 |
Соняшник для степової зони України — найрентабельніша культура. і що б не казали науковці про виснаження ґрунту цією культурою, про порушення сівозміни на її користь, факт є фактом — в умовах ризикованого землеробства альтернативи сонячній квітці просто немає. Натомість ризиків у виробництві соняшнику останнім часом тільки побільшало — тут тобі і кліматичні зміни, і одвічний ворог — вовчок. Як із цими загрозами справляютьсяв СФГ «Україна-2000», розповів головний агроном господарства Роман Козій.
 |
| Роман Козій |
— Пане Романе, коротко розкажіть про ваше господарство. Які культури вирощуєте? Які результати отримуєте?
— Наше СФГ «Україна-2000» розташоване у Васильківському районі Дніпропетровської області. Маємо в обробітку 3000 га ріллі. Вирощуємо в основному пшеницю, соняшник і ріпак. Щороку в середньому до 1100 га відводимо під пшеницю, 1200 га — під соняшник, на майже 500 га сіємо ріпак. Решта площі — під кукурудзою, ячменем, які вирощуємо в основному для того, щоб розрахуватися з пайовиками. Звісно, кукурудза — культура прибуткова, але в нас вона просто не родить — збираємо врожай максимум 4–5 т/га, що б ми не робили. Аналогічна ситуація із соєю та ячменем. Причина — брак вологи. Так, за рік у нашій зоні випадає 350–370 мм опадів. Наприклад, торік від зими фактично три місяці не було дощів. Вони пішли тільки в липні, а до цього часу рослини розвивалися завдяки зимовій волозі.
Окрім браку вологи на розвиток культур у нашій зоні негативно впливають високі температури влітку, різкий перехід від зими до літа — в нас весни практично немає. Та ще й маємо навесні різкі коливання температур протягом доби, коли вдень стовпчик термометра може сягати 30 градусів, а вночі опускатися до 3–4 градусів. Для рослин це дуже великий стрес.
Як бачите, ми працюємо в умовах дуже ризикованого землеробства. Тому вибір культур, які були б рентабельними й могли давати врожай у наших умовах, маємо невеликий — озимі пшениця та ріпак, які для вегетації використовують зимову вологу, та соняшник, який доволі комфортно почувається в таких умовах.
— Як ви підбираєте для вирощування гібриди соняшнику?
— Найефективніший шлях обрати підхожий для наших ґрунтово-кліматичних умов, конкретно для нашого господарства гібрид — випробувати його на демонстраційних ділянках. Тому ми щороку на демо висіваємо до 80- гібридів соняшнику різних компаній, обираємо найкращі від кожної компанії й через два-три роки висіваємо їх у виробничих посівах — спершу на площі 200–300 га, згодом на більших. У результаті маємо у товарних посівах мінімум 4–5 гібридів різних компаній. Однак найбільша частка — за гібридами компанії «Сингента».
Взагалі ми із «Сингентою» працюємо вже понад 10 років. Розпочинали з вирощування гібридів НК Конді, НК Рокі, Опера ПР. Традиційно випробовували їх на демоділянках, потім висівали на невеликій площі, але з кожним роком площі під цими гібридами збільшували. До речі, цього року на демоділянці висіяли їхні гібриди Суматра, СИ Арко, СИ Розета КЛП, СИ Катана КЛП, СИ Бакарді КЛП, СИ Барбаті, СИ Ласкала, СИ Експерто, рекомендовані для нашої зони.
— На які характеристики гібрида ви зважаєте, обираючи його для впровадження у виробництво?
— Насамперед це врожайність, посухостійкість, стійкість до хвороб. А в останні роки — ще й стійкість до вовчку. Останнім часом це для нас дуже велика проблема. Цей паразит просто з’їдав посіви соняшнику, ми мали колосальні втрати врожайності. Тож почали шукати шляхи розв’язання цієї проблеми. Перший — це застосування виробничої системи Clearfield®, другий — вирощування стійких до вовчку гібридів. Тому тепер на заміну старим гібридам НК Конді, НК Рокі, Опера ПР прийшли нові, що мають стійкість до вовчку раси F чи G, — СИ Барбаті, Алькантара та СИ Арізона, які торік ми вперше вирощували в товарних посівах. Гібрид СИ Барбаті — за технологією Clearfield®, Алькантара та СИ Арізона — за класичною.
Окрім стійкості до вовчку перевагою цих гібридів є висока врожайність. Зазвичай ми збираємо врожай соняшнику 27–30 ц/ га. Звісно, це не можна порівнювати із 40–50 ц/га, як у центральному регіоні, але навіть 25–27 ц/га — для нас це дуже добра рентабельність, порівнюючи з іншими культурами. От минулий рік був дуже проблемним для нас, але ми все одно отримали соняшнику 24–25 ц/га.
Ці гібриди створено спеціально для вирощування в умовах Степу (Алькантара та СИ Арізона придатні ще й для Лісостепу), тому в посушливих умовах вони можуть розкривати свій потенціал. Гібриди приваблюють ще й тим, що мають добру схожість, швидко ростуть на початку розвитку, мають виповнене насіння та кошик. Гібриди екстенсивного типу витримують низький агрофон. Наприклад, у гібрида СИ Барбаті мене приваблює його невибагливість, зокрема й до ґрунтів. У нас здебільшого чорнозем, але є й суглинки. Натомість СИ Барбаті показує однаковий результат на різних ґрунтах.
— Розкажіть детальніше про технологію вирощування цих гібридів, адже крім селекції вона також впливає на врожайність.
— Технологія вирощування проста: основний обробіток ґрунту — оранка, потім боронування, мінімум дві культивації. Висіваємо гібриди з густиною 60–62 тис. насінин/га, отримуємо таким чином 55–57 тис. рослин/га сходів. Сіяти починаємо десь 10 квітня і закінчуємо 20 травня. Сіємо в три етапи з 5-денними перервами — потім так зручніше обробляти посіви та краще збирати врожай. Адже посіяне в один день в один день треба й обробити, і зібрати. А за такого графіку ми працюємо спокійно, без авралів.
Окрім того, таким чином можна впливати на врожайність соняшнику, адже посіяні в різні строки гібриди по-різному й розвиваються. Наприклад, торік гібриди, посіяні в оптимальні строки, трохи підгоріли, а посіяні пізніше були в доброму стані. Тому в сумі ми отримали непоганий результат.
Після сівби боронуємо й на класичний гібрид вносимо ґрунтовий гербіцид ацетохлор у нормі 1,5 л/га + прометрин у нормі 2 л/га. У наших умовах ці гербіциди не мають післядії на соняшник, а поля стоять чистими. Щодо хвороб, то поки що великих проблем вони нам не завдають, адже для розповсюдження хвороб потрібна волога, а в нас її немає. Тож фунгіцидних обробок посівів соняшнику ми не проводимо. Тому наша система захисту й Clearfield®-гібридів, і класичних полягає тільки в унесенні гербіцидів.
Окрім того, по листку у фазу зірочки підживлюємо соняшник мікродобривом Вуксал, а також обробляємо ним насіння безпосередньо перед сівбою. І на цьому все.
— Чи вдалося вам побороти вовчок?
— Це дуже агресивний паразит, тому швидко з ним не справишся. Проте позитивні результати видно. Взагалі крім використання стійких до вовчку гібридів, системи Clearfield® у боротьбі з вовчком дуже важливо дотримуватися сівозміни. Тому там, де розповсюджений вовчок, ми вирощуємо культури в такій послідовності: пшениця — ріпак — пшениця — соняшник. Таким чином досягаємо того, щоб соняшник повертався на уражене вовчком поле через кілька років. Тому, якщо я бачу, що на полі з’явився вовчок, воно в мене під особливим наглядом.
— Які «соняшникові перспективи» маєте цього року? Яка ситуація нині на полі?
— Цього року з вологою більш-менш нормально — мабуть, чи не вперше за останні 10 років пшениця добре розвивається, соняшник також зійшов — посіяний раніше вже у фазі третьої пари листків, на деяких полях ще не зійшов. Поки що не соромно колегам показати.
Взагалі, я вважаю, що компанія «Сингента» — незаперечний лідер у виробництві високоякісного насіння соняшнику. Я це всім кажу. Тому й надалі випробуватимемо гібриди соняшнику, а також кукурудзи (цього року висіяли 35 гібридів) — мені особисто цікаво це досліджувати. Найкращі не лише будемо впроваджувати у виробництво, а й рекомендувати своїм сусідам. Адже ми щороку проводимо навчальні семінари.
І ріпаком НК Технік компанії «Сингента» ми задоволені — сподіваємося на добрий урожай. Користуємося й гербіцидами та фунгіцидами «Сингенти» для захисту пшениці. На ріпаку цього року спробували рістрегулятор Сетар — сподобався, бачу і якісний захист, і краще гілкування рослини. Тому із «Сингентою» співпрацюватимемо в різних напрямах.
журнал “The Ukrainian Farmer”, червень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
