Спосіб застосування поліпробіотиків залежить від цілей технологій і можливостей свиногосподарства

Поліпробіотики, що застосовують у годівлі сільськогосподарських тварин, можуть відрізнятися за складом і за способом застосування, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Тривалий час уважалося, що пробіотиками можуть виступати тільки представники облігатної мікрофлори кишківника, а перехідні та транзитні види не використовували у виробництві. Це було пов’язано з переконанням, що тільки «корінні» мешканці (наприклад, біфідо- й лактобактерії) можуть ефективно колонізувати кишківник і приносити користь.

Однак сучасна наука переглянула цей аспект. Учені зрозуміли: для терапевтичного ефекту бактеріям не обов’язково приживатися назавжди. Достатньо, щоб вони виробляли ферменти, вітаміни й антимікробні речовини у процесі свого транзиту.

Крім того, науковці виявили здатність багатьох видів Bacillus spp. утворювати мікроплівки на поверхні епітелію кишківника, що дає їм змогу закладати колонії, які можуть підтримуватися у робочому стані шляхом регулярного поповнення ззовні (з водою чи кормом).

Щодо способу застосування, то у свинарстві поліпробіотики вводять груповим способом через систему напування чи додаючи до комбікормів і преміксів. Обидва варіанти мають і переваги, й недоліки (див. таблицю).

Вибір способу застосування залежить від цілей технологій і можливостей господарства. Випоювання з водою вважають ефективнішим для швидкого відновлення здоров’я свиней, тоді як задавання з кормом ‒ зручнішим для тривалої профілактики та стимуляції росту.

Раніше ми писали, які пробіотики підходять поросятам-відлученцям.