Тваринництво
Головне:
Інтерв'ю

Курс на зближення

Євген Ворона
перший заступник генерального директора компанії ТЕХНА
Поділитись:

Що треба та як можна змінити у виробництві яєць для досягнення європейської якості продукції

Україна іде шляхом адаптації законодавства, що регламентує харчову промисловість до нормативної бази ЄС. Ми прагнемо не лише самі споживати якісні продукти, а й експортувати їх. А це означає, що треба добряче попрацювати над організацією виробництва — увідповіднити його до європейських вимог, отримати потрібні сертифікати, підтвердити належну якість умов виготовлення продукції та самого продукту. Як розвивається птахівництво у цьому напрямі, чи є можливості й ресурси в українських господарств виготовляти продукцію «європейського» зразка, спробуємо з’ясувати в розмові із Євгеном Вороною — першим заступником генерального директора компанії ТЕХНА, вітчизняного виробника обладнання для промислового птахівництва.

Євген Ворона

– Євгене Анатолійовичу, на вашу думку, українські виробники яєць і м’яса птиці готові підтягнутися до європейських норм утримання птиці? Адже саме це доведеться зробити в першу чергу.

– Насправді, так, це найголовніше питання — чи готові. Чи готові піти на витрати, переобладнати потужності, переглянути використання кормів, відпрацювати нові технології. І, на жаль, чіткої відповіді ми не маємо.

Не йдеться про наших славетних експортерів — свою рішучість до змін вони вправно демонструють діями. Питання є до виробника середньої ланки, який рано чи пізно постане перед вибором — рухатися далі чи лишитися пасти задніх, а, може, й вийти з гри взагалі. Бо всі ми розуміємо, що розвиток нашого суспільства, ріст свідомості споживачів мусять змістити пріоритети з «купувати дешево» на «споживати якісне». Якісною та безпечною має бути не лише продукція, що експортується, а й та (навіть насамперед та), яку отримує вітчизняний споживач. Адже продовольча безпека держави — це запорука її розвитку. Тож,вочевидь, потреба змінюватися існує, і вона вже виходить на перший план.

– Логічно тепер запитати, чи є у вітчизняних птахівників можливості змінюватися і які? Маються на увазі об’єктивні, відкриті, такі, якими вони можуть скористатися за бажання.

– За бажання, звісно є! Це, знаєте, класична ситуація: хто хоче діяти, шукає можливості, а хто не хоче — причини й відмовки. Так от щодо можливостей розвитку. Насамперед, безперечно, наші українські птахівничі господарства хвилює фінансова можливість, що зазвичай стає головним стримувальним чинником дій.

Проте варто нагадати, що вже котрий рік поспіль функціонує Державна програма підтримки аграріїв, яка, власне, й має на меті допомогти тим підприємствам, що хочуть розвиватися. Впровадженням Програми керує Мінагрополітики України. Суть її полягає в компенсації коштів, витрачених на придбання сільськогосподарської техніки й обладнання. Держава повертає 25% вартості, зазначеної в документах купівлі-продажу обладнання, яке придбала компанія. І це досить суттєва підмога. За майже три роки роботи Програми кілька птахівничих підприємств скористалися нагодою.

І сьогодні ми бачимо результати: вони наростили виробництво, розширили коло збуту своєї продукції, поступово перетворюючись з локальних постачальників на регіональних чи навіть національних. Крім того, ми знаємо про їхні наміри розвиватися далі, адже вони вже впевнилися у дієвості державної підтримки й відчули позитивні наслідки власної рішучості.

Якщо ж під можливостями ми маємо на увазі належне технічне оснащення, то маю сміливість заявити, що воно в Україні теж є. Передусім я кажу про обладнання вітчизняного виробництва, адже якщо ми зважуємо реальні конкретні можливості українського птахівничого сектору, то саме воно має значення, бо за Програмою підтримки можна придбати техніку тільки вітчизняного виробництва.

Отже, обладнання для птахівництва українського виробництва на нашому ринку є. І я, як представник компанії, що вже майже 20 років випускає його, можу запевнити, що і асортимент, і якість обладнання повністю відповідають сучасним потребам птахівничої галузі. Про це говорить географія наших продажів і стабільне зростання попиту на обладнання з боку господарств різних країн світу. До того ж компанія ТЕХНА відзначена в незалежному дослідженні компанії Future Market Insights як один із 10 ключових світових постачальників птахівничого обладнання.

Ми як виробник обладнання робимо все, що від нас залежить, аби бути в тренді галузі й навіть іти на крок попереду, передбачаючи, так би мовити, майбутні зміни як на законодавчому рівні, так і на рівні культури утримання сільськогосподарської птиці й споживання птахівничої продукції. Саме так, на випередження ми діяли, працюючи над розробкою концептуально нового обладнання, у якому поєднано наукові й технічні досягнення світової птахівничої галузі, використано плюси різних технологій утримання сільськогосподарської птиці, максимально усунено їхні недоліки. Йдеться про систему EGGoist. Торік ми представили її нашим птахівникам на щорічній конференції «Птахівництво України».

Це обладнання для безкліткового утримання курей-несучок на ґратчастій підлозі в кількаповерховому пташнику — 3, 4 або 5-ти. На противагу звичайному підлоговому утриманню тут автоматизовано всі виробничі процеси, включно зі збиранням яєць і видаленням посліду (годівля, напування, мікроклімат — уже само собою). І, до речі, про фінансові можливості: цей різновид обладнання нещодавно додано до списку такого, що підпадає під компенсацію, а разом із ним й альтернативні системи BALTIKA — теж для безкліткового утримання курей-несучок. Тож пропоную нашим птахівникам замислитися щодо змін.

– Однак, на жаль, ми часто стикаємося з недовірою до вітчизняної техніки. Навіть трапляється, що сільгоспвиробники роблять вибір на користь імпортного обладнання, свідомо йдучи на збільшення витрат.

– Не заперечую, буває, і навіть не безпідставно. Проте щодо птахівничого обладнання, то ця недовіра зовсім не виправдана. Принаймні щодо продукції, яку випускаємо ми. Як я вже казав, українська ТЕХНА — один із ключових постачальників обладнання для птахівництва у світі. І всі інші компанії-виробники з десятки лідерів виготовляють обладнання більш-менш одного рівня якості. В когось краще одне, в когось — інше, звісно, і недоліки трапляються у всіх.

Проте найвагоміша користь від співпраці зі «своїми» полягає у відсутності кордонів — у прямому сенсі. Тому що це означає простоту розрахунків і логістики, скорочені строки виготовлення й поставки, сервісну, технічну та технологічну підтримку в будь-яку мить, коли їх потребують на об’єкті.

До того ж ураховуючи, що вітчизняне обладнання відповідає тим самим міжнародним стандартам якості, що й обладнання іноземних торгових марок, гадаю, заперечень проти придбання вітчизняної техніки не мало б виникнути. Скажу відверто, в професійних колах щодо нашої компанії існують різні й часто протилежні думки. Все через різний набутий досвід і обставини, що супроводжували співпрацю з тою чи іншою компанією в різні роки нашої діяльності. А ще, часто, і це найнеприємніше, коли думки людей формуються на безпідставних чутках чи подіях двадцятирічної давнини.

Проте ж ми змінюємося, як і всі інші відповідальні виробники по всьому світу, ми не стоїмо на місці й не випускаємо сьогодні, у 2019 році, обладнання, яке воно було у 2000-му. Ми розвиваємося, відшліфовуємо технології виробництва, регулярно модернізуємо потужності заводу, переглядаємо постачальників сировини за потреби. У 2017-му започаткували інноваційний центр із власним пташником — реальним і повноцінним. На його базі працюють над новими розробками наші конструктори й технологи, тут проводить планові навчання Сервісна служба компанії, збираючи спеціалістів, які обслуговують наше обладнання в різних країнах по всьому світу. Чи це не підтвердження наших серйозних намірів як виробника птахівничого обладнання? Чи не говорить це про усвідомлення нами відповідальності за нашу продукцію перед споживачем?

Ми налагодили виробництво не на рік-два, а на довгі десятиліття, й дорожимо своєю репутацією. Хто, як не ми, зацікавленні в належному виконанні взятих на себе зобов’язань. І це саме те, що гарантує хороші результати співпраці з компанією ТЕХНА — українським виробником обладнання для промислового птахівництва. Тож варто все ж таки частіше озиратися та краще придивлятися до тих, хто поруч.

До того ж придбання вітчизняної техніки — це не абиякий внесок у розвиток українського аграрного машинобудування — вагомого сектору державної економіки. Його зміцнення неодмінно матиме позитивні наслідки для України. Отже, будьмо патріотами нашої держави та професіоналами кожний у своїй справі та підтримаймо один одного на обраному шляху.

Марія Махновець

журнал «Наше птахівництво», вересень 2019 року

Усі авторські права на інформацію, розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/,  належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій згідно із Законом України «Про авторське право та суміжні права».
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Поділитись: