Сучасне обладнання допомагає молочній фермі ФГ «Маїсс» бути рентабельною
Якість і функціональність
Сучасне обладнання допомагає молочній фермі ФГ «Маїсс» бути рентабельною
Розмірковуючи про чинники, які впливають на кількісні та якісні показники молока, найперше згадують генетику, потім корми, стан здоров’я корів. У цій статті хотілося б поговорити про роль обладнання ферми у підвищені продуктивності молочного стада.
Отже, знайомтеся: ФГ «Маїсс», що на Хмельниччині. Розпочинало діяльність 2002 року, тваринництвом почали займатися 2010 року, викупивши ферму зі стадом 90 голів ВРХ. Сьогодні поголів’я господарства становить 4,5 тис. голів, зокрема 1600 дійних корів, які в середньому дають по 39 л молока на добу. Підприємство має статус племзаводу з розведення голштинскої породи корів, займається американською селекцією. Дев’яносто відсотків новонароджених телят — телички, адже в господарстві практикують штучне осіменіння сексованою спермою. Тож, окрім молока, господарство реалізує молодняк ВРХ — так, минулого року було продано 470 нетелів та 300 телиць.
Розповідаючи про обладнання для молочної ферми, заступник директора з тваринництва Сергій Нетяга наголошує: «Перш за все воно повинно бути функціональним. Це як автомобіль — надійний, безпечний, комфортний, який тебе ніколи не підведе і є надійним помічником і в роботі, і на відпочинку. Так і обладнання — воно нам потрібне для розвитку, для покращення результатів виробництва, адже незважаючи ні на що, ми продовжуємо нарощувати поголів’я, розбудовуємося».
Уже понад 10 років надійним постачальником обладнання для молочної ферми «Маїсс» є компанія «Тріолакт». Першим спільним проєктом стала доїльна установка Milkline з системою доїння Р4С з почетвертним контролем молока Ялинка 3 . 2 . 10. Варто згадати: спершу «Маїсс» планували поставити обладнання іншої компанії, навіть встановили для нього рами, але коли подивилися, в якому воно жахливому стані, відмовилися від послуг постачальника. Уже на встановлені рами «Тріолакт» поставили своє обладнання, а через чотири роки доповнили його. Третю чергу доїльної зали встановлювали вже суто з «Тріолакт» — повністю довіряли компанії.
— Раніше ми доїли корів доїльними апаратами, молоко надходило в бачки, — згадує Сергій Нетяга. — Коли встановили доїльну установку Milkline, поліпшилася насамперед якість молока, в рази зменшилася кількість соматичних клітин у ньому. Контролює якість молока роздільна система доїння Р4С, якою оснащена установка. Саме вона дає нам змогу успішно боротися із маститом — одним з найбільш розповсюджених захворювань дійних корів. Раніше ми виявляли мастити вже на клінічній стадії, натомість система Р4С дає змогу виявити ознаки цієї хвороби на початковій стадії розвитку, коли ще немає запалення. Відповідно, тепер ми значно менше використовуємо антибіотиків для лікування хвороби. Тобто ми не тільки поліпшили здоров’я наших корів, але й економимо значні кошти на закупівлю ліків. Також установка дає змогу підвищити надої — за рахунок системи відокремленого доїння по долях вимені. Пульсація апарату на кожній дійці зупиняється у момент закінчення молоковіддачі, що унеможливлює навіть короткочасне «сухе» доїння. Та й загалом наша доїльна установка — це кращі умови для доїння корів і роботи персоналу.
Зона комфорту
Одна з основ продуктивності молочного стада — належні умови утримання корів, створення відповідного мікроклімату в корівнику. Так, для корови комфортною вважається температура повітря 4–20 градусів. Якщо ж вона піднімається вище ніж 25 градусів та ще й вологість повітря підвищується — тепловий стрес корові гарантовано. З погіршенням самопочуття зменшується й кількість спожитого корму, відповідно, й знижуються надої. У ФГ «Маїсс» проблему комфортного утримання корів вирішили, встановивши систему вентиляції Gigola&Riccardi. Тепер, навіть коли зовні температура досягає критичного рівня, в приміщенні ферми вентилятори створюють відчуття приємного легкого бризу.
Додають комфорту тваринам і автоматичні щітки-чесалки. За словами Сергія Нетяги, це не розкіш, а необхідність для тварини. Адже щітка стимулює кровообіг, видаляє паразитів та очищує шкірний покрив. Спокійні та розслаблені тварини віддячують додатковим молоком.
Структуровані корми
Відомо, що основну частину раціону корів становлять грубі корми — сіно, силос, сінаж, які містять значну кількість сирої клітковини, дуже корисної для роботи рубця тварини. А перш ніж вони дійдуть до кормового столу, їх треба подрібнити і роздати. Пам’ятаєте, цитату Сергія Нетяги про функціональне обладнання на початку статті? Вона безпосередньо стосується й самохідних кормороздавачів Sgariboldi — горизонтального Combi 8223 та вертикального Grizzli 8128 із системами подрібнення корму в потоці.
— Я дуже люблю техніку, здатну виконувати кілька функцій. Це стосується й кормороздавачів, — говорить заступник директора. — Зазвичай виробники навіть самохідних кормороздавачів не мають слешера для подрібнення соломи чи сіна — їм треба подавати вже готовий подрібнений продукт. Відповідно, до такого кормороздавача потрібен трактор, січкодув, навантажувач. У нас все це робить одна машина. Але вона має оригінальне рішення: слешер розташований в «хоботі» кормороздавача, відповідно, в самому кормороздавачі немає ножів. У результаті корм виходить не надто подрібнений — а це головне для правильного функціонування рубця. Корми перемішуються лише коли потрапляють у бункер. Кормороздавачі Sgariboldi справді дуже крута техніка, і вона вкрай нам потрібна. Вона виправдана і добре працює.
Турбота про найменших
Майбутня продуктивна корова починається з маленького телятка, якого потрібно забезпечити максимальним комфортом, молоком та якісними збалансованими кормами. Досвід провідних господарств світу доводить, що найбільш ефективно можуть це зробити роботи, а не люди. Бо люди, як каже Сергій Нетяга, навіть найбільш кваліфіковані й відповідальні, здатні робити помилки — на відміну від роботів. Тож у ФГ «Маїсс» також намагаються максимально позбутися людського чинника. Тож годівлю теляток віком до 14 діб доручили роботизованій системі випоювання телят Foerster, яка запрограмована на індивідуальну годівлю найменших телят.
— В Україні такі індивідуальні системи є тільки в нас, — говорить Сергій Нетяга. — Бо зазвичай встановлюють групові автомати. Коли я шукав цю систему, то дослідив, що групові автомати представлені щонайменше трьома виробниками в Україні. Але вони можуть випоювати телят віком 14–21 діб, коли воно вже міцно стоїть на ногах, може підійти до соски, може конкурувати з іншими телятами. Адже там одна соска на 32–40 телят. А до цього віку телят повинні поїти люди. І які б класні фахівці не були, як от у нас, наприклад, але людський чинник все одно залишається. Відомо, що теля треба поїти молоком температурою до 38 градусів, але ж людина може його недогріти чи перегріти, може у чомусь іншому помилитися — тоді в телят почнуться проблеми зі здоров’ям. А робот не припускається помилок, у нього немає поганого настрою, він не може недопоїти. У такому разі проблема може бути тільки в самому теляті. І ми одразу про неї дізнаємося після напування, зайшовши в мобільний додаток на своєму телефоні. Тоді робітник підходить до теляти з’ясувати, в чому проблема — чи воно проґавило соску, чи захворіло абощо. Нас спонукали поставити таке обладнання передусім турбота про здоров’я телят, прагнення усунути людський чинник, який може призвести до негативних наслідків.
Кормовий комп’ютер з’єднаний з багатофункціональним дисплеєм, на який можна не тільки вивести всю інформацію про роботу багаточисленних функцій автонапувалки, зокрема програму управління здоров’ям телят, а й керувати роботою автонапувалки. Оператор може вивести на екран список всіх «підозрілих» телят, відслідковувати статус кожної окремої тварини, контролювати споживання корму в динаміці, заміряти і контролювати випите молоко і недопитий залишок індивідуально для кожного теляти з точністю до мілілітра. Програма дає змогу відслідковувати кормову поведінку кожного теляти (кількість заходів і тривалість перебування в станції випоювання, швидкість випивання молока чи суміші). Для кожного господарства можливо підібрати оптимальну систему випоювання телят.
Нині багато говорять про рентабельність молочного виробництва. Для Сергія Нетяги найпершим показником рентабельності є здоров’я тварин, коли менше роботи у ветлікарів і кількість молока перевищує наявні резервуари. Саме таких показників допомагає досягнути ФГ «Маїсс» якісне обладнання молочної ферми.