«Диво-ягода» нарощує обсяги виробництва органічних ягід з метою виходу на європейський ринок
З прицілом на експорт
ТОВ «Диво-ягода», що знаходиться в с. Дружба Красноградського району Харківської області, нарощує обсяги виробництва органічних ягід з метою виходу на європейський ринок.
Ягідне господарство «Диво-ягода» було створене на цілинних землях 2,5 роки тому. Його очільник Віталій Васильєв провів екскурсію ягідником, розповів про особливості технологій, порівняв конвенційне та органічне виробництво на прикладі свого господарства.
— Пане Віталію, чому вирішили займатися саме органічними ягодами?
— Перед початком сільськогосподарської діяльності я два роки вивчав ринок. На той період панувала експертна думка, що органічні ягоди є доволі прибутковим видом бізнесу, якщо їх продавати на європейському ринку. На підставі цього було створене органічне підприємство під назвою «Диво-ягода».
— З чого усе починалося?
— Підприємство було створене у 2018 році. Землі, які ми орендуємо, деякий час не оброблялися. Завдяки цьому з січня 2019 року ми вже були сертифіковані як виробники органічної ягоди. Наразі маємо право як на виробництво, так і на зберігання органічної продукції.
Виробничу діяльність починали із закладання ягідника: 8 га ремонтантної малини та 1 га суниць садових. На початок 2020 року планували збільшити площу насаджень малини до 16 га, але через економічну складову вдалося розширити плантацію тільки на 4 га, тому в цьому році збираємо врожай із ділянки, площа якої становить 12 га. Водночас восени минулого року досадили ще 0,5 га суниць садових.
— Які сорти малини та суниць садових вирощуєте?
— Промисловий сорт ремонтантної малини Джоан Джей у нас займає понад 70% площі малинника, оскільки характеризується високою врожайністю. Його особливістю є відсутність на пагонах рослин колючок. Також вирощуємо сорт Хімбо Топ, який формує великі, вагою до 10 г ягоди, та Версаль — це новий пізньостиглий перспективний сорт, що позитивно зарекомендував себе в умовах українського клімату. Цей сорт поміж іншого відзначається доброю транспортабельністю ягід, крім того, має чудові смакові якості, майже на рівні ягід десертних сортів.
Суниці садові в нас представлені сортами червневого плодоношення Альба (ранній), Джолі (середній) та Флоренс (пізній).
— З якими труднощами мали справу під час закладання ягідних плантацій?
— З 2017 року я цікавився посадковим матеріалом. Наразі дійшов висновку, що жодна компанія, яка займається реалізацією садивного матеріалу, наскільки б відомою та розрекламованою вона не була, не може забезпечити 100% якість продукції. Майже увесь посадковий матеріал, який ми купували для закладання ягідника у 2018 році, був імпортований з відомих італійських та англійських розсадників. Невелику частину касетних саджанців ми придбали в українському розсаднику, і вона за якістю не відповідала заявленим показникам. Тому виробникам, які планують закладати ягідні плантації, я раджу перевіряти садивний матеріал у спеціалізованих лабораторіях на наявність патогенних мікроорганізмів.
Оскільки в Україні фактично відсутній якісний посадковий матеріал органічних ягідних культур, ми ухвалили рішення, що для розширення ягідника в подальшому будемо використовувати свій садивний матеріал, і це коштуватиме нам дешевше.
— Чи підтверджується практичним досвідом те, що органічні ягоди — прибутковий вид бізнесу?
— Третій рік поспіль ми вкладаємо кошти у виробництво, адже закладання ягідника є доволі вагомим капіталовкладенням. У 2019 році, тобто на другий рік вирощування малини, ми не змогли перекрити навіть поточні технологічні витрати під час виробництва культури. Через погодні умови період збирання врожаю малини в минулому році розпочався на три тижні пізніше, але потім сама ягода достигала доволі швидко. Збирання врожаю через осінні приморозки завершилося у вересні, тому не всі ягоди ми змогли зібрати з плантації.
Якщо органічне виробництво оцінювати за критерієм прибутковості, то воно може бути виправдане тільки за експортної реалізації вирощеної продукції.
У 2015–2017 рр. експортувати ягідну продукцію було доволі вигідно. Останні два роки попит на українські органічні ягоди зменшився, оскільки ЄС купує ягідну продукцію в інших країнах за меншою ціною. У 2019 році країни ЄС у виробництві малини склали значну конкуренцію українським виробникам, через що відбувся спад цін. Приміром, якщо раніше кілограм органічної малини коштував приблизно 3 євро і вище, а конвенційної — 1,6–1,7 євро, то в останні роки різниця в ціні між органічними і неорганічними ягодами фактично зрівнялася: у 2019 році за 1 кг неорганічної ягоди давали 1,9–2 євро, а органічної — 2,2–2,3 євро. Сподіваємося, що в найближчі роки ціна на органічні ягоди буде більш привабливою для українського виробника.
— Як залучаєте на роботу сезонних працівників?
— Як і більшість підприємств, ми відчуваємо значну нестачу робочих кадрів, особливо в період масового збирання врожаю. Молодь працювати в сільському господарстві не поспішає, навіть якщо це молодь із сільської місцевості. Ми розміщуємо оголошення по сусідніх селах нашого та прилеглих районів, організовуємо транспортування робітників. Запрошуємо сформовані бригади, які вже мають досвід роботи в ягідниках, та за домовленістю іногороднім надаємо житло і безоплатне харчування. За роботу розраховуємося завжди вчасно, виплачуємо середню по країні ціну: за 1 кг зібраної малини — 10–14 грн.
— Через які канали збуту продаєте органічні ягоди?
— З 2019 року ми продаємо свіжу та заморожену органічну продукцію на внутрішньому ринку. Практикуємо різні варіанти логістики зі свіжою ягодою: або самі займаємося перевезенням, або в нас забирають продукцію безпосередньо з поля. Завдяки тому, що маємо власне холодильне обладнання, також реалізуємо заморожені ягоди.
Певну кількість замороженої малини, а саме 25 т з урожаю 2019 року, ми продали за невисокою ціною через українських трейдерів, які займаються організацією експортних поставок до європейських країн. Заморожування — стратегічний напрям роботи нашого підприємства. Поки що ми тільки стали на шлях нарощування виробничих потужностей для виходу на прямі експортні поставки великих партій продукції, тому розглядаємо варіанти кооперації з виробниками органічних ягід із сусідніх областей. Наразі проводимо переговори із колегами з Полтавщини та Дніпропетровщини.
— Які технологічні операції проводите під час вирощування малини?
— По можливості дотримуємося технологічних рекомендацій, які розроблені для наших сортів. Висаджували малину в рядку через кожні 0,5 м з шириною міжряддя 3 м. У міжряддях проводимо фрезерування або дискування. У рядку знищуємо бур’яни вручну.
У цьому році на незначній площі експериментували з вирощуванням гірчиці у міжряддях малини, висів якої провели в два терміни: у першій декаді квітня та в третій. Після збирання бджолами пилку з квітів гірчиці (маємо власну пасіку для кращого запилення ягід) по вегетативній масі двічі пройшлися фрезою. Неглибоке загортання рослинних решток гірчиці сприяло рівномірному їх розподілу в міжряддях як мульчувального матеріалу, що зменшувало випаровування вологи з міжряддя.
За вегетаційний період проводимо, як правило, 8 підживлень. Наприкінці сезону вносимо сульфат калію органічний для кращої перезимівлі рослин та закладання потужних бруньок на наступний рік. Після перших серйозних заморозків, у жовтні або листопаді, коли завершується відтік поживних речовин із пагонів у кореневу систему, стебла малини скошуємо.
— Як поливаєте ягідні плантації?
— Зрошення та фертигацію проводимо через систему крапельного поливу переважно в робочий час. Використовуємо рідкі мікродобрива, а також мікроорганізми для ґрунту, такі як Граундфікс®, універсальний препарат Органік баланс, біофунгіцид Мікохелп®. Підживлюємо один раз на 7–10 днів, тобто 3–4 рази на місяць. Практикували полив у вечірні та нічні години, але відмовилися від такого способу через низку чинників як природного, так і технічного характеру. По-перше, це доволі складно для робітників, по-друге, в темний період доби неможливо своєчасно виявити ушкодження крапельної стрічки та усунути їх, тому відбувається нерівномірний полив та непродуктивні витрати води. Крапельний полив укладали із розрахунку по дві стрічки в ряду. Крапельні стрічки експлуатуємо вже третій рік поспіль, тому під час кожного поливу доводиться їх ремонтувати, щоб усунути протікання.
Воду для поливу беремо зі своїх свердловин. Поливи проводимо двічі на тиждень, оскільки маємо обмеження напруги в електромережі. Поливна норма становить 30 м3/га. Інколи вдається поливи проводити тричі на тиждень, за таких умов поливну норму зменшуємо до 20 м3/га.
— З якою періодичністю проводите обробки для захисту рослин та з якими компаніями співпрацюєте?
— Відповідно до технологічної карти, препарати для захисту рослини від хвороб та шкідників маємо застосовувати двічі на місяць. Це за ідеальних умов, але погода вносить певні корективи, тому щороку доводиться відступати від запланованої кількості обробок. Засоби захисту рослин застосовуємо переважно в профілактичних цілях. Першу обробку проводимо мідним препаратом у першу або другу декаду квітня, залежно від температури повітря.
Використовуємо біопрепарати компаній з переліку дозволених в органічному виробництві, зокрема співпрацюємо з компанією БТУ-ЦЕНТР. У 2019 році плантації малини обробляли проти альтернаріозу, білої плямистості, у цьому році на рослинах суниці садової були помічені прояви сірої гнилі, проти якої застосовували препарат Серенада (біологічний бактерицид і фунгіцид) компанії «Байєр».
— На яку врожайність малини змогли вийти в минулому році?
— Через екстремальні погодні умови у 2019 році з 1 га ми зібрали приблизно 4,2 т ягід. Плодоношення почалося пізніше від запланованого терміну, а завершилося раніше у зв’язку з осінніми приморозками. Такий перебіг подій зіграв не на нашу користь. Проблема виникла і з людськими ресурсами, адже треба було одразу мати велику кількість працівників. Усі ці фактори в підсумку призвели до того, що було зібрано значно менше врожаю від бажаного.
— Чи порівнювали ви економіку вирощування органічних та неорганічних ягід?
— Так, для себе з’ясували, що суниця садова за традиційного вирощування може дати врожайність на рівні 20 т/га, тоді як за органічного вирощування господарства отримують у межах 8–10 т/га. Значну частку витрат за вирощування ягідних культур займає ручна праця під час збирання врожаю. Наприклад, у 2018 році на ягоди малини був обвал цін, їх продавали подекуди по 10 грн/кг, тоді як тільки за збирання треба було заплатити 12–15 грн/кг. Тому виробники просто лишали плантації незібраними, деякі навіть передисковували їх.
— Яка ціна суниць садових була в цьому сезоні?
— У поточному році суниці садові продавати було вигідно. На свіжий ринок ми віддавали їх за гуртовою ціною 70 грн/кг. Навіть наприкінці сезону вартість 1 кг ягід становила 50 грн. Період збирання врожаю в нас тривав протягом червня.
— З яких цін стартувала реалізація ремонтантної малини, чи є шанси на такий самий успіх, як із суницями садовими?
— Початок сезону малини також порадував цінами на внутрішньому ринку. Так, якісні ягоди коштували 70 грн/кг, що було обумовлено невеликою кількістю ягоди на старті збирання. Згодом ціна таки просіла до 50–60 грн/кг. Щодо малини висновки будемо робити після завершення сезону.
— Чи розглядаєте вирощування овочів як варіант диверсифікації бізнесу?
— Таку можливість не виключаємо. Наразі ми в пошуку нових перспективних напрямів. На наступний рік плануємо збільшувати площі під суницею садовою, а восени будемо розширювати площі під малиною. Головне — в нас є команда однодумців. На нашому підприємстві вже сформувався відповідальний та професійний колектив, з яким ми втілимо всі наші плани та досягнемо бажаної мети — у цьому я переконаний.
Говорить експерт
Володимир Сіленко, агроном компанії БТУ-ЦЕНТР
Компанія БТУ-ЦЕНТР — відомий український виробник мікробних і ферментних препаратів для сільського господарства. Серед продуктів підприємства — лінійки для захисту та живлення рослин, оздоровлення ґрунтів, 49 із них дозволені до використання в органічному землеробстві, що підтверджується сертифікатом Organic Standard. Компанія БТУ-ЦЕНТР пропонує як органічні схеми їх використання, в яких враховують ґрунти, клімат, опади, наявність шкодочинних організмів, терміни внесення, дози, так і розробляє під споживача інтегровані схеми з поєднанням біопрепаратів та хімічних ЗЗР. Для цього ми перевіряємо на сумісність наші препарати з діючими хімічними речовинами, які входять до більшості пестицидів.
Ми розробили програму оздоровлення ґрунту «Жива крапля» для підготовки площ під багаторічні насадження, яка передбачає внесення препаратів Мікохелп®, Граундфікс®, Органік-баланс® у ґрунт із фертигацією за крапельного зрошення.
Зауважу, що будь-яка технологічна карта коригується: якісь препарати можна замінити або взагалі виключити. Загалом ця карта передбачає використання біоінсектицидів: Актоверм формула® та Бітоксибацилін-БТУ® (рекомендуємо в першій половині вегетації, вони краще спрацьовують проти дорослих шкідників — листогризучих, сисних та плодопошкоджуючих) і Лепідоцид-БТУ® (у другій половині вегетації). Із фунгіцидів використовуємо Фітоцид®, Фітохелп® і Мікохелп®. Останній радимо для запобігання розвитку гнилей. На суницях проти збудника білої гнилі рекомендуємо фунгіцид Склероцид®. Для позакореневого живлення фахівці БТУ-ЦЕНТР рекомендують навесні використовувати Азотофіт® (рідка форма), потім — Органік-баланс® вегетація. У період вегетації (травень-липень) — Хелпрост® плодово-ягідні: це хелатовані макроі мікроелементи. Такого набору достатньо для нормального розвитку та плодоношення ягідника.
Невід’ємна частина бакової суміші і в органічному, і в інтегрованому садівництві та ягідництві — біоприлипачі Липосам® та Енпосам®. Добре зарекомендувала себе новинка — калійне мило Біофренд®, яке має властивості біоприлипача з фунгіцидною та інсектицидною дією.
Добриво на основі гумату калію Гуміфренд® посилює дію бактерій та сприяє покращенню живлення рослин. Також для покращення діяльності кореневої системи рослин розроблена програма мікоризації за допомогою біопрепарату Мікофренд®.
Зауважу, що успіх використання біопрепаратів можливий лише за певних чітких умов. Органічне садівництво вимагає суворої дисципліни, адже обробки біопрепаратами проводять щотижня. Крім того, біопрепарати найкраще вносити у вечірній час, оскільки пряме ультрафіолетове проміння згубно діє на мікроорганізми. Робоча рідина обов’язково має потрапляти на нижню частину листя, адже саме там ховається більшість шкідників і збудників хвороб.
Наталія Негуляєва, канд. с.-г. наук
журнал “Плантатор”, вересень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».