Птахівництво розвивається
В Україні сьогодні є всі передумови для повноцінного відновлення та нарощування зовнішньої торгівлі продукцією птахівництва, тим паче, що є сприятливі умови на багатьох ключових зовнішніх ринках.
Більшість птаховиробників в Україні, чиї потужності не постраждали внаслідок бойових дій, нарощують поголів’я, налагоджують нові логістичні маршрути для експорту своєї продукції та поступово виходять на довоєнні обсяги виробництва. Про ринки продукції птахівництва, перспективи галузі, напрями її розвитку та експортні можливості розповів Сергій Карпенко, виконавчий директор Асоціації «Союз птахівників України».
— Пане Сергію, що сьогодні відбувається на птахівничому ринку України? Як на нього вплинула війна і які наслідки це матиме для виробників птахівничої продукції?
— Війна негативно вплинула на функціонування всіх підприємств галузі птахівництва, їх економічний стан, долі працівників.
Цілковитий хаос і не розуміння того що відбувається, порушення всіх логістичних маршрутів, мобілізація і звільнення працівників, зупинка експорту, заборона імпорту, проблеми із забезпеченням добовим молодняком, кормами, кормовими добавками, ветеринарними препаратами, порушення строків розрахунків за поставлену продукцію, брак обігових коштів, брак пального — це лише частина того, з чим стикнулися виробники в останні дні лютого і що вирішували протягом перших місяців війни.
Водночас з перших днів війни державні органи робили все для забезпечення стабільної роботи виробників продовольства, зокрема продукції птахівництва, та мінімізації негативного впливу на галузь в умовах воєнного стану.
Оскільки до таких подій в країні птаховиробники не були готові, відбулися порушення в планових посадках птиці, строках її утримання та забою. Виробники яєць змушені були позапланово позбуватися поголів’я курей-несучок. Деякі невеликі підприємства взагалі почали пропускати посадки птиці, на що впливала як невизначеність розвитку воєнних дій, так і відмова постачальників молодняку фізично його доставляти на вирощування в Україну.
Виїзд значної частини населення за межі держави, внутрішньодержавне переміщення людей, зниження купівельної спроможності населення через втрату чи скорочення заробітних плат, фактична зупинка експорту призвели до скорочення споживання продукції птахівництва та накопичення значних залишків на підприємствах.
І тут як ковток свіжого повітря для галузі стало позитивне розв’язання питання транзиту тваринницької продукції, зокрема птахівництва, через кордони країн ЄС. Це дало можливість в травні — червні розвантажити залишки й стабілізувати внутрішні ціни.
На жаль, бойові дії та окупація територій позначились і на виробничих потужностях галузі птахівництва. У Херсонській, Донецькій, Запорізькій, Харківській, Луганській областях є втрати виробництв, що найбільш відчутно вплинуло на виробництво яєць в країні.
За нашими оцінками, промислове виробництво м’яса птиці скоротилося за 6 місяців на 3% і становить 565 тис. тонн. Уже з квітня почалося поступове відновлення посадок птиці на відгодівлю, а в травні кількість посадженої птиці майже досягла рівня минулого року. Це свідчить про поступове відновлення виробництва і передусім невеликими підприємствами. Промислове ж виробництво яєць — 2,9 млрд штук, зменшення становить близько 20%.
Цінові тренди на продукцію птахівництва, завдяки зниженню цін на зернові, олійні та продукти їх перероблення, що є основними складовими комбікормів для птиці, залишилися практично на довоєнному рівні. Це дуже важливо для споживачів, адже продукція галузі є соціально значущою та повинна бути доступною у такі важкі часи для всіх громадян.
— Як змінився експорт птахівничої продукції?
— Воєнні дії повністю змінили логістику експорту продукції птахівництва з України. Якщо до цього переважну частину експортували морськими шляхами і лише частину постачань до країн ЄС забезпечували автомобільним транспортом, то зараз повністю всі вантажі вивозять до країн ЄС автомобільним транспортом, а транзит відбувається вже через порти Польщі, Румунії, країн Прибалтики. Це призвело до здорожчання перевезень, дефіциту рефрижераторів, черг на сухопутному кордоні України з країнами ЄС, що негативно позначилося на обсягах експорту продукції.
За шість місяців поточного року експорт м’яса птиці становив 198 тис.тонн, що на 9% менше аналогічного періоду минулого року. Попри провальний експорт в березні, вже в червні українські експортери відновили обсяги постачань на зовнішні ринки. Експорт яєць — 228 млн штук, скорочення становить 42% до попереднього року.
— Як позначиться відкриття нових ринків збуту на українських птаховиробниках? Чи покращиться співпраця з Великою Британією?
— Відкриття нових ринків збуту повинно позитивно впливати на торгівлю, однак з початку року продукцію птахівництва експортують до раніше відкритих країн. До Великої Британії українські виробники мали і раніше право експорту, єдине що існувало обмеження торгівлі через спалахи пташиного грипу в Україні. А от скасування ввізних мит і квот на імпорт продукції птахівництва з України країнами ЄС та Великою Британією дає змогу значно збільшити експорт саме на ці ринки, які до цього мали кількісні обмеження, а торгівля поза квотами робила нашу продукцію не конкурентоздатною на європейських ринках. Такий крок з боку наших партнерів є суттєвою підтримкою українських товаровиробників в складний період для нашої країни, тому потрібно максимально скористатися цією нагодою для розширення присутності продукції птахівництва на ринках країн ЄС та Великої Британії.
Сьогодні вітчизняні виробники налагоджують нові логістичні маршрути для експорту своєї продукції, тому є впевненість у повноцінному відновлені та нарощуванні зовнішньої торгівлі продукцією птахівництва вже найближчим часом.
— Що нині відбувається з імпортом м’яса птиці?
— Імпорт м’яса птиці за перше півріччя 2022 року становить 35 тис. тонн, що на 37% менше від аналогічного періоду минулого року. Скорочення відбулося передусім через зниження попиту з боку переробних підприємств, які теж зазнали значного впливу воєнних дій.
— Як розвиватиметься ринок птахівництва в Україні? Чи відбудуться глобальні зміни на ринку, наприклад зміняться основні гравці? Чи можна вже робити прогнози?
— Воєнні дії та окупація територій фізично не позначилися на виробничих потужностях основних виробників м’яса бройлерів. Чого не можна сказати про виробників яєць, де втрачено низку провідних підприємств в Херсонській, Донецькій, Запорізькій областях. Тому, на превеликий жаль, тут будуть зміни в обсягах виробництва основних гравців.
Ринки продукції птахівництва залишаються профіцитними, що в умовах воєнного стану, мабуть, добре для продовольчої безпеки держави, але це негативно впливає на фінансові результати діяльності сектору. Сподіватися на швидке відновлення внутрішнього попиту найближчим часом не варто, тому надважливим напрямом збуту м’яса бройлерів буде експорт, тим паче зараз складаються дуже сприятливі цінові тренди на деяких ключових ринках.
Виробники ж яєць традиційно будуть більше орієнтуватися на внутрішній ринок, однак перероблення і експорт будуть важливими каналами збуту для збалансування ринку та підтримки належного рівня прибутковості яєчного сектору.