Інтерв'ю

Поточний рік — «золотий» для експортерів !

Желько Ерцег
голова Наглядової ради компанії «Агро Інвест Україна»

Попри складну економічну та політичну ситуацію в Україні іноземні компанії дивляться на майбутнє українського агросектора з оптимізмом і наголошують — за рік-двааграрні компанії отримають безпрецедентні можливості для розвитку та посилять свої позиції на міжнародній арені. Цю думку поділяє і голова Наглядової ради компанії «Агро Інвест Україна» Желько Ерцег. Про те, чи поверне наша держава статус інвестиційно привабливого об’єкта та яку стратегію мають обрати вітчизняні аграрії на майбутнє, він розповів журналістам газети «АгроМаркет».

 

 

Чи позначилася політична ситуація в Україні на бажанні вашої материнської компанії (сербської MK Group — Ред.) продовжувати розвивати бізнес компанії в нашій країні?

– Зміна стратегічного напряму країни та влади дає Україні шанс на те, аби розвиватися й отримати «друге дихання». Тому наші сербські колеги з оптимізмом сприймають те, що тут відбувається.

 

– Як сильно постраждала інвестиційна привабливість України? 

– У нас були дуже серйозні плани і з будівництва об’єктів, і з розширення земельного банку компанії. На сьогодні після всіх подій, що відбулися, вони поставлені в режим паузи, принаймні до кінця першого півріччя 2014 року. Це не лише наша позиція, а й багатьох українських агрохолдингів. Політична нестабільність не може бути магнітом для інвестицій, а навпаки, відлякує потенційних інвесторів.

 

– Чи підуть із ринку аграрні компанії через політичну нестабільність?

– Я переконаний, що цікавість до агробізнесу в Україні не зменшиться. Так, можливо, підуть деякі неефективні оператори ринку та трохи зміниться структура агробізнесу, проте в цілому можливості для розвитку й інвестування у цьому сегменті залишилися сталими.

 

– Як змінилася структура посівних площ холдингу цього року в Україні? Які основні причини скорочення/збільшення посівних площ під певними культурами ви вбачаєте?

– Наша цьогорічна структура посівів відрізняється від структури, яка була в нас протягом усього періоду діяльності в Україні. Базуючись на результатах минулого сезону, який, на жаль, був не таким, як ми очікували, цьогоріч ми вирішили зменшити кількість кукурудзи й збільшити площі посіву під цукровими буряками та соняшником.

 

– Досить часто доводиться чути про те, що вирощувати цукрові буряки в Україні — справа ризикована та, зрештою, невдячна. Натомість ваша компанія збільшує посіви під цією культурою. Із чим це пов’язано?

– Вирощувати чи не вирощувати цукрові буряки — це питання, яке не прив’язане лише до того, наскільки ми технологічно здатні це робити, а передусім залежить від того, з якими партнерами ми працюємо. Нині для нас відкрилася можливість попрацювати з визнаним лідером галузі — компанією «Астарта». Цього року вони запускають у роботу цукровий завод в Оржицях, а оскільки він розташований у територіальний наближеності до наших полів, це й стало гарною мотивацією для збільшення посівів. Безумовно, у вирощуванні цукрових буряків є ризики — культура дуже чутлива до порушення технології, до того ж на результат дуже впливає людський фактор. Проте аналіз по культурах за минулий рік показав, що цукрові буряки були чи не найдохіднішою культурою сезону для нашої компанії.

 

– Як, на вашу думку, варто аграріям диверсифікувати ризики втрат врожаю й отримати більш-менш прийнятний прибуток?

– В Україні майже неможливо убезпечити себе від волатильності, адже немає прямих механізмів хеджування. Проте компанії, які хочуть захеджуватися, знаходять свої шляхи для цього. Я вважаю, що найліпша диверсифікація ризиків для агрохолдингу полягає перш за все у вертикальній інтеграції, оптимальному розпорядженні сівозміною й територіальній розгалуженості, яка завдяки різним кліматичним зонам допомагає за будь-яких умов отримати непогану середньозважену врожайність. Однак найбільший хеджинг для будь-якої компанії — це постійне прагнення до найнижчої собівартості виробленої продукції.

 

– Як ви вважаєте, чи впадуть ціни на сільгоспкультури цього року так, як минулого?

– На жаль, ціна на зерно вже давно не залежить лише від попиту й пропозиції на нього, і від оцінок майбутнього врожаю. Велику роль у цьому процесі відіграють зміни котирувань, ф’ючерсів, спекулятивні процеси  на світових біржах,  тощо. Минулого року, наприклад, ціна на кукурудзу була на рівні 170 доларів CPT, що подекуди навіть нижче за собівартість. На мою думку, ціна на кукурудзу цього року не буде опускатися нижче ніж 200 доларів, скоріше за все, вона буде на рівні 210–220 доларів за тонну CPT Black Sea.

 

– Як вплинула девальвація гривні на прибутковість і рентабельність вашого бізнесу?

– Для нас, як і для всіх українських компаній, що спрямовані на експорт зернових з України, поточний рік видався «золотим». Ми можемо суттєво економити свої витрати й при цьому отримувати більшу ціну товару. Порівнюючи сьогоднішню фінансову ситуацію в компанії з минулорічними результатами, можу сказати, що вона є набагато кращою. За мови, що ціни залишаться сталими, це дозволить нам вийти на середній рівень рентабельності.

Звичайно, я розумію, наскільки несприятливим є цей час для людей, які мають заборгованість і кредити. Хочу запевнити, що це короткостроковий ефект, і у довгостроковій перспективі ця ситуація допоможе українській економіці стати більш конкурентоздатною. Уже за рік-два українські аграрні компанії отримають безпрецедентні можливості для розвитку й посилять свої позиції на міжнародній арені.

 

– У планах вашої компанії є будівництво заводу з переробки кукурудзи на крохмаль. У чому ви вбачаєте унікальність цього об’єкта й коли він буде реалізований?

– Цей проект, як і багато інших цікавих інвестиційних проектів в Україні, поки що довелося відкласти. Сама ідея з’явилася через наше прагнення отримати додану вартість на той продукт, який у нас є головним, тобто кукурудзу. Якщо ми досягли успіхів у вирощуванні, маємо добрі врожаї, власну логістику й елеватори, то чому б цим не скористатися? Маємо намір збудувати завод у Яготині, неподалік нашого елеватора, де щорічно зберігається понад 120 тис. тонн кукурудзи. Логічним є те, що ми плануємо в майбутньому переробляти цю кукурудзу, адже з неї можна отримати не лише крохмаль, а й багато інших продуктів. На жаль, поки що я не можу сказати, коли розпочнеться будівництво — готові почати навіть через півроку, якщо політична ситуація в країні нормалізується.

 

– Ви й самі часто буваєте в полі й особисто контролюєте процес. Які помітили зміни порівняно з минулими сезонами?

– Знаєте, я часто жартую, що я набагато кращий агроном, ніж менеджер. Адже дійсно дуже люблю самостійно їздити в поле й дивитися на посіви. Цього року в більшості регіонів видалася дуже специфічна весна з великою кількістю опадів. Через це запізнилися із термінами сівби, проте, із другого боку, опади означають великий резерв вологи для літнього сезону. Уже незабаром ми будемо дуже вдячні природі за ці дощі. Наступне, що я помітив, — багато компаній пішли шляхом економії, передусім насіння та ЗЗР, і запроваджують менш витратні технології. Це відбувається через проблеми із фінансуванням і майже повну відсутність кредитування для аграріїв. На початку року через усі політичні події банки практично перестали фінансувати, а ті, що кредитували агросектор, давали гроші в гривні під такі відсотки, які жоден аграрій не зміг би платити.

 

– «Агро Інвест Україна» також пішов шляхом зменшення витрат?

– У нас не було проблем із коштами, адже в нас є можливість фінансування з-за кордону. Тож ми вирішили не економити й у повному обсязі дотрималися прийнятої в нас технології. Звичайно, були певні побоювання перед початком сезону, але ми вирішили сіяти. Тепер сподіваємося на гарний урожай.

 

– Крім рослинництва ваша компанія також активно працює й у галузі тваринництва. Наскільки прибутковим є ця галузь, та якою ви бачите її розвиток?

– Ми розвиваємо молочне тваринництво, вкладаємо кошти в реконструкцію й оновлення поголів’я, інвестували майже мільйон євро в нове обладнання. Ми вивели його на достойний рівень, однак у форматі компанії розглядаємо тваринництво як великий соціальний проект: отримавши ферми в спадок від колишніх господарів, ми вирішили не закривати комплекси, а зберегти пайовикам і працівникам робочі місця, забезпечивши їм стабільний заробіток. На жаль, я не бачу тут для компанії можливостей для серйозного заробітку. На мою суб’єктивну думку, тваринництво в Україні має розвиватись у форматі домогосподарств і невеликих ферм, де корови зможуть отримати максимум піклування та догляду.

 

Чи є в подальших планах компанії розширення земельного банку? Якщо так, то наскільки і в яких регіонах?

На сьогодні в нас близько 30 тис. гектарів землі в трьох областях. Ми, звичайно, хочемо збільшувати площі, проте цього року вирішили призупинити плани з розширення. Якщо ситуація зміниться на краще, то розглядатимемо варіанти в тих регіонах, де в нас уже є певні активи, наприклад, у Центральній і Західній Україні.

 

– Якими будуть ваші поради аграріям щодо того, як сьогодні вести й розвивати власний бізнес?

– Дозволю собі дати дві рекомендації. Перша порада для всіх бізнесменів — максимально застосовувати ефект від девальвації гривні. Друга — агрономам. Після травневих дощів приділіть велику увагу бур’янам і роботі з гербіцидами. Адже, втративши момент обробок, ризикуєте втратити до 40% майбутнього врожаю.

 

– Якою, на ваш погляд, має бути подальша агростратегія України?

– Я бував майже у всіх регіонах світу з розвиненим сільським господарством. Мені здається, що Україна не має брати приклад з інших країн, а повинна знайти свій підхід і стратегію. Це має бути шлях, де достойну роль будуть відігравати як великі агрохолдинги, так і середні господарства й фермери, але не дрібні фермери. Держава має давати однакові можливості для розвитку та підтримувати їх, аби вони відчували себе стабільно. Треба допомогти тим аграріям, які приноситимуть гроші в державний бюджет, а не забирають їх.

 

Цього року ви отримали премію «Аграрна Еліта України» за внесок у розвиток інфраструктури. Що особисто для вас означає ця нагорода?

– Це вже четверта премія, і кожна з них для мене особлива. Приємно, коли визнають наші досягнення. Цьогорічна нагорода, мабуть, найбільше відповідає нашій стратегії. Адже з першого дня роботи «Агро Інвест Україна» була спрямована на розвиток потужностей та інфраструктури. Минулого 2013 року ми відкрили елеватор у Вінницькій області й таким чином повністю закрили потребу в зберіганні виробленого нами зерна.

 

Довідку про ТОВ «Агро Інвест Україна» можна прочитати ТУТ.

 

Інтерв’ю було надруковано у газеті АгроМаркет. Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті АгроМаркет та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”. Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».