Тваринництво
Головне:
Інтерв'ю

Нуклеус-ферма

Богдан Бандрівський
керівник ТОВ «Угринів Еко ферм»
Поділитись:

Свинарське господарство «Угринів Еко ферм», що на Львівщині, збирається постачати якісний генетичний матеріал українським свинарям.

ТОВ «Угринів Еко ферм» — молоде свинарське підприємство на Львівщині, яке попри епідеміологічні негаразди в Україні швидко та динамічно розвивається. Тут поставили за мету навіть не забезпечити українців якісною свининою, а глобальніше завдання — відродити високий генетичний потенціал вітчизняного свинарства. Як це відбувається, про найближчі перспективи розвитку та сьогодення нашому кореспонденту розповів керівник ТОВ «Угринів Еко ферм» Богдан Бандрівський

Богдане Богдановичу, коли було створено господарство та в якому напрямі розвиваєтеся сьогодні? 

— Ми розпочинали працювати у 2015 році. Раніше це була просто свинотоварна ферма. Вирощували свиней за сучасними технологіями й здавали їх на м’ясо (сьогодні загальна кількість свинопоголів’я у нас сягає 16 тис. голів). У 2017 році вирішили змінити напрям і скоординувати основні зусилля на племінну роботу. Для цього закупили у свого партнера — данської компанії BREEDERS OF DENMARK племінних свинок і кнурців Danish Genetics трьох порід — ландрас, йоркшир і дюрок. Основна наша мета — отримати гібридну свинку (F1), яка є основною виробничою свинкою на товарній фермі й тому має найбільший попит в Україні.

Ви зупинилися на данській генетиці. Чому саме на ній? 

— Ми довго підбирали генетику від провідних компаній, представлених на європейському ринку, вивчали всі «плюси» та «мінуси» кожної з них, але дійшли висновку, що данська генетика свиней є найкращою у світі. З компанією BREEDERS вели переговори понад два роки. Зупинилися на згаданій компанії тому, що її багаторічний досвід дозволяє постачати племінних тварин бездоганної генетичної цінності та якості, які разом із технологічним супроводом є основою успішного бізнесу для свинарів по всьому світу. 

Розкажу трохи про породи, які ми обрали. Данський ландрас є однією з материнських порід у данській програмі схрещування. Ця порода відрізняється винятковою багатоплідністю, високою репродуктивністю та хорошими забійними якостями, тому її використовують як материнську лінію для отримання гібридної свинки F1, відомої в усьому світі своїми економічними показниками у виробництві відгодівельних свиней. 

Данський йоркшир також використовується як материнська лінія в данській племінній програмі. Йоркшир характеризується хорошими материнськими якостями та високими виробничими показниками. 

Данський дюрок — термінальний кнур у племінній програмі Danish Genetics. Дюрок відомий своїми високими приростами, низькою конверсією корму, високими виходами та доброю якістю м’яса. Ось чому дюрок є очевидним вибором по батьківській лінії в заплідненні гібридних свинок F1 для виробництва товарних свиней, бо шляхом цього схрещування досягаються ідеальні виробничі результати. 

Які переваги данських гібридних свинок? 

— Данська гібридна свинка (F1) — це, як я вже згадував, результат схрещування данського йоркшира з данським ландрасом, що забезпечує низьку конверсію корму, високі прирости, хороші материнські якості, витривалість і відмінні відгодівельні показники. 

Окрім генетичного потенціалу важливим чинником є високий статус здоров’я тварин. Уся племінна система Danish Genetics є PRRS-негативною, а також учасником незалежної програми контролю здоров’я SPF. Тому свинки F1, вирощені в Україні, так само мають високий статус здоров’я (Червоний SPF). 

Маючи товарну ферму, ми на власному досвіді переконалися, що товарне поголів’я в результаті використання цього методу трипородного схрещування швидко росте (до 150–155 днів тварина досягає 118 кілограмів), а також має низьку, порівнюючи з іншими генетиками, конверсію корму — маючи затрати на корм основною складовою в собівартості, це надзвичайно важливий показник. І це далеко не всі переваги. Гібридну свинку можна запліднити будь-яким кнуром (петрен, дюрок й ін.) і господарство отримає поросят із високим темпом росту й виходом пісного м’яса, яке дуже задовольняє українські м’ясокомбінати. 

Скільки гібридні свинки F1 приводять поросят? 

— Багатоплідність — це ще одна з переваг данської генетики. В середньому за опорос отримуємо 16–17 живонароджених поросят, хоча буває і понад 20. Що цікаво, поросята народжуються вагою не менше як 1,1–1,2 кілограма, відсоток мертвонароджених невисокий — 0,2–0,3%.  

Свиноматки данської генетики добре приходять в охоту, в них високий відсоток запліднення. Це тому, що вчасно виявлена охота, запліднена свинка та якісна сперма, котра перед осіменінням ретельно обстежується у нашій лабораторії на сучасному німецькому обладнанні. Опороси проходять швидко, без проблем. Також свиноматки цієї генетики відзначаються високою молочністю в період лактації. 

За такої багатоплідності як вирішуєте питання з браком сосків? 

— Важливо розуміти, що основний показник у свиноматки — це молочність, і свиноматка може вигодувати більше поросят, ніж має сосків, якщо вона має достатньо для цього молока. Під свиноматкою залишаємо 14 плюс одне порося (щоб всі соски добре працювали). Для інших поросят використовуємо «мачухи» з високою молочністю. Що характерно, свиноматки цієї генетики відзначаються миролюбним характером, тому до чужих поросят ставляться спокійно. 

Які особливості утримання тварин на вашій фермі? 

— Маємо сучасні свинарники для утримання різних технологічних груп свиней (цехи осіменіння, очікування, опоросу, дорощування, відгодівлі). Наше підприємство будувалося за сучасними технологіями, з використанням найкращого обладнання. У нас встановлено автоматизовані системи годівлі, водопостачання, мікроклімату, гноєвидалення. Наші працівники, які ведуть племінну роботу, пройшли навчання та стажування на кращих фермах Данії. Словом, нам вдалося створити нуклеус-ферму, не гіршу за європейські. У своїй роботі використовуємо з’єднану з інтернетом програму обліку та реєстрації, спеціально розроблену для свиноферми, що дозволяє вести цілеспрямовану роботу з поголів’ям, аналізувати й контролювати необхідні технологічні показники: продуктивність (відсоток осіменіння та перегулів, кількість поросят за опорос, молочність, інтенсивність використання свиноматки, середньодобовий приріст поросят); непродуктивні кормодні; тривалість використання свиноматок і кнурів; тривалість підсисного періоду, вік і маса поросят на відлученні; рух поголів’я стада; щільність розміщення свиней у станку; отримувати й аналізувати інформацію по племінній роботі. 

Щоб створювати якісний племінний матеріал в Україні, наше підприємство, так само, як племінні ферми Данії, зареєстроване у данській генетичній базі Danish Genetics. Це дозволяє оперативно аналізувати показники данським фахівцям, визначати проблемні ділянки й допомагати швидко вживати заходи для їх усунення. 

Яку практикуєте годівлю? 

— Тільки суху. Раціони з багатьма складниками розробляють для кожної технологічної групи тварин, де необхідно внести багато компонентів: білки, жири, вуглеводи, незамінні амінокислоти, вітаміни, мінерали, мікрота макрокомпоненти, ензими, підкислювачі, підсолоджувачі, ароматизатори тощо. 

Як на підприємстві здійснюється біобезпека? 

— У нас дуже високий рівень біобезпеки. Територія свиноферми огороджена двоконтурною огорожею. На всіх виходах і під’їздах до ферми встановлено дизбар’єри з дизрамками. Всім працівникам вдома суворо заборонено утримувати свинопоголів’я. На територію вони проходять тільки через санпропускник. Забезпечені двома комплектами спецодягу та взуття, мийними засобами та засобами для прання. Харчування (обіди) — тільки на підприємстві, домашню їжу проносити заборонено. 

І наостанок про перспективи… 

— Ми успішно запустили племінний репродуктор і вже починаємо попередній запис свинарських господарств, які хочуть придбати (як напряму, так і через BREEDERS) якісний генетичний матеріал із високим статусом здоров’я. Мірою того, як реагуватиме ринок, збираємося нарощувати племінне поголів’я, адже дефіцит в Україні якісного генетичного матеріалу обіцяє добрі перспективи розвитку. І, звичайно, найперша наша мета — забезпечити ремонтним поголів’ям власне господарство для відтворення стада. 

Інна Бірюкова

журнал The Ukrainian Farmer, листопад 2019 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Поділитись: