Тваринництво
Головне:
Інтерв'ю

Розумна ферма

Назар Хомицький
керівник ФГ «Новий рівень 2006»
Поділитись:

У ФГ «Новий рівень 2006» роблять ставку на модернізацію виробництва та нові технології

Назар Хомицький

Сучасні технології, ефективний менеджмент і якісна генетика — на цих трьох китах тримається виробництво свинини у ФГ «Новий рівень 2006», що на Закарпатті. Про те, як господарство стало лідером свинарської галузі краю, розповів керівник ферми Назар Хомицький. 

Пане Назаре, ваше господарство тримає лідерські позиції на вітчизняному ринку свинини. На вашу думку, як вдалося їх завоювати? Що вирізняє вас з-поміж інших? 

— Думаю, ми унікальні тим, що весь час намагаємося впроваджувати щось нове. Переймаємо ідеї передових господарств, зокрема за кордоном, читаємо, спілкуємося, беремо участь у конференціях, вебінарах. Спочатку тестуємо, потім упроваджуємо інновації. Так стали найсильнішим господарством у регіоні за кількістю поголів’я — маємо 1250 свиноматок данської генетики — і за результатами. 

От, наприклад, нещодавно набули чинності зміни до закону про ідентифікацію та реєстрацію тварин, згідно з якими власники повинні провести ідентифікацію усіх сільгосптварин, які утримуються у господарствах. А ми хочемо, щоб у нас ідентифікація була електронна. Тож облік на фермі ведемо за допомогою сучасного програмного забезпечення. Нині в нас усі тварини чиповані, що дуже зручно: вся інформація про тварину — дата народження, батьки, результати медичних процедур тощо — все відстежується. Ми в реальному часі можемо стежити за всім, що відбувається в приміщенні, на моніторі комп’ютера. Вся інформація вноситься й зчитується через QR-коди. Є мобільна версія програми, яка встановлена на телефони операторів. 

Розробники програми стверджують, що за утримання тисячі свиноматок економія становить мінімум 5 год на тиждень робочого часу. Я не знаю, що ми робили б без цього програмного забезпечення, яке контролює всі показники — а їх понад 32 тисячі. У результаті ми суттєво знизили кількість помилок — фактично помилка зводиться до нуля. 

Надалі хочемо зробити нашу ферму Smart Farming — установити електронні системи, щоб керувати процесами з телефона чи планшета. Починаючи з елементарного — ввімкнути чи вимкнути світло, що часто всі забувають робити, встановити систему сигналізації щодо температурного режиму, рівня води в напувалках тощо. Тобто будемо диджиталізувати ферму. 

Ви вже кілька разів згадали про данські продукти — генетику, програмне забезпечення. В усьому орієнтуєтеся на європейського лідера з виробництва свинини? 

— Орієнтуємося на найкращих. Наше господарство організовано 2006 року, коли власники придбали колишній корівник, реставрували його та запустили власне виробництво комбікормів. У реконструйований комплекс одразу завезли перших 150 свиноматок угорської генетики (велика біла . ландрас). Ця генетика не відзначається багатоплідністю (у середньому 10 поросят на свиноматку на опорос), проте поросята народжуються великими і міцними. У 2013 році завезли з Чехії 400 свинок французької генетики, які мають високий вихід пісного м’яса, вирізняються стресостійкістю. Але ми постійно шукаємо чогось нового, прагнемо вдосконалюватися, тож 2016 року закупили свинок і кнурців данської генетики порід ландрас, дюрок і йоркшир. З того часу активно нарощуємо поголів’я, але вже завдяки тільки данській породі щороку за допомогою компанії «Брідерс» поновлюємо стадо чистопородними кнурцями та свиноматками з передових данських племферм. Паралельно вирощуємо гібридних свиней на продаж. 

Яке ваше враження від данської генетики? 

— Я вважаю, що немає кращої чи гіршої генетики. Особисто мені данська порода подобається своєю багатоплідністю, данські свиноматки мають добрі материнські якості. Вони спокійні, а це дуже впливає на виробничі показники. Ми маємо досвід роботи з іншими селекціями, не такими спокійними, й бачимо різницю між ними. Наприклад, коли пороситься данська свиноматка, їй зовсім не важливо, чи є біля неї людина, чи ні — вона лежатиме й пороситиметься. До інших свиноматок навіть не можна було зайти — зривалися на ноги й поросилися стоячи. Данка дуже домашня, ручна і водночас дуже делікатна. Тому для такої генетики потрібен кваліфікований персонал, якісні умови утримання та якісна кормова база. Коли більшість із цих вимог на підприємстві дотримано, можна ризикнути й завести таке поголів’я. І цей крок буде виправданим. Бо ефективність такої свиноматки загалом набагато вища, хоч їй треба створити більше комфорту. 

Як змінилися ваші виробничі показники зі зміною генетики? 

— Усе банально просто: більше поросят, отже, кращі показники, вищий прибуток. Адже наша основна спеціалізація — вирощування та реалізація товарних поросят трилінійного гібрида дюрок-ландрас-йоркшир вагою 20–25 кг на дорощуванні. Нині середня народжуваність на свиноматку становить 16 поросят вагою 1,3 кг. Якщо колись ми годували 8 поросят біля свиноматки, то тепер годуємо 12, а загалом відлучаємо 14,5. Час від часу контролюємо їхню вагу на різних етапах. Наприклад, якщо міняємо раціон, препарати тощо або помічаємо  відхилення в поведінці чи стані поросят від норми, то формуємо контрольну групу і спостерігаємо за нею, з’ясовуємо причину. Щотижня до відлучення зважуємо поросят контрольної групи, контролюючи їхній приріст. 

Що, за вашими спостереженнями, найбільше впливає на вагу маленьких поросят? 

— У наших умовах здебільшого — годівля. Закарпаття славиться своєю літньою спекою, тож влітку поросята народжуються меншими, менше їдять, відповідно, меншими відлучаються. Намагаємося їх годувати, коли хоч трохи спека спадає — ближче до вечора. Але, щоб ви розуміли, у нас навіть у неспекотне літо опівночі в приміщенні температура не опускається нижче за 35 градусів. Тому в планах ставити систему охолодження. 

Ви сказали, що намагалися створити більше комфорту для нового поповнення поголів’я? Що змінили? Чи довелося додатково готувати персонал? 

— Замінили обладнання, зокрема станки на опоросі — половину замінили повністю, а решту переробили до прийнятного стандарту. Бо то були станки старого зразка, не пристосовані для багатоплідної генетики. Наприклад, захисні дуги тепер просто необхідні — вони запобігають тому, щоб свиноматка не подавила поросят, коли лягає, — їх же аж 15. Систему подачі води, кормів також змінили в цих станках. 

Працюємо за данськими стандартами: на відділі очікування утримання свиноматок групове, на відділі осіменіння й опоросу — індивідуальне. 

Ми почали ретельно контролювати зернові, бо для данської генетики потрібен збалансований ефективний корм. Почали працювати з виробниками преміксів. Навіть якщо отримали зерно з іншими показниками, наприклад, іншим рівнем протеїну в пшениці, наново аналізуємо рецепт і змінюємо його. 

Взагалі зміна в годівлі, як і зміна препаратів, дуже впливає на вагу поросят. Як і зараження зерна мікотоксинами. Тож ми тепер взяли за правило кожну партію нового зерна перевіряти на наявність мікотоксинів. І залежно від їхнього вмісту ухвалюємо рішення: або ми коригуємо раціони для свиней, або таке зерно взагалі не застосовуємо. Намагаємося, щоб наші свинки їли якісне зерно. Маємо власну кормову базу, але частину пшениці та ячменю докуповуємо. Кукурудза своя. 

Щодо персоналу, то його також довелося готувати — тут згодився мій досвід роботи в Данії, інформація, яку отримуємо на конференціях, вебінарах тощо. Роботи працівникам додалося вдвічі. Бо якщо раніше до свиноматки з поросятами взагалі не потрібно було заглядати — планове лікування провів, і вони ростуть аж до відлучення, то тут треба щодня стежити, чи свиноматка поїла, чи порося не відстає в рості тощо. 

Нині актуальною є тема комфортного утримання тварин. Як вважаєте, гуманне ставлення покращує виробничі показники? 

— Думаю, добробут відіграє в цьому роль і немаленьку. Вважаю, тим, що ми встановлюємо нове обладнання на фермі, ми покращуємо комфорт свиней. Наші працівники ставляться до тварин нормально, зайве намагаються їх не турбувати. Це дуже важливо. Колись навіть була думка вмикати їм музику — попереднім генетикам, щоб хоч якось їх заспокоїти. 

Робимо іграшки для поросят, щоб вони бавилися, не кусали одне одного. У нас і так немає канібалізму чи якихось проявів агресії, а з іграшками ще краще. Іграшку зовсім нескладно зробити самому: приєднав пластикову каністру до ланцюжка — і це вже іграшка. Або трубу їм кинув, щоб вони її перекочували — і це відвертає їх, вони  стають спокійнішими. Тобто можна елементарно все зробити без жодних витрат. 

Яку систему годівлі — суху чи рідку — застосовуєте та якої думки про кожну з них? 

— Кожна система годівлі має плюси й мінуси. Ми практикуємо суху годівлю, хоч знаю, що рідка краща — і конверсія корму менша, і засвоюваність вища. Але для цього треба додаткові кошти й навчений персонал. У нас від початку була суха годівля — так і тримаємося її. Годівниці в нас якісні — компанії Hog Slat, вони забезпечують годівлю з мінімальними витратами корму, адже свині отримують порцію, саме таку, яка їм потрібна. Та й корм завжди свіжий і корисний. Все обладнання якісне, виготовлене з матеріалів із дотриманням належних стандартів. 

Нині в Україні все популярнішою стає поступова відмова від антибіотиків як профілактичного заходу. Ви не пробували таке практикувати?

— Це дуже важлива й актуальна тема. На жаль, у нас у країні застосування антибіотиків ніхто не контролює — не так, як у Данії, де ветлікар раз на квартал надає відомості про застосовані препарати. Вважаю, що повністю відмовитися від антибіотиків не вдасться — деякі хвороби лікують саме антибіотиками, але застосовувати їх для профілактики, обробляючи поголів’я, не варто. 

Торік ми суттєво зменшили застосування антибіотиків — почали додавати в корми пробіотики й пребіотики. Я навіть не сподівався, що воно спрацює, але результат є. 

Ще одна гостра тема для України — африканська чума. Чи вважаєте ви рекомендовані заходи біобезпеки ефективними? 

— Заходи біобезпеки повинні бути якісними. І не тільки з огляду на африканку — є чимало хвороб, не менш небезпечних для свиней. Хоч на практиці знаю, що не так легко підчепити африканку. 

На всіх фермах дотримуємося рекомендованих заходів біобезпеки — персоналу заборонено тримати свиней вдома — ми це перевіряємо. Звісно, працівникам заборонено приносити м’ясні продукти — вони можуть харчуватися у їдальні. Територія ферми поділена на різні зони, щоб персонал, який працює ззовні, не перетинався з працівниками, які працюють всередині. Персонал, який працює з тваринами, повинен суворо дотримуватися протоколу проходження в зону стаєнь (чисті/брудні, а також душ). На вході у ферму є дезкилимки, антисептики та змінне взуття відповідно до сектора ферми. Контролюємо, щоб машини, які до нас приїздять забирати свиней на продаж, були чистими. На території у нас навіть рампи немає — ми трактором заводимо пару голів, щоб контакту не було з автівками. 

На завершення розмови заведено запитувати про плани. Що ще хочете вдосконалити на своїй фермі? 

— Відомо, що переробляти набагато гірше, ніж будувати нове. Але якщо ми щось перебудовуємо, то намагаємося зробити це по-сучасному, за технологіями, які ще довго працюватимуть. Найближчі плани — поставити систему охолодження на комплексі. Для обігріву новонароджених поросят хочемо встановити бокси з кришкою — вони більш економні, ніж інфрачервоні лампи, якими користуємося тепер. 

Взагалі думаємо над тим, щоб здешевити виробництво, щоб менше відчувати коливання закупівельних цін на живець. Ми не можемо зробити це, заощадивши на кормах чи ветеринарному забезпеченню абощо, тож шукаємо інші шляхи. Наприклад, думаємо над тим, щоб встановити сонячні батареї. 

Ну, і розвиватимемо відгодівлю свиней, добудовуватимемо нові приміщення.  

ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ 

Іван Салата

Іван Салата, директор комерційного відділу ТОВ «Хог Слат Україна» 

— Як фермери, ми, як ніхто інший, знаємо, що потрібно для успішного бізнесу. Тож пропонуємо розумні технічні рішення для тваринницьких підприємств, зокрема в системі годівлі та вентиляції. 

Ефективним інструментом для оптимального використання корму, що унеможливлює його перевитрати, а отже, здороження собівартості виробництва, є годівниця. Обираючи годівницю, слід ураховувати такі характеристики: 

• годівниця повинна мати механізм регулювання подачі корму; 

• корм не повинен випадати в жолоб занадто легко. 

Оптимальна ширина кормового жолоба для поросят на дорощуванні — 19,5 см, на відгодівлі — 27–30 см. Оптимальний розмір кормового місця (відстань між перегородками) для поросят на дорощуванні (до 27 кг) — 15 см, на відгодівлі — 30 см. 

Якщо свиней дорощують до більших забійних кондицій, рекомендовано ставити годівниці з належною кількістю кормових місць. Наприклад, годівниця на чотири кормомісця по 30 см обслуговуватиме одночасно чотирьох дорослих свиней масою 100–110 кг. Але за ваги 120 кг тільки три тварини зможуть споживати корм одночасно з цієї самої годівниці.

Ще один важливий чинник якісного утримання поголів’я свиней, від якого залежить здоров’я стада, його якісні та кількісні характеристики — вентиляція. Ще й досі в Україні тваринники використовують ферми, збудовані за часів СРСР. Тому, коли постає питання реконструкції старих приміщень, доводиться зважати на їх конфігурацію й конструкцію. Можна удосконалити наявну систему вентиляції — шляхом змін у конструкції будівлі або оснащення ферми відповідним обладнанням. 

Україна розташована в помірно континентальній кліматичній зоні. Тому для українських виробників свинини більш економічно доцільним є американський підхід, який передбачає наявність підвісної стелі. Холодне повітря надходить не в робочу зону свинарника, а на горище і тільки потім подається всередину через припливні клапани в стелі. Повітряний потік «захоплює» тепло, що піднялося, й опускається на тварин уже підігрітим. Таким чином відбувається рекуперація теплого повітря, що зменшує витрати на обігрів. Підвісна стеля допомагає економити і влітку, зменшуючи об’єм приміщення для вентиляції. Наприклад, свинарник, розміром 21 . 72 м і заввишки 3,5 м має внутрішній об’єм 5292 м.. З підвісною стелею на рівні 2,4 м він становить уже 3629 м.. Таким чином, стеля зменшує робочий об’єм свинарника на понад 30%. 

Ще один важливий чинник якісного утримання свиней — теплоізоляція приміщення. Немає сенсу витрачати гроші на найсучасніші контролери, вентилятори й систему охолодження, якщо приміщення негерметичне і недостатньо теплоізольоване. 

  Людмила Морозова

журнал The Ukrainian Farmer, березень 2021 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ