматичної стерильності», — розповів Віктор Мужилко.
Він нагадав, що гібрид складається з двох компонентів — материнського та батьківського. Гібридне насіння селекціонер створює шляхом контрольованого запилення однієї рослини з іншою. Для цього материнські рослини позбавляють можливості самозапилення. За цитоплазматичної чоловічої стерильності в процесі запилення бере участь одна рослина без чоловічого початку. Тобто вона має скорочені, нежиттєздатні пиляки або мікроспори . За допомогою цього досягається можливість чіткого, дуже жорстко контрольованого запилення стерильної материнської рослини фертильною батьківською рослиною, яка має життєздатний пилок.
На сучасному етапі біотехнологічного процесу створення гібридів селекціонер досягає 100% однорідності гібридних лінії за допомогою отримання дигаплоїдних рослин із рослинних гамет: з материнського початку або з батьківського початку створюють повноцінну фертильну рослину, що має дигаплоїдний набір хромосом та здатна розмножуватись насінням через запилення, і мають виняткову 100% однорідність потомства.
Для отримання рослини-донора стерильності селекціонер шукає з-поміж природних форм стерильну рослину, що не має чоловічого пилку. Рідко, але така комбінація (неповноцінні пиляки ) трапляються в дикій природі. Така рослина не могла розмножитися просто так. Десь поруч має бути чоловіче начало, яке підтримує розмноження стерильної форми. Найскладніше для селекціонера завдання — знайти таку рослину, щоб згодом завдяки її пилку розмножувати стерильне потомство. Подібним чином нині створюють гібриди групи хрестоцвітих (редис,капусти), лілейних (цибулю), зонтичних (морква), лободових (буряк), та пасльонових(перець).
Наприклад абревіатуру цитоплазматичної чоловічої стерильності (ЦЧС) можемо побачити в каталозі описів капуст компанії Syngenta (Зараз не тільки Сингента а також інші компанії та Лакі Сід має такі гібриди капуст). Гібриди їхніх капуст вирізняються високою однорідністю, яка досягається лише цим методом — пошуком рослини, яка живе і підтримує стерильність. Саме тому в описі гібридів поруч із назвою стоїть абревіатура ЦЧС.
Отримали, розмножили стерильну форму, далі треба знайти третій компонент, який під час запилення стерильної форми забезпечить нам створення насіння товарного гібриду , який має високу загальну комбінаційну здатність. У цьому разі нас цікавить вирівняність й однорідність потомства, стійкість до захворювань та ін. Знайшли ми такий третій компонент методом підбору, тобто це — батько, який запилюючи маму, у цьому випадку стерильну, і виходить потомство з 100% гібридністю, дуже вирівняні й володіють усіма якостями, які цікавлять фермера та споживача: тривале зберігання, висока транспортабельність, однорідність, привабливий товарний вигляд і високі смакові якості.
Дотримання технології
Аби створений подібний гібрид на практиці показав свої генетичні властивості, наприклад однорідність, фермерові потрібно посіяти насіння так, щоб площа живлення кожної рослини була однаковою, щоб на всій виробничій ділянці було створено однакові умови для повноцінної вегетації. Тоді рослини не конкуруватимуть одна з одною, а виробник побачить поле з однорідною капустою.
Коли фермер купує насіння, він має переконатися в його калібруванні: однакові розмір, енергія проростання, схожість і подальший ріст. Рослина, що забарилася та проросла на кілька днів пізніше, придушуватиме рослина, яка зійшла раніше. В результаті виростуть одна велика, друга менша капусти. Вирощуючи капусту, дотримуйтеся рівномірності посадки розсади.
Якщо йдеться про моркву. «Зелені плечики» або «зелена шийка» виникають через недостатню щільність, зависоке розташування на гребені, генетичну природу, відсутності стійкості до позеленіння (набір зайвого хлорофілу), почервоніння (надлишок каротину). Якщо дотримуватися оптимальної щільності посіву, листя морквини затінюватимуть верхівку коренеплоду, сонце на нього не потраплятиме і не провокуватиме розвиток хлорофілу/каротину.
У селери інша проблема — має зону, на якій ростуть листки, в рази меншу, ніж низ і корінець, плюс нерівномірність її плодів у посадках вражає. Зазвичай селеру вирощують не прямою сівбою, а через розсаду. Тому доцільно групувати рослини й садити їх з однаковою щільністю. Хочете отримати більші за розміром плоди селери — садіть розсаду рідше, дрібніші — загущуйте посадки, але в міру. Коренеплід селери находиться над поверхнею, а донцем впирається в землю, нарощує мичкувату кореневу систему. Щоб мінімізувати рясну кількість коренів, варто вирощувати селеру на мульчувальній плівці. Тоді кореневище опиниться над поверхнею мульчі, матиме маленьку площу для утворення вторинної кореневої системи і набуватиме правильної кулястої форми, одночасно зменшуючи свою вторинну кореневу систему.
– Коли був у Китаї, спостерігав, як вирощують так звану порційну цибулю для експорту в Японію, яка віддає перевагу великим, соковитим салатним цибулинам. Щоб мати вирівняну однорідну партію, китайці вирощують експортний товар на мульчувальній плівці, — поділився досвідом Віктор Мужилко.
Через розширення овочевого асортименту на полицях супермаркетів з’явилися такі позиції, як корінь петрушки та пастернак. Ці рослини мають високу енергію проростання, дають добрі сходи. У переущільнених посадках корінці рослин «налазять» один на одного, конкурують і починають активно розвивати бокові корінці. Уникнути розвитку подвійного або покрученого корінця можна за дотримання рекомендованої щільності посадки. Друга причина появи нетоварної продукції — неякісна селекція, зокрема, розмноження насіння. Порада: купуйте насіння у виробника, якому довіряєте. Третя — на ранній стадії розвитку коренеплоду (у стадії ниточки) він піддається укусу нематоди, якої безліч у ґрунті. У такому разі уражається точка росту, з якої далі розвиваються два корінці. Агрономові потрібно дотримуватися сівозміни, ретельно обробляти ґрунт, вибирати оптимальну щільність сівби.
Якісна складова?
На жаль, низка супермаркетів обрали за філософію своєї діяльності орієнтацію на соціальний продукт, тобто на малозабезпечених споживачів. Відтак, категорійні менеджери зауважують не на якість товару, а винятково на низькі закупівельні ціни. В результаті споживач, купуючи за низькою ціною моркву, буряки, картоплю, викидає у сміття разом з очистками до 60% ваги придбаного товару. В результаті собівартість реально придбаних овочів зростає в 1,5–2 рази й споживач платить за картоплю не 3,5 грн/кг, а 8–9 грн/кг.
«Здавалося б, що неякісний товар — це проблема покупця. Проте фермер має також уважно вивчати угоду, яку укладає із супермаркетом. Адже, передаючи йому неякісний товар, протягом двох місяців може отримати претензії та відповідно абсолютно іншу ціну за нього», — нагадав Віктор Мужилко.
Оксана Руженкова
журнал “Плантатор”, травень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
