На тлі агрокліматичних умов, які дедалі складніше прогнозувати, сільгоспвиробники вкотре зустрічають зиму з тривогою про озимі посіви. Утім, це ще й час, аби замислитися про формування ярого клину майбутнього врожаю, — проаналізувавши труднощі й ризики, що виникали і виникають поточного сезону. Тому не зайвим буде звернути увагу на основні тенденції та ринкові виклики.
Структура озимих посівів
У зерновому сегменті рослинництва в Україні на озимі посіви припадає суттєва частка виробництва. Так, наприклад, за попередніми результатами збиральної кампанії 2017 року валовий збір озимих культур становив 47% загального валового збору зернових. За результатами 2016 року цей показник зафіксовано на рівні 44%. Формується ця частка всього трьома культурами, для яких характерні різні тенденції у формуванні посівів.
Основа озимого клину — озима пшениця. Частка площ під цією культурою — 85% загальної площі озимих посівів у середньому за три останніх сезони. До того ж у структурі загальної площі під пшеницею на озимі посіви припадає в середньому 97%.
Відповідно до оперативних даних Мінагрополітики, під урожай 2018 року озиму пшеницю посіяно на площі 5,98 млн гектарів, що лише на 2% менше за показник попереднього року та відповідає посівним площам, сформованим у 2015 році під урожай 2016 року. Також, згідно з даними на 21 грудня, сходи отримано на 99% засіяних площ. Це непоганий результат, порівнюючи з попереднім роком, коли аналогічний моніторинг показав, що зійшло менше за 95% посівів.
Другою культурою за розміром посівів є озимий ячмінь, частка якого в озимому клині становить у середньому 13% за три останніх роки — спостерігається стійка тенденція до зменшення площ під цією культурою. Так, під урожай 2018 року озимий ячмінь посіяно на площі 826 тис. гектарів, що на 6% менше, ніж попереднього року й на 16% менше, ніж під урожай 2016 року. Частка озимих посівів у загальній площі під культурою останніх два сезони оцінюється у 35%. Відповідно, основу врожаю ячменю складають, все ж таки, ярі посіви, тому за зміни кон’юнктури зменшення озимого клину може бути компенсовано збільшенням площ під ярими сортами. Під урожай 2018 року, згідно з оперативними даними, сходи озимого ячменю отримано на площі 799 тис. гектарів, що становить менше ніж 97% посівної площі та є вищим показником, ніж минулого року, коли сходи було отримано на 95% площ.
І найменші площі в озимому клині зернових культур — під житом, урожай якого практично на 100% формується саме озимими посівами. Після певного збільшення площ під цією культурою поточного сезону, знову спостерігається зменшення посівних площ. Під урожай 2018 року озиме жито посіяно на площі 148 тис. гектарів, що на 13% менше, ніж під урожай 2017 року. Сходи культури отримано на 99% засіяних площ, проти 97% за формування врожаю поточного сезону.
Загалом сумарна посівна площа під озимими зерновими під урожай 2018 року скоротилася всього на 3%, що в межах нормальних сезонних коливань. І якщо нове скорочення площ під житом було цілком прогнозованим на фоні низької прибутковості цієї культури, то на фоні збереження глобального попиту й зниження світової пропозиції скорочення площ під ячменем в Україні було дещо неочікуваним. Однак, вочевидь, пояснення достатньо прості й зводяться до несвоєчасного звільнення площ під пізніми культурами та сприятливості погодних умов на момент сівби.
Зони ризику
Саме погодні умови є основним предметом спостереження й приводом занепокоєння аграріїв у зимовий період. І, як завжди, з боку агрометеорологічних умов не обходиться без сюрпризів і цього року. Одним із трендів цьогорічної перезимівлі є аномально теплий грудень. Так, за спостереженнями агрометеорологів, у багатьох областях України в другій декаді грудня було зафіксовано близьку або на 1 °С вищу температуру, ніж абсолютні максимуми для цього періоду з 1951 року. В результаті в певних регіонах країни (у Донецькій, Полтавській, Черкаській, Дніпропетровській, а також південних областях), де рівень середніх температур перевищував +5 °С, спостерігалися слабкі ростові процеси. В інших областях таких процесів не спостерігалось, але й не було глибокого зимового спокою посівів — спостерігається затримка в загартовуванні озимини й знижується їх стійкість до впливу низьких температур. Така тенденція має глобальний характер і спостерігається в інших європейських країнах.
Експерти MARS повідомляють, що відсутня або слабка морозостійкість озимих культур характерна для більшості країн ЄС. Ця ситуація є небезпечною, оскільки може призвести до суттєвого вимерзання посівів у разі різкого похолодання в регіонах, де немає достатнього снігового покриву. В Україні достатній, а місцями надмірний, сніговий покрив утворився переважно в західних і північних областях. На решті територій можливе вимерзання озимих, особливо в регіонах, де посіви не набрали потрібної сили.
Традиційно в південних регіонах, а цього року ще й у Харківській і Донецькій областях, спостерігається нерівномірний розвиток озимих зернових культур і суттєва частка слабких і зріджених посівів. Лідирує по цьому показнику Донецька область, де станом на 21 грудня з 343 тис. гектарів під озиминою на 110 тис. (32%) сходи є зрідженими й слабкими. Також майже третину (32%) слабких сходів зафіксовано у Харківській області, а в Запорізькій — 28%. Ще в двох південних областях — Херсонській і Миколаївській близько 20% посівів зріджені або слабкі.
Хоча поступово ситуація змінюється на краще. Ще тиждень тому оперативні дані показували, що в Донецькій області слабкими є близько 45% озимих зернових культур. Загалом у п’яти названих регіонах зосереджено 37% посівів озимих зернових в Україні. Тому різкі зміни погоди можуть призвести до суттєвих втрат, і тоді гостріше постане питання формування ярого клину, що обов’язково повинен плануватись з урахуванням поточних ринкових тенденцій і попиту.
Ярі претенденти
Світовий попит на фоні експортної орієнтації українського зернового ринку є базовим чинником, що має формувати майбутній урожай. І тут можна відзначити кілька цікавих тенденцій. Насамперед слід звернути увагу, що, відповідно до прогнозів USDA, чи не єдиною зерновою культурою, для якої прогнозується збільшення споживання у 2017/18 МР, є кукурудза. Обсяг світового споживання цієї культури американські експерти оцінюють на рівні 1063 млн тонн +3% до показника попереднього сезону. Для виробництва цієї культури характерне зниження виробництва поточного сезону — до 1045 млн тонн (–3%), що нижче за обсяги глобального споживання й може бути привабливим сегментом у майбутньому сезоні.
Також можна відзначити сегмент ячменю, де спостерігається глобальний тренд зниження виробництва, обсяги якого оцінюють у 142 млн тонн, що на 4% менше за тогорічний показник. При цьому попит знизився всього на 2% й становить 147 млн тонн, що також перевищує рівень виробництва. Враховуючи зниження виробництва цієї культури в ключових країнах — Канаді, Австралії та ЄС для України цей сегмент також є цікавим.
Щодо суто українських тенденцій, то можна виділити тільки чотири ярих культури, для яких зафіксовано приріст посівних площ поточного сезону. Насамперед це, звичайно, кукурудза, площі під якою збільшилися на 6% і перевищили 4,5 млн гектарів. Також на 6% було збільшено посіви ярої пшениці, але на загальний обсяг виробництва цієї культури це суттєво не впливало.
| Cтруктура озимих посівів зернових культур в Україні, тис. га |
|
| Топ-5 регіонів за обсягами слабких посівів у 2017 році, тис. га |
 |
| Основні ярі культури з приростом площ, тис. га |
 |
Крім того, на 19% збільшилися посіви гречки, сягнувши 184 тис. гектарів. Це дозволило суттєво зменшити дефіцит виробництва цієї культури й знизити ціни в сегменті. В результаті з урахуванням низької урожайності привабливість культури знов знижується, і в майбутньому сезоні навряд чи можна розраховувати на суттєве збільшення площ.
Окремо слід відзначити бобовий бум в Україні. Під впливом активного попиту на зовнішньому ринку й зростання внутрішніх цін, які в червні 2016 року досягли рекордного рівня, — понад 9500 грн/т, два роки поспіль спостерігається суттєве збільшення посівних площ під горохом. Площі під цією культурою в Україні у 2017 році сягнули 411 тис. гектарів, що в 1,7 раза більше, ніж попереднього року, й дозволило сформувати рекордний урожай, який оцінюється більше ніж у 1,1 млн тонн.
Таке збільшення є позитивним також з агрономічного погляду, але у цьому сегменті є й певні негативні моменти. Одним із ключових на сьогодні чинників є торговельна політика Індії, яка є ключовим імпортером бобових культур у світі. Так, з метою захисту власних аграріїв і стимулювання внутрішнього виробництва, в листопаді в Індії підвищено імпортне мито на горох до 50%, що може дещо знизити активність торгівлі у цьому напрямі й тиснутиме на ціни на внутрішньому ринку. Ба більше, в грудні в Індії було підвищено мито й на імпорт нуту та сочевиці — до 30%, що знижує привабливість і цього достатньо вигідного напряму.
Тут слід зазначити, що в ціновій динаміці вже окреслився негативний тренд, і за останній місяць внутрішні ціни на горох в Україні знизилися майже на 500 грн/т й на сьогодні становлять трохи більше за 7000 грн/т. Крім індійського чинника свою роль у зміні динаміки відіграв і високий урожай культури, що за стабільного внутрішнього попиту формує надлишкову пропозицію на ринку. Тому з урахуванням зазначених тенденцій у формуванні врожаю 2018 року не виключено зменшення посівних площ під горохом.
Таким чином, узагальнюючи основні тенденції, можна дійти певних проміжних висновків і зробити прогнози:
• близько 30% озимих посівів зернових культур в Україні на сьогодні в зоні ризику, і більша частина їх може загинути в разі різкої зміни погоди;
• одними з перспективних культур для ярого клину в зерновому сегменті є кукурудза та ячмінь;
• посіви гороху (й інших бобових) і гречки можуть скоротитися, як порівняти із цьогорічними показниками;
• ринкові тенденції в зерновому сегменті достатньо активно й часом несподівано змінюються, що призводить до неодноразового перегляду прогнозів і оцінок.
Андрій Купченко
аналітик ІА «АПК-Інформ»
газета “АгроМаркет”, січень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
